- Два врожаї на одному полі
- Хочете врожаю? Працюйте комплексно
- Сівба ярих. ОСОБЛИВОСТІ підготовки та проведення
- В умовах поточного року
- ПІДГОТОВКА ДО СІВБИ ЯРИХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР В УМОВАХ ПОТОЧНОГО РОКУ
Більше уваги ярій пшениці
На початку ХХ ст. пшениця яра займала в Украйні 39-41% площ, тоді як озима – лише 9-11%. З 1926-го це співвідношення почало змінюватися на користь озимої, і частка пшениці ярої зійшла до 2%. Лише в останні роки посіви ярої пшениці дещо збільшилися та не перевищують 10% пшеничного клину.
За розрахунками вчених НААН України, посівна площа ярої пшениці в країні повинна складати близько 1 млн га, в т.ч. м’якої – 650 тис. га, твердої – 350 тис. гектарів. Якщо пшениці м’якій ярій відводиться роль страхової хлібної культури (на випадок загибелі озимої від несприятливих умов перезимівлі), то яру тверду завжди недооцінювали. Хоча вона є цінною сировиною для макаронних виробів і круп високої харчової цінності. Таке виробництво могло б не тільки забезпечити потреби населення, а й стати дохідною статтею експорту.
Ринок макаронної продукції, без сумніву, буде наповнюватись новою продукцією, деякі відомі компанії вже заявляють про свої проекти створення нових виробництв. Але вони, як і раніше, орієнтуються на сорти зарубіжної селекції. Ми ж хочемо звернути вашу увагу на вітчизняні сорти ярої пшениці. Більшість із них за результатами виробничих дослідів більш адаптовані до місцевих умов, ніж сорти зарубіжної селекції, які лише в оптимальні за гідротермічними умовами роки наближаються за рівнем продуктивності до національного стандарту, а в більш посушливих умовах – неконкурентоспроможні.
Селекційна робота з пшеницею ярою в Україні проводилася в різні роки в 12 установах, де було створено значну кількість сортів. Сьогодні до Держреєстру сортів рослин України занесено 37 сортів пшениці м’якої ярої. Серед них 17 (46%) створено науковими установами НААН. Частка сортів іноземної селекції значно зросла (43%), її представляють 16 сортів із Німеччини (8), Сербії (2), США (2) та по одному з Польщі, Канади, Франції, Австрії.
Сучасні сорти мають високу продуктивність, їх урожайність у селекційних і агротехнічних дослідах сягає 60-65 ц/га, а у виробництві - 50-55 ц/га. За якістю зерна переважна більшість сортів (59%) належать до цінних пшениць, а в групі сильних (32%) за останні 5 років зареєстровано 4 сорти – Сімкода миронівська (МІП), Яргора (НУБІП), Леннокс та КВС Шірокко (Німеччина).
Незважаючи на високий потенціал урожайності сортів української селекції, у виробничих умовах він реалізується лише на 35-40%, у більшості випадків через недотримання технології вирощування або через використання сортів, які не підходять для зони вирощування.
У 1992 р. Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла НААН України відновив і розширив планомірну роботу з селекції пшениці ярої, що проводилась невеликою групою науковців відділу селекції пшениці. У селекційному процесі науковці використовують такі методи як внутрішньосортовий добір, міжсортові схрещування, використання адаптивного потенціалу міжсортових схрещувань та мутантно-сортова гібридизація селекційних джерел з різним типом розвитку рослин, інтрогресивна селекція. За цей час створені й передані на Державне випробування України 9 сортів пшениці м’якої ярої, а також 3 сорти пшениці твердої ярої. Сьогодні вже районовано сорти ярої м’якої пшениці: Колективна 3, Елегія миронівська, Етюд, Сюїта, Струна миронівська, Сімкода миронівська та твердої – Ізольда і Жізель. Для господарств лісостепової та поліської зон є сорти пшениці ярої м’якої та твердої селекції МІП, що відповідають сучасним загальним вимогам: досить стійкі проти вилягання, мають вище середньої стійкість проти основних хвороб, стійкі проти осипання та проростання зерна в колосі, за несприятливих гідротермічних умов вегетації проявляють достатньо високий потенціал адаптивності до стресових умов і мають високий потенціал продуктивності.
Таблиця. Сорти пшениці ярої селекції Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН, рекомендовані державною службою з охорони прав на сорти рослин на 2014 р.
|
Сорт |
Роки реєстрації |
Зона вирощування |
Якість |
Група стиглості |
|
Т. aestivum L. |
||||
|
Колективна 3 |
2000 |
Лісостеп |
цінна |
середньостиглий |
|
Елегія миронівська |
2004 |
Лісостеп, Полісся |
сильна |
середньостиглий |
|
Етюд |
2006 |
Лісостеп, Полісся |
цінна |
ранньостиглий |
|
Сюїта |
2007 |
Лісостеп, Полісся |
сильна |
середньостиглий |
|
Струна миронівська |
2008 |
Лісостеп, Полісся |
цінна |
середньоранній |
|
Сімкода миронівська |
2013 |
Лісостеп |
сильна |
середньоранній |
|
Т. durum Desf. |
||||
|
Ізольда |
2002 |
Лісостеп, Полісся |
харчовий |
середньостиглий |
|
Жізель |
2008 |
Лісостеп, Полісся |
харчовий |
середньоранній |
В умовах виробництва вони забезпечують 4,0-5,5 т/га. Так, в економічно міцному господарстві «Агрофірма «Корсунь» (Черкащина) за досить складних погодних умов 2012 р. на 200 га одержано 4,51 т/га сорту Струна миронівська і 4,06 т/га сорту Елегія миронівська, у господарстві «Хавест-Агро» (Рівненщина) на 20 га отримали по 4,8 т/га сорту Струна миронівська, у господарстві «Агропартнер» (Хмельниччина) на 80 га отримали по 4,4 т/га сорту Струна миронівська.
