Аграрний тиждень. Україна
» » Плужний, мінімальний, нульовий?
» » Плужний, мінімальний, нульовий?

    Плужний, мінімальний, нульовий?


    В Україні протягом останніх 20-30 років поступово склалася так звана комбінована система обробітку ґрунту, що передбачає використання різних способів і знарядь з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов, вимог рослин і попередників. Ця система має чимало позитивних ознак, але варто звернути більше уваги на її недоліки.

     

    Це – знеструктурення і ерозія ґрунтів, підвищені втрати органічної речовини як наслідок того, що верхній шар ґрунту занадто часто оброблюється і тривалий час перебуває у надмірно аерованому стані; переущільнення підорного і піднасіннєвого (весною) шару як наслідок використання важких енергонасичених і колісних тракторів тоді, коли названі шари ґрунтів мають вологість, близьку до оптимальної, і тому найбільш уразливі до переущільнення; перевитрати пального через велику кількість окремих технологічних операцій.

    Таким чином, екологічні й економічні причини потребують перегляду сучасної методології обробітку ґрунту, а також інтенсифікації наукових пошуків його здешевлення. Найвищого ефекту, за даними багатьох закордонних дослідників, можна досягти за умов застосування нульового обробітку.

    Нульова технологія – висаджування насіння у необроблений ґрунт, зайнятий покривною культурою, шляхом нарізання борозни потрібної ширини і глибини, достатньої для заглиблення насінини. Інші види обробітку не застосовуються. Допускається лише обробіток піднасіннєвого шару в разі його переущільнення, але такий обробіток проводиться спеціальними знаряддями і постійний надґрунтовий рослинний покрив у цей час не порушується.

    Нульовий обробіток - відносно нова справа. Вона погано сприймається у виробництві не стільки через нестачу техніки й агрохімікатів, скільки через усталені стереотипи обов’язковості обробітку як заходу, без якого не можна обійтись. Але за неповними даними, майже 100 млн. га ріллі, що обробляється у світі за нульовою технологією, а точніше зовсім не обробляється – все ж таки вагомі цифри, до яких слід поставитися уважніше. 

    Принципи нової технології реалізуються наступним чином: відмова від будь-якого обробітку; відмова від унесення органічних добрив (замість них використовуються рослинні рештки від основних, пожнивних і покривних культур); заборона спалювання решток; унесення міндобрив і засобів захисту одночасно з сівбою або знаряддями, що не руйнують ґрунт; використання спеціальних сівалок.

    В Україні лише в корпорації «Агро-Союз» (Дніпропетровська обл.) є відносно тривалий і успішний експеримент із впровадження нульового обробітку. Правда, експериментом назвати його не можна, бо крім економічних розрахунків (до речі, дуже переконливих), досліджень тут не проводять. Фактично це полігон для демонстрації нульового обробітку.

    На жаль, дотепер ні в Мінагрополітики, ні в НААН досліджень з нульового обробітку не розпочато.

    Дослідження, на які зазвичай посилаються, стосуються прямої сівби і жодного відношення до нульової технології не мають. Тому коротка характеристика проблеми така: наукові засади і стан – початковий, а перспективи – неясні. До речі, майже та сама ситуація з консервативним землеробством, підтримувальними технологіями, точним землеробством, технологією зі зниженим застосуванням агрохімікатів, які активно вивчаються і впроваджуються у багатьох країнах і уявлення про які у нас дуже обмежені.

    Україна, що прагне стати провідною аграрною країною, не може залишатися осторонь прогресивних ґрунтозахисних напрямів у розвитку землеробства. Тому треба наголосити: нульова технологія – перш за все, постійний рослинний покрив із живих рослин чи мульчі на поверхні ґрунту. Саме він забезпечує більшість переваг цієї технології – захист від ерозії, переущільнення, знеструктурення, надмірної втрати гумусу, непродуктивного випаровування вологи, а після декількох років безперервного підтримання - і від бур’янів.

    Нульова технологія – це не просто агротехнічний захід, упровадження якого залежить від економічних результатів. Це - фундаментальний, до певної міри революційний підхід до землеробської технології, здатний призупинити деградацію ґрунтів і створити передумови для стійкого землекористування. Через 10-15 років ґрунт під нульовим обробітком (а точніше, під постійним рослинним покривом) переходить на природний бездеградаційний режим функціонування енергії та речовин і водночас не втрачає своєї продуктивної функції. У світі ця технологія розглядається, перш за все, як ґрунтозахисний захід. Саме тому ґрунтознавці ініціюють його обов’язкове впровадження в Україні, де актуальність захисту ґрунтів від деградації надзвичайно велика, а ефективних заходів обмаль.

