Аграрний тиждень. Україна
» » Хочете врожаю? Працюйте комплексно
» » Хочете врожаю? Працюйте комплексно

    Хочете врожаю? Працюйте комплексно


    В Україні за останні 8-10 років загибель пшениці озимої внаслідок несприятливих умов перезимівлі щороку становила 1,5-2 млн. га, а в окремі роки (2002-2003) – близько 5 млн. гектарів. Це потребувало термінового збільшення посівів пшениці ярої. Зазвичай під неї відводять близько 10% площ. Дедалі частіше пшениця яра є не лише страховою культурою для пересіву пшениці озимої, а й резервом отримання високоякісного зерна.

     

    Воно має високі хлібопекарські та круп’яні якості, високий уміст білка (14-16% – м’яка, 15-18% – тверда) і клейковини – 28-40%. Борошно сильних сортів є поліпшувачем для слабких сортів при випіканні хліба. Із зерна твердої пшениці ярої виготовляють високоякісні макарони, вермішель, крупи. Загалом збільшення площ посіву пшениці ярої є одним із вирішальних чинників стабілізації виробництва продовольчого зерна в Україні. Дослідження показують, що комплексна оптимізація інтегрованого захисту і мінерального живлення посівів цієї культури на фоні сприятливих гідротермічних умов дає змогу одержувати врожай пшениці ярої до 4-5 т/га.

    Потенціал урожайності сортів пшениці ярої української селекції, за даними селекційних установ та Державної комісії із випробування і охорони сортів рослин України, сягає 5,5-6,5 т/га, за кращими результатами виробництва 4-5 т/га. Найвищу врожайність (8,0 т/га) сортів миронівської селекції отримано у сорту Струна миронівська у Волинському опорному пункті нашого інституту за інтенсивної технології вирощування. Але у виробничих умовах потенціал сортів реалізується хіба що на 35-40%, в більшості випадків через недотримання технології вирощування або через використання сортів, які не підходять для зони вирощування.

    Сучасна динаміка мінливості фізичного і біотичного середовища характеризується посиленням рівня і частоти прояву несприятливих для вегетації рослин умов і вимагає принципів адаптивного землеробства, однією зі складових якого є сорт. Особливо актуальним завданням селекції в сучасних умовах є створення адаптивних сортів із високою потенційною урожайністю.

    Планомірна робота з селекції пшениці ярої в Миронiвському інституті пшениці імені В.М. Ремесла НААН України (МІП) проводиться з 1992 року. З часу відновлення селекційної роботи були створені й передані на Державне випробування України 9 сортів пшениці м’якої ярої і 3 сорти пшениці твердої ярої. Нині до Держреєстру сортів рослин України занесені Колективна 3 (2000 р.), Елегія миронівська (2004 р.), Етюд (2006 р.), Сюїта (2007 р.), Струна миронівська (2008 р.), Ізольда (2002 р.), Жізель (2008 р.), Сімкода миронівська (2012 р.), які культивуються в основному в Лісостепу, а також Поліссі.

    Ці сорти відповідають сучасним загальним вимогам: досить стійкі проти вилягання, мають вище середньої стійкість проти основних хвороб, стійкі проти осипання та проростання зерна в колосі, за несприятливих гідротермічних умов вегетації проявляють достатньо високий потенціал адаптивності до стресових умов.

     

    Таблиця. Характеристика сортів пшениці ярої селекції Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН за даними конкурсного сортовипробування (КСВ).

     

     

    Сорт

    Роки

    вивчення

    в КСВ

    Урожайність зерна в КСВ, т/га

    середня

    ± до st.

    max

    min

    R

    Т. aestivum L.

