Аграрний тиждень. Україна
» » Утерли носа вітчизняним машинобудівникам
» » Утерли носа вітчизняним машинобудівникам

    Утерли носа вітчизняним машинобудівникам


    Саморобна автівка братів Вадима та Михайла Даманських носить ім’я міфологічного птаха Фенікса – символу вічного оновлення. На пересічній місцевості у Бородянському районі Київщини їй немає рівних. Машина легко долає будь-які труднощі та розвиває швидкість до 90 км за годину.

     

    Дивлячись на її викрутаси, важко повірити, що це чудо техніки з’явилося на світ зі звичайного металобрухту. За словами Вадима, вітчизняне серійне виробництво, на жаль, орієнтоване більше на іноземну техніку. Доступні малолітражні міні-автівки легкої конструкції у ньому відсутні. Тож сільські винахідники намагаються вирішити цю проблему самотужки.

    Три роки втілювали сільські хлопчаки свою мрію у життя. За рік саморобну автівку «стулили», потім ще два роки доопрацьовували. «Фенікс» має «шкодівський» двигун об’ємом 1,2 літри та потужністю у 54 кінські сили. А обійшовся братам саморобний «Фенікс» у 3 тисячі гривень.

    Головна перевага автівки – мізерні витрати на паливо. На відміну від конструкторських бюро, металевий птах відроджувався на відкритому подвір’ї. І плацдармом випробовування для нього стала територія колишньої ферми. У вихідні вона перетворюється на справжню трасу для перегонів.

    Місцеві хлопці на своїх залізних конях демонструють тут фігури вищого «автопілотажу». І саме «Фенікс» є незрівняним лідером усіх змагань. Його власники отримують від автівки справжній драйв. До того ж, машина є надійним помічником у господарстві. І причеп з дровами привезе, і сіно корові. На ній і за грибами у ліс можна зганяти, і до крамниці.

    У винахідників є чимало однодумців, які самотужки збирають різну спецтехніку. На селі вона користується великим попитом. Особливо, коли потрібно обробляти людські городи. А металобрухту місцевого звалища вистачить ще не на один тракторець, говорять народні умільці. Вони навіть планують створити свій технічний гурток для обміну досвідом і спілкування. Та поки що роблять це на численних приватних автосервісах району.

    На думку Вадима, в Україні саморобна техніка серед молоді не популяризується. 

    А, приміром, у Японії проводяться спеціальні конкурси-змагання. Учасникам дається певний набір заліза, з якого потрібно зробити автомобіль легкої конструкції. Він збирається за певний час конструкторами з різних країн. Винахідники вкладають у створення автівки свої ідеї та реалізують найфантастичніші автомобільні проекти. Завдання - нова автівка має пройти з певною швидкістю задану відстань. Екіпаж з двох осіб може у цьому конкурсі виграти солідний приз. У такий спосіб молодь отримує певні кошти на створення своїх «авторських» автомобілів. Чому в нашій країні не має подібної практики?

    Зареєструвати та запатентувати автомобіль легкої конструкції в Україні також проблема. Крім купи документів, потрібна ще й кіпа грошей, яких винахідники, на жаль, не мають. Мабуть, з цих причин у нашому вітчизняному серійному виробництві відсутній концептуально новий малолітражний транспорт. Хлопці розповідають про випадок, коли старенький дідусь намагався зареєструвати та запатентувати свій винахід – електромобіль. За технічні випробовування експерти запросили з пенсіонера аж 15 тисяч гривень! Цікаво, що електромобіль, за існуючими законами чиновників, має пройти тестування на наявність вихлопів. Які ж вихлопи у екологічно чистого транспорту? - дивується винахідник. Тож нині чудо-техніка дідуся перебуває просто у гаражі…

    А брати Даманські збираються продати свою саморобну автівку, щоб на отримані кошти зібрати іншу, більш потужну та привабливу, з електродвигуном. Можливо, вистачить грошей і на патентування залізного коня. Умільці ратують тільки за екологічно чистий, компактний та економічно вигідний транспорт. За їхніми словами, малолітражні машини мають бути доступними кожній родині. Добре, якби вони коштували, приміром, 5-6 тисяч гривень.

    Для сільських винахідників Вадима та Михайла автівки легкої конструкції - не тільки хобі та драйв. Це інтелектуальний спадок, який має залишитися їхнім дітям. Та хіба ж без державної підтримки поодинокі проекти автомобільних геніїв - не виживуть?   