    На жаль, наукових публікацій з нульового обробітку в Україні майже немає. Тому для висвітлення досвіду вивчення і впровадження нульового обробітку змушений звернутися до зарубіжних матеріалів.

    Прибічники нульового обробітку стверджують, що нульова технологія ефективна за будь-яких ґрунтово-кліматичних і господарських умов. Наводяться позитивні приклади з екваторіальних країн (Кенія, Уганда), з країн, що розташовуються на 40о південної широти (Аргентина, Чилі) або на 60о на північ (Фінляндія). Нульовий обробіток ефективний на висоті 3000 м, як це відмічається в Болівії і Колумбії, за вмісту у ґрунті 90% піщаної фракції (Австралія, Парагвай) або 85% глини (Бразилія), за рівня атмосферних опадів у 200 мм (Західна Австралія), 2000 мм (Бразилія) і навіть 3000 мм (Чилі).

    Нульова технологія однаково вигідна як на великих, так і на малих фермах. Наприклад, у Бразилії, де у фермера не більше 5-6 га землі. У Парагваї і Гані, де майже виключно домінує така технологія, розмір ферм ще менший. Така сама ситуація в Індо-Гангзькому регіоні.

    У Латинській Америці не ведеться ніяких дискусій з приводу технологій обробітку, Нульовий обробіток одностайно сприймається, позитивно оцінюється, а негативні моменти майже не згадуються. Постійний і обов’язково значний за товщиною рослинний покрив (мульча) на поверхні ґрунту водночас розглядається як нова стратегія боротьби з бур’янами. Широкого застосування набули знаряддя для підрізання однорічних бур’янів без порушення мульчі.

    Агрономічні, економічні, соціальні й екологічні переваги нової технології вважаються беззаперечними. Менше потрібно паливо-мастильних матеріалів, часу і машинно-тракторних агрегатів для виконання робіт. До того ж кращий водно-повітряний режим ґрунту, зростає вміст органічної речовини, суттєво знижується ерозія. За даними інформаційного центру з консервативного обробітку, що діє в Іллінойському університеті США, за 15 років безперервного нульового обробітку (1982-1997 рр.), площа еродованих земель на американському континенті зменшилась на 42%.

    У США особливо наголошуються переваги нульового обробітку в секвестрації вуглецю. За 150 років інтенсивного землеробства в США втрачено до 50% запасу органічного вуглецю ґрунту, а викиди СО2 в атмосферу зросли на 30%. Із початком механізованого обробітку ґрунту кілька сотень років тому і прискоренням окиснення органічного вуглецю, тільки у США втрачено 4, а у світі - 78 млрд. т вуглецю. Це суттєвий чинник потепління клімату на планеті.

    Агрономічні й екологічні переваги нульового обробітку, що продемонстровано на прикладах Південної і Північної Америки, не могли не відбитися на економічних результатах. Так, у Бразилії двократне зростання виробництва зерна з 1991 до 2004 р. (тепер до 125 млн. т щорічно) пов’язують із синхронним зростанням за той самий термін площ під нульовим обробітком – відповідно з 1 млн. га в 1991-му до 23,6 млн. га в 2004 році. Успішне освоєння сприяло технологічному переоснащенню сільгоспвиробництва: якщо в 1991 р. у штаті Санта Катаріна сівалок для прямої сівби нараховувалося не більше 100, то у 2004-му – майже 2500. Зріс дохід фермерів, покращилися умови їхньої праці. Позитивні зміни стали помітні в екологічній ситуації. Зокрема, завдяки значному зменшенню поверхневого стоку (на 22%) зменшилась ерозія і замулення доріг. Як результат, зменшились витрати на відновлення доріг після злив. 

    Не менш переконливі матеріали на користь нульової технології отримано в Аргентині. Виробництво зерна в Аргентині за 13 років більш ніж подвоїлося – з 28 до 74 млн. тонн. Додаткові кошти дозволили придбати нові технічні знаряддя, добрива, засоби захисту і взагалі сприяли підвищенню культури і ефективності агровиробництва в країні. За цей же період площі під нульовою технологією зросли зі 100 тис. га до 11,7 млн. гектарів.

    Відчутнтими стали в Аргентині екологічні зміни. Перш за все, призупинено падіння вмісту гумусу в ґрунтах країни. До цього за 100 років уміст гумусу зменшився з 6% до 2,5%.

     

    Віталій МЕДВЕДЄВ,

    гол. наук. співробітник ННЦ «ІГА імені О.Н. Соколовського»,

    академік НААН, проф., доктор біол. наук,

    заслужений діяч науки і техніки України

     

    Продовження теми – в наступному номері.             





