- Виробничо-технологічні лабораторії ТОВ СП «НІБУЛОН» надають послуги з визначення показників якості пшениці
- ПРО СТАНДАРТ НА ПШЕНИЦЮ
- Про стандарт на пшеницю
- До Європи з новими стандартами
- Новий стандарт і карта якості зерна урожаю-2009
З офіційних джерел. Новий стандарт на пшеницю
З 1 липня в дію вводиться новий стандарт на пшеницю, адже розпочинається новий маркетинговий рік. Отже, про що повинні знати учасники зернового ринку - сільгоспвиробники, зберігачі та переробники зерна, зерноторгівельні компанії, контролюючі органи.
Нагадаю, нинішній стандарт України ДСТУ 3768 "Пшениця. Технічні умови" діє з 2004 року. Відтоді країна пережила багато змін. Одна з найбільш значних - членство України в Міжнародній Організації Торгівлі і наближення до членства в Європейському Союзі. Ці зміни вимагають гармонізації українських стандартів зі стандартами ЄС або ISO.
Розподіл на класи по білку, зафіксований у чинному ДСТУ 3768-2004, не дає змоги закладати на зберігання і проводити торгові операції з урахуванням цільового призначення пшениці: для переробки на борошно, виробництва комбікормів або експортування.
Крім цього, невідповідність певних показників якості та безпеки нормам, викладеним у відповідних документах Комісії Кодекс Аліментаріус та ЄС - одного з основних торгових партнерів України, створює торгові бар'єри, які перешкоджають вільному експорту зерна.
Все це вимагало розробки нового нормативного документу на пшеницю. Як ви знаєте, на виконання наказу Мінагрополітики України від 10.09.2008 року №573 Державний центр сертифікації і експертизи зерна та продуктів його переробки розробив новий стандарт на пшеницю, який в даний момент вже затверджено у Держспоживстандарті.
Робоча група провела значну роботу, і на мій погляд, їй вдалося в новому стандарті об'єднати найбільш вдалі рішення інших країн в галузі стандартизації та врахувати технологічні властивості української пшениці.
Стандарт пройшов неодноразове масове обговорення й отримав практично одностайну підтримку з боку різних інстанцій і профільних громадських організацій: зокрема, Всеукраїнського союзу сільгосппідприємств, Українськії Зернової Асоціації, а також науковців, незалежних експертів, Головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій, зернозберігаючих і зернопереробних підприємствах.
Чинний ДСТУ 3768:2004 передбачав класифікацію по білку, але, як показало життя, наявність певного вмісту білку не завжди гарантує наявність відповідної кількості клейковини та її якості. Це обумовлено як характерним для України шкідником - клопом-черепашкою, так і агрохімією виробництва зерна й відсутністю «чистих» сортів пшениці.
Тому при розробці нової класифікації пшениці враховано три основні показника, які визначають ринкову вартість пшениці: вміст білку, кількість та якість клейковини.
У новому документі, залежно від показників якості, м'яку пшеницю поділяють на 6 класів (1-3 класи - група А, 4-5 класи - група Б і 6 клас). Тверду пшеницю, залежно від показників якості, поділяють на 5 класів.
М'яка пшениця з високим вмістом білку (не менше 11%), вмістом клейковини не менше 18% та якістю клейковини 45-100 одиниць приладу ВДК, що має хороші хлібопекарські властивості, поділяється на три класи (1-3) та представляє особливий інтерес як на внутрішньому ринку для виробників борошна, так і при експорті.
До групи Б також віднесена пшениця з вмістом білку не менше 11%, яка з тих чи інших причин має більш низькі вміст клейковини та її якість, або повністю невідмивну клейковину. Така пшениця не має прямої цінності для хлібопекарської промисловості, та завдяки високому вмісту білка має високу кормову цінність, а також може використовуватися при формуванні помельних партій при виробництві борошна. Тож пшениця групи Б є не менш цінною і матиме свій ринок як в межах країни, так і при експортуванні.
До 6 класу належить пшениця, що не відповідає вимогам 1-5 класів і має низький вміст білка.