     

    Колективна 3

    1994-97

    3,87

    0,37

    5,79

    2,23

    3,56

    Елегія

    миронівська

     

    1998-03

     

    5,11

     

    0,63

     

    6,50

    4,23

    2,27

    Етюд

    2000-04

    5,35

    0,50

    6,05

    4,23

    1,82

    Сюїта

    1999-04

    4,81

    0,17

    6,23

    4,25

    1,98

    Струна

    миронівська

     

    2003-05

     

    6,05

     

    1,05

     

    6,36

    5,75

    0,61

    Сімкода миронівська

     

    2005-09

     

    5,32

     

    1,32

     

    6,07

    4,42

    1,65

    Т. durum Desf.

     

    Ізольда

    1994-97

    3,91

    0,57

    5,90

    2,13

    3,77

    Жізель

    2003-05

    4,93

    0,25

    5,50

    4,64

    0,86

     

    Так, у господарстві «Агрофірма «Корсунь» (м. Корсунь-Шевченківський, Черкащина) за досить складних погодних умов 2012 р. на 200 га одержано 4,51 т/га сорту Струна миронівська і 4,06 т/га сорту Елегія миронівська, у господарстві «Хавест-Агро» (Рівненщина) на 20 га отримали по 4,8 т/га сорту Струна миронівська, у господарстві «Агропартнер» (Хмельниччина) на 80 га отримали по 4,4 т/га сорту Струна миронівська.

    Ефективність вирощування ярої пшениці зростатиме, якщо дотримуватись технології вирощування. Кращими попередниками для неї є бобово-злакові суміші, зернобобові культури (горох, соя), цукрові буряки, кукурудза на зелений корм, силос і зерно, гречка, ярий ріпак, картопля, баштанні культури. Розміщують її й після ярих зернових. Коло попередників може розширюватись, якщо після збирання основної культури пожнивно висівається сидеральна культура (люпин, олійна редька, гірчиця біла тощо).

    В Україні сівбу ярої пшениці, як культури раннього строку сівби, проводять у перші дні весняних польових робіт. Найголовніше при підготовці та сівбі – збереження ґрунтової вологи, значні втрати якої завдають найбільшої шкоди швидкому отриманню дружних і рівномірних сходів, а отже – стартовому росту і розвитку, що в подальшому призводить до різкого зниження продуктивності. Особливо чутлива до затримки зі строком сівби тверда пшениця.

    Спосіб та глибину основного обробітку ґрунту обирають залежно від стану поля та біологічних особливостей попередника. Зважаючи на еродованість більшості ґрунтів лісостепової зони, ефективним буде застосування чизельного обробітку ґрунту. Після просапних попередників перевагу має безполицевий обробіток знаряддями чизельного типу. На полях із надмірною кількістю післяжнивних решток або з дуже високим рівнем забур’яненості слід орати на глибину 23-27 сантиметрів. Система передпосівного обробітку ґрунту під яру пшеницю складається з ранньовесняного боронування у фазі фізичної стиглості ґрунту та передпосівної культивації в день сівби на глибину загортання насіння.

    Міндобрива доцільно застосовувати на фоні органічних. Яра пшениця добре використовує післядію органічних добрив, унесених під попередник. За оптимального водного режиму протягом вегетації високі врожаї зерна забезпечує роздрібне внесення азоту в період весняно-літньої вегетації (II-IV етапи органогенезу).

    В районах із недостатньою кількістю опадів чи дефіциту у весняний період азотні добрива разом із фосфорними і калійними вносять повністю під зяблеву оранку або передпосівну культивацію. Роздрібно азотні добрива дають 1-2 рази залежно від стану рослин та етапу розвитку дозою N30-90. Слід зазначити, що в ярої пшениці перехід від II е.о. до III е.о. є найбільш важливим щодо достатнього забезпечення азотом. Для поліпшення якості зерна дуже важливим є позакореневе підживлення посівів 20%-м розчином сечовини (карбаміду) на VII е.о. (колосіння). Дозу внесення визначають на підставі листкової діагностики. У дослідах лабораторії сортових технологій МІП найкраще за якістю зерно формувалося на варіантах з внесенням азоту роздрібно в період весняно-літньої вегетації (N30 на ІІ, IV, VIII етапах органогенезу).