    Схожі новини
  • Плужний, мінімальний, нульовий?
  • Уроки весняної посухи на Черкащині
  • Уроки весняної посухи на Черкащині
  • Ефективність, перевірена часом
  • ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Плужний, мінімальний, нульовий?


В Україні протягом останніх 20-30 років поступово склалася так звана комбінована система обробітку ґрунту, що передбачає використання різних способів і знарядь з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов, вимог рослин і попередників. Ця система має чимало позитивних ознак, але варто звернути більше уваги на її недоліки.

 

Це – знеструктурення і ерозія ґрунтів, підвищені втрати органічної речовини як наслідок того, що верхній шар ґрунту занадто часто оброблюється і тривалий час перебуває у надмірно аерованому стані; переущільнення підорного і піднасіннєвого (весною) шару як наслідок використання важких енергонасичених і колісних тракторів тоді, коли названі шари ґрунтів мають вологість, близьку до оптимальної, і тому найбільш уразливі до переущільнення; перевитрати пального через велику кількість окремих технологічних операцій.

Таким чином, екологічні й економічні причини потребують перегляду сучасної методології обробітку ґрунту, а також інтенсифікації наукових пошуків його здешевлення. Найвищого ефекту, за даними багатьох закордонних дослідників, можна досягти за умов застосування нульового обробітку.

Нульова технологія – висаджування насіння у необроблений ґрунт, зайнятий покривною культурою, шляхом нарізання борозни потрібної ширини і глибини, достатньої для заглиблення насінини. Інші види обробітку не застосовуються. Допускається лише обробіток піднасіннєвого шару в разі його переущільнення, але такий обробіток проводиться спеціальними знаряддями і постійний надґрунтовий рослинний покрив у цей час не порушується.

Нульовий обробіток - відносно нова справа. Вона погано сприймається у виробництві не стільки через нестачу техніки й агрохімікатів, скільки через усталені стереотипи обов’язковості обробітку як заходу, без якого не можна обійтись. Але за неповними даними, майже 100 млн. га ріллі, що обробляється у світі за нульовою технологією, а точніше зовсім не обробляється – все ж таки вагомі цифри, до яких слід поставитися уважніше. 

Принципи нової технології реалізуються наступним чином: відмова від будь-якого обробітку; відмова від унесення органічних добрив (замість них використовуються рослинні рештки від основних, пожнивних і покривних культур); заборона спалювання решток; унесення міндобрив і засобів захисту одночасно з сівбою або знаряддями, що не руйнують ґрунт; використання спеціальних сівалок.

В Україні лише в корпорації «Агро-Союз» (Дніпропетровська обл.) є відносно тривалий і успішний експеримент із впровадження нульового обробітку. Правда, експериментом назвати його не можна, бо крім економічних розрахунків (до речі, дуже переконливих), досліджень тут не проводять. Фактично це полігон для демонстрації нульового обробітку.

На жаль, дотепер ні в Мінагрополітики, ні в НААН досліджень з нульового обробітку не розпочато.

Дослідження, на які зазвичай посилаються, стосуються прямої сівби і жодного відношення до нульової технології не мають. Тому коротка характеристика проблеми така: наукові засади і стан – початковий, а перспективи – неясні. До речі, майже та сама ситуація з консервативним землеробством, підтримувальними технологіями, точним землеробством, технологією зі зниженим застосуванням агрохімікатів, які активно вивчаються і впроваджуються у багатьох країнах і уявлення про які у нас дуже обмежені.

Україна, що прагне стати провідною аграрною країною, не може залишатися осторонь прогресивних ґрунтозахисних напрямів у розвитку землеробства. Тому треба наголосити: нульова технологія – перш за все, постійний рослинний покрив із живих рослин чи мульчі на поверхні ґрунту. Саме він забезпечує більшість переваг цієї технології – захист від ерозії, переущільнення, знеструктурення, надмірної втрати гумусу, непродуктивного випаровування вологи, а після декількох років безперервного підтримання - і від бур’янів.

Нульова технологія – це не просто агротехнічний захід, упровадження якого залежить від економічних результатів. Це - фундаментальний, до певної міри революційний підхід до землеробської технології, здатний призупинити деградацію ґрунтів і створити передумови для стійкого землекористування. Через 10-15 років ґрунт під нульовим обробітком (а точніше, під постійним рослинним покривом) переходить на природний бездеградаційний режим функціонування енергії та речовин і водночас не втрачає своєї продуктивної функції. У світі ця технологія розглядається, перш за все, як ґрунтозахисний захід. Саме тому ґрунтознавці ініціюють його обов’язкове впровадження в Україні, де актуальність захисту ґрунтів від деградації надзвичайно велика, а ефективних заходів обмаль.

На жаль, наукових публікацій з нульового обробітку в Україні майже немає. Тому для висвітлення досвіду вивчення і впровадження нульового обробітку змушений звернутися до зарубіжних матеріалів.

