Протягом першого півріччя 2012-го обсяги імпорту свинини в нашу країну зросли більш як удвічі. Торік у цей період було завезено 43 тисячі тонн цього продукту, а у відповідний проміжок часу цього року 101 тисячу тонн. Якщо перевести цю масу у живі тварини, то виходить, що Україну атакувало близько одного мільйона закордонних свиней. І тепер ця свиняча орда перевертає з ніг на голову мясний ринок країни.
Аграрні експерти сушать голови над причинами цієї мясної навали. Представники влади стверджують, що це повязано з підвищенням рівня доходів населення. Мовляв, люди одержали грошові компенсації за втрачені заощадження, добавки до пенсій у розмірі кількох гривень і одразу наввипередки рвонули у мясні ряди базарів та магазинів, аби запастися салом та ковбасами. Через це різко підвищився попит на цю продукцію. І от, щоб залатати дірку, що утворилася на ринку, було відкрито ворота для імпорту.
Але в цьому гарному сценарії бракує однієї детальки: фантастичного росту прибутків населення. Цей показник цьогоріч збільшився приблизно на 15 відсотків проти відповідного періоду минулого, тобто темпи його зростання майже такі ж, як і в 2010 і 2011 роках. Отже, підстав для ажіотажного підвищення споживчого попиту просто немає. Що ж насправді криється за цим маневром уряду?
Експерти кажуть, що завезені обсяги мяса можуть суттєво вплинути на внутрішні ціни на цей продукт, обваливши їх десь у серпні-вересні цього року, якраз напередодні парламентських виборів. Хіба це не привід заявити про те, що в країні «стає жити краще та веселіше»? Тобто фактично влада пропонує електорату чергового хабара. Прикметно, що цю цінову подачку виборці одержать не з партійних фондів або держбюджету, а за рахунок вітчизняної тваринницької галузі, яка може зазнати великих збитків через нерівні умови конкуренції із закордонними виробниками.
До того ж, українські тваринники бють тривогу з приводу того, що імпортна свинина дуже низької якості 70% її обсягу становить так зване блочне мясо, сало, «баки», жири і субпродукти, що не користуються попитом в країнах-експортерах через невисоку харчову цінність. Увесь цей непотріб реалізується за демпінговими (заниженими цінами) по 1-2 долари за кг. Мясопереробним комбінатам така ситуація на руку, адже це чудова можливість знизити собівартість виробництва ковбас та іншої продукції. А тому вони відмовляються приймати відгодованих кондиційних свиней від свинокомплексів і господарств населення, що призводить до зменшення поголівя свиней.
Основний удар від цієї навали приймуть на себе одноосібники, які утримують 40% поголівя свиней, вважає заступник генерального директора УАК Олександр Ярославський.
Може, протягом двох-трьох місяців городяни й поласують дешевою низькосортною ковбасою, проте селяни постраждають. Адже в домашніх господарствах утримується більша половина свинопоголівя. Свинарство для деяких родин основна стаття доходів, більшою частиною з яких доведеться поділитися з бразильськими фермерами.
Зважаючи на цю загрозливу ситуацію, керівники кількох аграрних асоціацій направили Премєр-міністру Миколі Азарову, міністру аграрної політики та продовольства Миколі Присяжнюку, міністру економічного розвитку та торгівлі Петру Порошенку звернення, в якому просять уряд привести обсяги імпорту свинини та мяса птиці у відповідність із погодженим балансом споживання цієї продукції на 2012 рік; надалі формувати баланс попиту й пропозиції мяса і мясопродуктів за участі асоціацій вітчизняних виробників продукції, які формують продовольчу безпеку країни; посилити контроль органів влади за несанкціонованим ввезенням мясопродукції, заборонити імпорт мяса механічного обвалювання, «тримінгу», «каркасів», субпродуктів та іншої низькосортної мясної продукції.
Чи почує це волання уряд? 2005 року під час подібної імпортної свинячої навали тодішня влада на звернення аграріїв не відреагувала. Тоді дядьки й фермери привезли під стіни Кабміну поросяток, бичків та іншу живність. Допомогло.Олександр КАРПЕНКО, Сільські вісті