Створення і впровадження у виробництво стійких проти хвороб сортів є найбільш економічним і екологічно безпечним засобом боротьби з фітопатогенами. Завдяки використанню стійких сортів сільське господарство щорічно отримує прибуток, який дорівнює близько 30% від загальної вартості продукції, що виробляється. Крім того, вирощування таких сортів запобігає необхідності широкого використання пестицидів, що має важливе значення для охорони довкілля від забруднення. Тому особливу увагу селекціонери приділяють створенню сортів, стійких до основних хвороб: борошнистої роси, бурої іржі, септоріозу, твердої сажки тощо.
Дотримуйтесь технологій
Ефективність вирощування ярої пшениці буде зростати, якщо дотримуватись технології вирощування.
Кращими попередниками для неї є бобово-злакові суміші, зернобобові культури (горох, соя), цукрові буряки, кукурудза на зелений корм, силос і зерно, гречка, ярий ріпак, картопля, баштанні культури. Розміщують її й після ярих зернових. Коло попередників може розширюватись, якщо після збирання основної культури пожнивно висівається сидеральна культура (люпин, олійна редька, гірчиця біла тощо).
В Україні сівбу ярої пшениці, як культури раннього строку сівби, проводять у перші дні весняних польових робіт. Найголовніше при підготовці та сівбі ярої пшениці – збереження ґрунтової вологи, значні втрати якої завдають найбільшої шкоди швидкому отриманню дружних і рівномірних сходів, а отже – стартовому росту і розвитку, що в подальшому може призвести до різкого зниження продуктивності. Особливо чутлива до затримки зі строком сівби тверда пшениця.
Спосіб і глибину основного обробітку ґрунту обирають залежно від стану поля та біологічних особливостей попередника. Зважаючи на еродованість більшості ґрунтів лісостепової зони, ефективним буде застосування чизельного обробітку ґрунту. Після просапних попередників перевагу має безполицевий обробіток знаряддями чизельного типу. На полях із надмірною кількістю післяжнивних решток або з дуже високим рівнем забур’яненості слід орати на глибину 23-27 сантиметрів. Система передпосівного обробітку ґрунту під яру пшеницю складається з ранньовесняного боронування у фазі фізичної стиглості ґрунту та передпосівної культивації в день сівби на глибину загортання насіння.
Міндобрива доцільно застосовувати на фоні органічних. Яра пшениця добре використовує післядію органічних добрив, внесених під попередник.
При підготовці насіння до сівби належить пам’ятати: маса 1000 насінин усіх сортів ярої пшениці має бути не меншою за 35 грамів. Протруєння насіння є обов’язковим елементом технології захисту культури від насіннєвої, ґрунтової та аерогенної інфекції. На посівах пшениці ярої проблема захисту сходів від ґрунтових шкідників, цикадок, злакових мух, смугастих блішок останнім часом є особливо актуальною. Тому необхідно застосовувати протруйники інсектицидно-фунгіцидної дії.
Основою формування оптимальної густоти стеблостою посівів ярої пшениці, через її низьке продуктивне кущення, є норма висіву. Для м’якої пшениці рекомендована норма висіву 5-5,5 млн/га схожих насінин після кращих попередників та 5,5-6 млн/га після гірших. Для твердої оптимальною нормою висіву після кращих попередників є 5,5-6 млн/га, а після гірших – 6-6,5 млн/га.
Глибина загортання за сприятливих умов зволоження ґрунту не повинна перевищувати 3-5 сантиметрів. Післяпосівне прикочування площі котками К-6 М вирівнює глибину залягання висіяного насіння до 2-4 см, що сприяє швидкому і рівномірному проростанню, забезпечуючи синхронність розвитку стеблостою. У суху погоду глибину загортання насіння слід збільшувати, висіваючи насіння у вологий шар ґрунту.
Перехід від тістоподібного стану до воскової і повної стиглості у ярої пшениці проходить дуже швидко, що зобов’язує проводити збирання в стислі строки, не допускаючи перестою, що погіршує якість зерна. Спосіб збирання – пряме комбайнування. Проте при значній забур’яненості та нерівномірному достиганні застосовують роздільне збирання.
Висновки. Отже, вирішити виробничу частину проблеми стабілізації урожайності й, відповідно, виробництва зерна пшениці ярої в Україні можна лише комплексним підходом: впровадження сучасних вітчизняних сортів з високим рівнем адаптивних властивостей як основи адаптивної технології, правильне зональне розміщення сортів, ефективна система насінництва для швидкого проведення сортозміни, розроблення сортових технологій вирощування з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов і біологічних особливостей сортів та їх обов’язкове дотримання.
В.С. КОЧМАРСЬКИЙ, С.О. ХОМЕНКО, В.Й. СОЛОНА, І.В. ФЕДОРЕНКО, М.В. ФЕДОРЕНКО,
Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН
