Земля, погода і знаки запитання

08 July, Розділ Новини, переглядів 1 352

В Інституті зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Наукові засади ефективного ведення степового землеробства в умовах змін клімату». Понад півтори сотні науковців із Київської, Харківської, Миколаївської, Херсонської, Одеської та Дніпропетровської областей, керівники державних дослідних господарств, міжнародних компаній обговорювали проблеми галузі у нових кліматичних реаліях.
Без води ніяк
У ВСТУПНОМУ слові доктор сільськогосподарських наук, професор, директор Інституту зрошуваного землеробства Раїса Вожегова навела вельми тривожні й застережні для аграріїв факти:
— За даними нашого інституту, середньорічна температура повітря з 1986-го по 2014 рік зросла з 9 градусів до 11,3. Найбільше її зростання відбулось у другій половині літа — на 4,2 градуса. Особливо потеплішало в останні 10 років. При цьому опадів не побільшало, радше навпаки — скажімо, у квітні їх майже вдвічі поменшало. Однак зросла кількість опадів зливового характеру, що призводить до значних втрат. Дефіцит водоспоживання став особливо відчутний. Посушливість клімату зростає. Залежність урожаю від погодних умов — майже 52%.
На думку Раїси Вожегової, в умовах півдня України найдієвішим фактором вирощування сільгоспкультур є зрошення. Середня врожайність озимої пшениці на зрошенні становить 60,5 центнера з гектара, кукурудзи на зерно — 96, сої — 30 центнерів. Зрошення дає змогу збільшити віддачу всіх культур у два-шість разів. Тому вкрай необхідно пришвидшити роботу з відновлення зрошувальних систем, а в майбутньому — й створення нових.
На полях, захищених лісосмугами, урожай був значно вищий, ніж на відкритих. Але після розпаювання землі лісосмуги залишилися нічийними, їх почали нещадно вирубувати. Поступово вони зникають. Дуже скоро це призведе до негативних наслідків — почастішають польові бурі, суховії. Щоб цього не сталося, потрібно відтворювати такі насадження.
Раїса Вожегова розповіла також про співробітництво із фахівцями Інституту водних проблем і меліорації НААНУ, що дало можливість розробити і постійно вдосконалювати системи зрошувального землеробства в областях Степової зони. Це дозволяє збільшити врожаї у чотири-п’ять разів. Окрім того, режими зрошення орієнтовані на біологічні та генетичні особливості сучасних сортів і гібридів (без втрат врожаю економія поливної води становить 15—40%).

Поливна за ціною «мінералки»?
ОДИН із найстаріших науковців краю академік НААН, заслужений працівник вищої школи, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри землеробства Херсонського державного аграрного університету, двічі лауреат Державної премії Віктор Ушкаренко докладно проаналізував проблеми раціонального використання поливної води, шляхи підвищення ефективності зрошувального землеробства.
Передовсім учений подякував колегам, селекціонерам-генетикам, за виведення стійких до екстремальних ґрунтово-кліматичних умов високопродуктивних сортів та гібридів сільськогосподарських культур. При цьому академік зауважив, що високі врожаї не завжди економічно та екологічно виправдані:
— Багато років у нас спостерігалися перекоси: ми прагнули за будь-яку ціну одержати надвисокі врожаї. Вода при цьому була безплатною, добрива — майже дармові. І нікого не цікавило, скільки вкладено в рекорд. Між тим економічно виправданим вважається врожай кукурудзи на рівні 54—64 центнери з гектара. Сьогодні ми говоримо про 10—15 і навіть 18 тонн із гектара. Хочеться запитати фермера, хазяїна цього врожаю, а яка ж його якість, скільки там нітратів? Про це у нас мовчать...
Науковець переконаний: слід боротися за економічно доцільні врожаї, але на великих площах. При цьому Віктор Ушкаренко наголосив: «Поливна вода сьогодні дуже дорога. Незабаром вона коштуватиме стільки ж, скільки мінеральна, яку ми купуємо в пляшках».
Особливу увагу вчений привернув до резервів заощадження поживних речовин і поливної води в посушливих умовах, гострої необхідності рівномірного розподілу та внесення добрив у ґрунт, щільності посівів сільськогосподарських культур («10-12% площ недосіяні, на них ростуть бур’яни»).
Говорячи про перспективи зрошення, академік послався на американців, які вважають, що близький той час, коли доведеться різко скорочувати поливи площі, тому що прісної води на континенті стає все менше.
— Проте Херсонщина — край винятковий, — вважає В. Ушкаренко. — У нас дуже багато дренажних вод. Так, вони мають високу мінералізацію — 800 міліграмів на літр, вдвічі більше, ніж дніпровська вода. Але удобрювальна цінність дренажної в кілька разів вища! Адже добрива вимиваються з ґрунту і потрапляють у дренажні води. Можна з успіхом розбавляти їх дніпровською водою. Це додатковий резерв поливу».

Крапля — благо. А що за ним?
АГРОПІДПРИЄМСТВА краю, особливо ті, які спеціалізуються на виробництві городини, садовини і баштанних, уже відмовляються від традиційних методів меліорації, взявши курс на крапельне зрошення. В структурі поливних площ воно вже займає 46 відсотків.
Обласні чиновники, називаючи цю цифру, мало не лопаються від гордості за те, що і в нас передові світові технології розправляють крила. А що за тим розмахом крил? Про це — мовчок. Вигідна крапля — і все тут!
— Зменшення енергоємності крапельного зрошення за рахунок автоматизації управління поливом та оптимального підбору крапельної трубки, вдосконалення системи живлення (фертигації), введення у сіво-зміну цінних культур-меліорантів та гіпсування ґрунту дасть змогу значно зменшити витрати на виробництво сільськогосподарської продукції, — переконаний заступник директора з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації НААНУ кандидат сільськогосподарських наук Андрій Шатковський. — Однак, за прогнозами на 2015 рік, площі з крапельним зрошенням зменшаться. Головна причина — знецінення національної валюти. Адже така система — дуже дороге задоволення! Тож зросте суттєво ціна на продукцію.
І це виявилося не одним мінусом, який обходять автори оптимістичних звітів.
— Крапельне зрошення має великий недолік: за п’ять років ступінь засоленості землі сягає неприпустимої межі, тому краще чергувати традиційні й новітні методи поливу, — застерігає академік Віктор Ушкаренко.
Слушне і вкрай важливе попередження. Тільки ж чи повернуться на «крапельні» землі передчасно списані «Фрегати»? Навряд. А це означає, що з часом на нас чекає нерадісна перспектива — деградація і без того деградованих земель.

Півтисячі років — на відновлення
ЗА ДАНИМИ ООН, протягом 1981—2003 рр. у світі деградувало 24% земель. За останні 40 років на планеті втрачено 0,4% гумусу.
— Зруйнувати 2,5 сантиметра родючого шару ґрунту можна всього за кілька років, а на його відновлення знадобиться 500 років і більше, — зауважила доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту зрошуваного землеробства НААНУ Людмила Грановська. — Наслідок деградації земель у світі — це бідність і голод. Звідси — міграція населення, яка буде постійно зростати. І це не якісь там «страхачки-фентезі». У сусідній Молдавії 99% оброблюваних земель уже зараз у стані деградації та опустелювання!

Анатолій ЯЇЦЬКИЙ, Василь ПІДДУБНЯК.
Херсонська область.