Прибічники нульового обробітку стверджують, що нульова технологія ефективна за будь-яких ґрунтово-кліматичних і господарських умов. Наводяться позитивні приклади з екваторіальних країн (Кенія, Уганда), з країн, що розташовуються на 40о південної широти (Аргентина, Чилі) або на 60о на північ (Фінляндія). Нульовий обробіток ефективний на висоті 3000 м, як це відмічається в Болівії і Колумбії, за вмісту у ґрунті 90% піщаної фракції (Австралія, Парагвай) або 85% глини (Бразилія), за рівня атмосферних опадів у 200 мм (Західна Австралія), 2000 мм (Бразилія) і навіть 3000 мм (Чилі).

Нульова технологія однаково вигідна як на великих, так і на малих фермах. Наприклад, у Бразилії, де у фермера не більше 5-6 га землі. У Парагваї і Гані, де майже виключно домінує така технологія, розмір ферм ще менший. Така сама ситуація в Індо-Гангзькому регіоні.

У Латинській Америці не ведеться ніяких дискусій з приводу технологій обробітку, Нульовий обробіток одностайно сприймається, позитивно оцінюється, а негативні моменти майже не згадуються. Постійний і обов’язково значний за товщиною рослинний покрив (мульча) на поверхні ґрунту водночас розглядається як нова стратегія боротьби з бур’янами. Широкого застосування набули знаряддя для підрізання однорічних бур’янів без порушення мульчі.

Агрономічні, економічні, соціальні й екологічні переваги нової технології вважаються беззаперечними. Менше потрібно паливо-мастильних матеріалів, часу і машинно-тракторних агрегатів для виконання робіт. До того ж кращий водно-повітряний режим ґрунту, зростає вміст органічної речовини, суттєво знижується ерозія. За даними інформаційного центру з консервативного обробітку, що діє в Іллінойському університеті США, за 15 років безперервного нульового обробітку (1982-1997 рр.), площа еродованих земель на американському континенті зменшилась на 42%.

У США особливо наголошуються переваги нульового обробітку в секвестрації вуглецю. За 150 років інтенсивного землеробства в США втрачено до 50% запасу органічного вуглецю ґрунту, а викиди СО2 в атмосферу зросли на 30%. Із початком механізованого обробітку ґрунту кілька сотень років тому і прискоренням окиснення органічного вуглецю, тільки у США втрачено 4, а у світі - 78 млрд. т вуглецю. Це суттєвий чинник потепління клімату на планеті.

Агрономічні й екологічні переваги нульового обробітку, що продемонстровано на прикладах Південної і Північної Америки, не могли не відбитися на економічних результатах. Так, у Бразилії двократне зростання виробництва зерна з 1991 до 2004 р. (тепер до 125 млн. т щорічно) пов’язують із синхронним зростанням за той самий термін площ під нульовим обробітком – відповідно з 1 млн. га в 1991-му до 23,6 млн. га в 2004 році. Успішне освоєння сприяло технологічному переоснащенню сільгоспвиробництва: якщо в 1991 р. у штаті Санта Катаріна сівалок для прямої сівби нараховувалося не більше 100, то у 2004-му – майже 2500. Зріс дохід фермерів, покращилися умови їхньої праці. Позитивні зміни стали помітні в екологічній ситуації. Зокрема, завдяки значному зменшенню поверхневого стоку (на 22%) зменшилась ерозія і замулення доріг. Як результат, зменшились витрати на відновлення доріг після злив. 

Не менш переконливі матеріали на користь нульової технології отримано в Аргентині. Виробництво зерна в Аргентині за 13 років більш ніж подвоїлося – з 28 до 74 млн. тонн. Додаткові кошти дозволили придбати нові технічні знаряддя, добрива, засоби захисту і взагалі сприяли підвищенню культури і ефективності агровиробництва в країні. За цей же період площі під нульовою технологією зросли зі 100 тис. га до 11,7 млн. гектарів.

Відчутнтими стали в Аргентині екологічні зміни. Перш за все, призупинено падіння вмісту гумусу в ґрунтах країни. До цього за 100 років уміст гумусу зменшився з 6% до 2,5%.

 

Віталій МЕДВЕДЄВ,

гол. наук. співробітник ННЦ «ІГА імені О.Н. Соколовського»,

академік НААН, проф., доктор біол. наук,

заслужений діяч науки і техніки України

 

Продовження теми – в наступному номері.             





Схожі новини
  • Плужний, мінімальний, нульовий?
  • Уроки весняної посухи на Черкащині
  • Уроки весняної посухи на Черкащині
  • Ефективність, перевірена часом
  • ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.