Поступова відмова від традиційної батареї у пташниках в Україні стає не лише питанням етики, а й реальністю аграрного ринку. З 2026 року наша країна повинна перейти на стандарти ЄС, де пріоритет віддається гуманному поводженню з птицею. Це означає, що виробники зобов’язані змінити умови вирощування птиці: або на збагачену клітку, або на систему вільного утримання.
У таких господарствах птиця живе на підлозі пташника. Всередині облаштовуються гнізда, сідала, годівниці та напувалки. Курка має змогу ходити, розправляти крила, клювати підстилку чи порпатися, тобто вести більш природний спосіб життя.
Результат відчутний і для споживачів: яйце з вільного утримання коштує приблизно на 20–30% дорожче, ніж кліткове, і все більше рітейлерів готові закуповувати саме його.
Експерти відзначають, що головною перевагою такої системи є кращий добробут птиці, а це позитивно впливає і на сприйняття бренду ферми покупцями. Однак технологія має і свої виклики. «Часто фермери думають, що вільне утримання — це просто пустити курей на підлогу. Насправді без правильної вентиляції та автоматизації такий пташник швидко перетворюється на проблемний. Наша практика показує, що ключем є баланс між простором для птиці та технологічними рішеннями, які полегшують роботу персоналу», — пояснює інженер компанії “ВАДА” Олексій Юрченко.
Великі підлогові комплекси можуть залишатися ефективними, якщо правильно організувати технологічний процес. Зокрема, використовуються стрічкові системи збору яєць, автоматичні годівниці та кліматичні установки, що дозволяють утримувати десятки тисяч курей без втрат у продуктивності.
«У господарствах на 100–150 тисяч курей ми бачимо гарні результати саме завдяки автоматизованим системам. Людський фактор зводиться до мінімуму, яйце залишається чистим, а ризики захворювань значно нижчі», — ділиться досвідом інженер.
Чи варто переходити? Вільне утримання — це довгострокова інвестиція. Воно потребує більших витрат на старті, але відкриває доступ до преміального сегменту ринку. Спеціалісти компанії “ВАДА” виробникам курятини радять починати з поетапного переходу: спершу один корпус, тестування технології та канали збуту, а вже потім масштабування.
«Ми завжди рекомендуємо дивитися на перспективу. Якщо сьогодні фермер думає тільки про витрати, він ризикує втратити ринок через 5–10 років. А от поетапна модернізація — це спосіб пройти трансформацію безболісно», — додають у “ВАДА”.
Забезпечення безперебійної роботи сільськогосподарської техніки безпосередньо залежить від своєчасного та якісного
Докладніше