Як ми бачимо, така класифікація дозволяє розмістити пшеницю в складах за призначенням, тобто відокремити так звану «хлібопекарську» пшеницю, не втративши високобілкову: що відповідає вимогам як переробників зерна, так й експортерів і дозволяє товаровиробнику отримати більш високу ціну за зерно кращої якості. При цьому слід відмітити, що на більшості зернозберігаючих підприємств і сьогодні пшениця одного класу складається з урахуванням клейковини: з вмістом клейковини відповідно до класу та окремо - з низькими хлібопекарськими властивостями .
Граничний вміст білку (не менше 11%) при розподілі на основні групи в новому стандарті визначено невипадково - він базується на мінімальних вимогах Директиви ЄС 824/2000 і зовнішньоекономічних контрактів щодо хлібопекарської пшениці.
Хочу звернути вашу увагу на те, що багато нововведень є у розділі 3 «Терміни та визначення понять», який в значній мірі гармонізовано з основними міжнародними та європейськими документами, регламентуючими якість пшениці - стандарти ISO 7970:2000 (пшениця) і ISO 11051:1994 (тверда пшениця), Директива ЄС 824/2000 та Директива ЄС 687/2008.
Цей розділ розроблений для більш гармонійного переходу від показників національного стандарту до показників зовнішньо-економічних контрактів (з метою запобігання додаткових визначень показників при експортно-імпортних операціях з зерном), уникаючи при цьому протиріч з діючим ДСТУ 2422-94 «Зерно заготівельне і постачальне. Терміни та визначення».
Це, в першу чергу, стосується таких термінів як «домішки», «бите зерно», «зерно, поїдене шкідниками», «зіпсоване зерно».
Введено термін «невиповнене зерно», до якого належать зерна, пошкоджені морозом і недозрілі (зелені), а також дрібні та щуплі (із збереженням їх визначень згідно з ДСТУ 2422), які після видалення зернової і сміттєвої домішок при просіюванні проходять крізь сито з отворами розміром 2,0 мм x 20,0 мм для м'якої і 1,9 мм x 20,0 мм для твердої пшениці.
По-новому трактується термін «проросле зерно»: використано підхід, прийнятий в міжнародній практиці (ISO 7970:2000 та Директива ЄС №687/2008).
Для більш гармонійного переходу від показників національного стандарту до показників контрактів введено термін «зерна інших злакових культур», що використовується у ЄС №687/2008, ISO 7970:2000 і ISO 11051:1994, а в ДСТУ 3768:2004 відповідає поняттю «зерна жита, тритікале та ячменю».
Відповідно до Директиви ЄС №687/2008 та враховуючи побажання представників борошномельної галузі, введено термін «зерна із забарвленим зародком». Зерна із забарвленим зародком більше допустимої норми, що становить 8%, за новим стандартом належать до зернової домішки.
У відповідності з вимогами ЄС №687/2008, ISO 7970:2000 і ISO 11051:1994 запропоновано нове визначення мінеральної домішки - це прохід крізь сито з отворами 1,0 мм х 20,0 мм, а також домішки мінерального походження у залишку на цьому ж ситі.
У новому стандарті уточнено склад «шкідливої домішки», добавлено перелік шкідливого і токсичного насіння згідно з вимогами національного і міжнародних стандартів (зокрема ISO 7970:2000 і ISO 11051:1994).
Вилучено з розробленого стандарту «типи пшениць», адже відсутні стандартизовані методи їх визначення, але введено показник «склоподібність» як класифікуючий.
Визначаючи виняткову особливість і важливість стандарту на пшеницю, враховуючи широкий діапазон коливань хімічного складу зерна за зонами України (Південь - Північ, Захід - Схід) та для підведення підсумків щодо задоволення всіх суб'єктів зернового ринку, вимогами нового стандарту запропоновано ввести розроблений проект ДСТУ як пробний, строком на 1 рік.
Держконтрольсільгосппрод, як урядовий орган з контролю якості зерна, на який покладено контроль за дотриманням стандартів та іншої нормативної документації, що регламентує якість зерна та продуктів його переробки, вважає ідеологію нового ДСТУ на пшеницю цілком прийнятною та такою, що відображає реалії процесів, які відбуваються на ринку зерна.
В наступному номері ми поговоримо про вплив зміни стандарту на пшеницю на формування карти якості зерна урожаю-2009.
Василь МЕЛЬНИК,
голова Державної інспекції з контролю якості
сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку «Держконтрольсільгосппрод»
