Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році

06 June, Розділ Аналітика / Технології, переглядів 5 034

За даними Гідрометцентру, глобальне потепління в Україні проявляється, в першу чергу, в холодний період року. Сніговий покрив, який колись встановлювався в листопаді й лежав до березня, став рідкістю, зими потеплішали, стали малосніжними, їх тривалість зменшилася майже на місяць, звичайним явищем стали січневі і лютневі дощі. Відновлення весняних процесів, як правило, відбувається на 2-3 тижні раніше, відмічено збільшення тривалості періоду активної вегетації на 7-10 днів, теплозабезпечення вегетаційного періоду збільшилося на 70-100°С.

У характері розподілу опадів спостерігається тенденція до збільшення кількості малоефективних тривалих дощів, злив, коли місячна норма опадів випадає за 1-2 дні. Відзначено зменшення зони достатнього зволоження ґрунту, її межа піднімається все вище на північ.

Торік перехід середньодобової температури повітря через +5°С відбувся на 1-2 тижні пізніше середніх багаторічних строків, що є виключенням за останні роки, коли перехід середньодобової температури повітря через +5°С відбувався на 1-2 тижні раніше. Червнева середньомісячна температура повітря була вища за норму на 1-4°С, у липні і серпні перевищувала норму на 2-6°С. Кількість опадів за липень у середньому становила 90-130% норми, у серпні лише у західних областях була близькою до норми, на решті території становила 10-65% норми. Такі погодні умови стримували розвиток одних шкідливих організмів і сприяли розвитку інших.

Серед багатоїдних мишоподібні гризуни (Muridae) залишаються найнебезпечнішими шкідниками. В умовах 2010 року середня їх чисельність на сільгоспкультурах не перевищувала порогу шкідливості, що було обумовлено швидким таненням снігу навесні, затопленням нір й загибеллю від 45 до 75% мишоподібних гризунів, своєчасним проведенням заходів захисту та сухою, спекотною погодою кінця липня - серпня, яка стримувала зростання чисельності шкідників, змушуючи їх скупчуватись в низинних зволожених місцях. Підвищену чисельність шкідника, як і щорічно, відмічали в багаторічних травах і неорних землях та в осередках на заході країни, де протягом вегетації умови для розвитку гризунів були оптимальні: достатня вологість, температура, кормова база (чисельність їх становила від 6 до 11 жилих колоній на 1 га).

Восени масове переселення мишоподібних гризунів на сходи озимих культур відбувалося пізніше порівняно з минулими роками, активне живлення шкідників відбувалося на полях з-під соняшнику та кукурудзи.

Нинішнього року найбільшу загрозу мишоподібні гризуни становитимуть у Поліссі, західних та східних областях Лісостепу та в центральних областях Степу (Кіровоградська, Черкаська, Миколаївська області).

Запобіганню розмноження шкідників сприятимуть: знищення бур’янів, збирання урожаю без втрат, зяблева оранка. За чисельності 3-5 колоній на 1 га потрібно розкладати отруєні зернові принади: бактороденцид, роденфос, бродісан-А по 3 г в нору, шторм 0,005%, воскові брикети - 0,7-1,5 кг/га, ратрон, гранульована принада – 3 г в нору.

Саранові (в основному нестадні види: блакитнокрила, чорносмугаста кобилки, мінливий, степовий, малий, вусатий, звичайний або двокольоровий коники та ін.) розвивались на неорних землях, узбіччях доріг, пасовищах і луках, біля зрошувачів і лісосмуг, пошкоджуючи від 1% до 6% рослин багаторічних трав, просапних, овочевих і баштанних культур. У вегетацію 2010 року в усіх регіонах реєструвалась невисока щільність цих шкідників. Зменшилась кількість осередків з підвищеною щільністю італійського пруса. Негативний вплив гідротермічних умов періоду вегетації зумовили зниження чисельності перелітної (азіатської) сарани, яка у попередньому році утворювала куліги та стаї у ряді південних областей.

Масове розмноження цих шкідників у 2011 році не очікується. Однак, за сприятливих погодних умов у період відродження личинок (травень – червень) можна очікувати утворення осередків підвищеної чисельності саранових у Луганській, Запорізькій, Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській, Харківській областях. За умов ранньої, дружньої і теплої весни з низькими короткостроковими паводками існує вірогідність утворення осередків масового розмноження перелітної сарани. Тож особливу увагу слід приділити своєчасному виявленню личинок азіатської сарани місцевих популяцій в Південному регіоні, зокрема, у Миколаївській, Одеській, Дніпропетровській областях, де у попередні роки реєструвалось утворення стадної форми сарани.

Озима та інші підгризаючі совки поширені в агроценозах усіх областей України і залишаються небезпечними шкідниками озимих, просапних, овочевих культур. У більшості областей впродовж 3-х років розвиток цих шкідників стримують несприятливі погодні умови в період відкладання яєць, відродження та живлення гусениць молодших і середніх віків. Підвищену чисельність реєстрували в окремих осередках Полтавської, Черкаської, Сумської областей (4-7 екз./кв. м на озимині, цукрових буряках).

За результатами осінніх ґрунтових обстежень у посівах озимини під урожай 2011 року, середня чисельність озимої совки, що пішла у зимівлю, не перевищує поріг шкідливості. Але враховуючи те, що осінь була теплою та затяжною, що є сприятливим для розвитку шкідника, та за можливо теплої, помірно вологої погоди в цьому році в період льоту і відкладання яєць метеликами та відродження і живлення гусениць молодших і середніх віків, зберігається ймовірність утворення осередків підвищеної щільності та шкідливості підгризаючих совок у посівах озимих, просапних, овочевих та інших культур більшості областей. Для захисту посівів від підгризаючих совок по сходах озимої пшениці розсівають гранульовані препарати, на парах - узбіччях доріг - знищують бур’яни, особливо в період початку льоту метеликів (кінець травня - початок червня), випускають трихограму у період відкладання яєць, розпушують міжряддя просапних. За чисельності гусениць: 1-2 екз./м² у посівах буряків; 2-3 екз./м² у посівах озимої пшениці; 3-8 екз./м² у кукурудзі, соняшнику, картоплі, інших просапних необхідно застосовувати інсектициди за регламентом.