     

     

     

     

    Наталя СОКУРЕНКО

     





    Схожі новини
  • Відзначили кращих учнів та вчителів своїх підшефних шкіл
  • І качок нагодує, і автівки заправить
  • Годівниця для Ряби і термодім для діда з бабою
  • Коли біогаз може бути небезпечним?
  • Сміття сміттю різниця або як пляшка «Жигулівського» може перетворитися на футболку для Ігоря Кондратюка

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Утерли носа вітчизняним машинобудівникам


Саморобна автівка братів Вадима та Михайла Даманських носить ім’я міфологічного птаха Фенікса – символу вічного оновлення. На пересічній місцевості у Бородянському районі Київщини їй немає рівних. Машина легко долає будь-які труднощі та розвиває швидкість до 90 км за годину.

 

Дивлячись на її викрутаси, важко повірити, що це чудо техніки з’явилося на світ зі звичайного металобрухту. За словами Вадима, вітчизняне серійне виробництво, на жаль, орієнтоване більше на іноземну техніку. Доступні малолітражні міні-автівки легкої конструкції у ньому відсутні. Тож сільські винахідники намагаються вирішити цю проблему самотужки.

Три роки втілювали сільські хлопчаки свою мрію у життя. За рік саморобну автівку «стулили», потім ще два роки доопрацьовували. «Фенікс» має «шкодівський» двигун об’ємом 1,2 літри та потужністю у 54 кінські сили. А обійшовся братам саморобний «Фенікс» у 3 тисячі гривень.

Головна перевага автівки – мізерні витрати на паливо. На відміну від конструкторських бюро, металевий птах відроджувався на відкритому подвір’ї. І плацдармом випробовування для нього стала територія колишньої ферми. У вихідні вона перетворюється на справжню трасу для перегонів.

Місцеві хлопці на своїх залізних конях демонструють тут фігури вищого «автопілотажу». І саме «Фенікс» є незрівняним лідером усіх змагань. Його власники отримують від автівки справжній драйв. До того ж, машина є надійним помічником у господарстві. І причеп з дровами привезе, і сіно корові. На ній і за грибами у ліс можна зганяти, і до крамниці.

У винахідників є чимало однодумців, які самотужки збирають різну спецтехніку. На селі вона користується великим попитом. Особливо, коли потрібно обробляти людські городи. А металобрухту місцевого звалища вистачить ще не на один тракторець, говорять народні умільці. Вони навіть планують створити свій технічний гурток для обміну досвідом і спілкування. Та поки що роблять це на численних приватних автосервісах району.

На думку Вадима, в Україні саморобна техніка серед молоді не популяризується. 

А, приміром, у Японії проводяться спеціальні конкурси-змагання. Учасникам дається певний набір заліза, з якого потрібно зробити автомобіль легкої конструкції. Він збирається за певний час конструкторами з різних країн. Винахідники вкладають у створення автівки свої ідеї та реалізують найфантастичніші автомобільні проекти. Завдання - нова автівка має пройти з певною швидкістю задану відстань. Екіпаж з двох осіб може у цьому конкурсі виграти солідний приз. У такий спосіб молодь отримує певні кошти на створення своїх «авторських» автомобілів. Чому в нашій країні не має подібної практики?

Зареєструвати та запатентувати автомобіль легкої конструкції в Україні також проблема. Крім купи документів, потрібна ще й кіпа грошей, яких винахідники, на жаль, не мають. Мабуть, з цих причин у нашому вітчизняному серійному виробництві відсутній концептуально новий малолітражний транспорт. Хлопці розповідають про випадок, коли старенький дідусь намагався зареєструвати та запатентувати свій винахід – електромобіль. За технічні випробовування експерти запросили з пенсіонера аж 15 тисяч гривень! Цікаво, що електромобіль, за існуючими законами чиновників, має пройти тестування на наявність вихлопів. Які ж вихлопи у екологічно чистого транспорту? - дивується винахідник. Тож нині чудо-техніка дідуся перебуває просто у гаражі…

А брати Даманські збираються продати свою саморобну автівку, щоб на отримані кошти зібрати іншу, більш потужну та привабливу, з електродвигуном. Можливо, вистачить грошей і на патентування залізного коня. Умільці ратують тільки за екологічно чистий, компактний та економічно вигідний транспорт. За їхніми словами, малолітражні машини мають бути доступними кожній родині. Добре, якби вони коштували, приміром, 5-6 тисяч гривень.

Для сільських винахідників Вадима та Михайла автівки легкої конструкції - не тільки хобі та драйв. Це інтелектуальний спадок, який має залишитися їхнім дітям. Та хіба ж без державної підтримки поодинокі проекти автомобільних геніїв - не виживуть?   



 

 

 

 

Наталя СОКУРЕНКО

 





Схожі новини
  • Відзначили кращих учнів та вчителів своїх підшефних шкіл
  • І качок нагодує, і автівки заправить
  • Годівниця для Ряби і термодім для діда з бабою
  • Коли біогаз може бути небезпечним?
  • Сміття сміттю різниця або як пляшка «Жигулівського» може перетворитися на футболку для Ігоря Кондратюка

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.