    При підготовці насіння до сівби належить пам’ятати: маса 1000 насінин усіх сортів ярої пшениці має бути не меншою за 35 грамів. Протруєння насіння є обов’язковим елементом технології захисту цієї культури від насіннєвої, ґрунтової та аерогенної інфекції. На посівах проблема захисту сходів від ґрунтових шкідників, цикадок, злакових мух, смугастих блішок останнім часом є особливо актуальною. Тому для протруєння насіння необхідно застосовувати протруйники інсектицидно-фунгіцидної дії Селест Топ 312, FS, т.к.с. (1,0-2,0 л/т) або Юнта Квадро 373,4 FS, т.к.с. (1,5-1,6 л/т).

    Основою формування оптимальної густоти стеблостою посівів ярої пшениці, через її низьке продуктивне кущення, є норма висіву. Для м’якої пшениці рекомендована норма - 5-5,5 млн./га схожих насінин після кращих попередників та 5,5-6 млн./га - після гірших. Для твердої оптимальною нормою висіву після кращих попередників є 5,5-6 млн./га, а після гірших – 6-6,5 млн./га.

    Глибина загортання за сприятливих умов зволоження ґрунту не повинна перевищувати 3-5 сантиметрів. Післяпосівне прикочування площі котками К-6 М вирівнює глибину залягання висіяного насіння до 2-4 см, що сприяє швидкому і рівномірному проростанню, забезпечуючи синхронність розвитку стеблостою. У суху погоду глибину загортання насіння слід збільшувати, висіваючи його у вологий шар ґрунту.

    Перехід від тістоподібного стану до воскової і повної стиглості у ярої пшениці проходить дуже швидко, тож збирання проводять прямим комбайнуванням у стислі строки, не допускаючи перестою, що погіршує якість зерна. Але при значній забур’яненості та нерівномірному достиганні застосовують роздільне збирання.

    Отже, виробництво зерна пшениці ярої в Україні вимагає комплексного підходу – впровадження сучасних вітчизняних сортів з високим рівнем адаптивних властивостей як основи адаптивної технології; правильного зонального розміщення сортів; ефективної системи насінництва для швидкого проведення сортозміни; розробки сортових технологій вирощування з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов і біологічних особливостей сортів та їх обов’язкового дотримання.

     

    В. КОЧМАРСЬКИЙ, С. ХОМЕНКО, В. СОЛОНА, Г. КОВАЛИШИНА, М. ФЕДОРЕНКО

    Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла НААН

     





    Схожі новини
  • Два врожаї на одному полі
  • Сівба ярих. ОСОБЛИВОСТІ підготовки та проведення
  • В умовах поточного року
  • ПІДГОТОВКА ДО СІВБИ ЯРИХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР В УМОВАХ ПОТОЧНОГО РОКУ
  • Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Хочете врожаю? Працюйте комплексно


В Україні за останні 8-10 років загибель пшениці озимої внаслідок несприятливих умов перезимівлі щороку становила 1,5-2 млн. га, а в окремі роки (2002-2003) – близько 5 млн. гектарів. Це потребувало термінового збільшення посівів пшениці ярої. Зазвичай під неї відводять близько 10% площ. Дедалі частіше пшениця яра є не лише страховою культурою для пересіву пшениці озимої, а й резервом отримання високоякісного зерна.

 

Воно має високі хлібопекарські та круп’яні якості, високий уміст білка (14-16% – м’яка, 15-18% – тверда) і клейковини – 28-40%. Борошно сильних сортів є поліпшувачем для слабких сортів при випіканні хліба. Із зерна твердої пшениці ярої виготовляють високоякісні макарони, вермішель, крупи. Загалом збільшення площ посіву пшениці ярої є одним із вирішальних чинників стабілізації виробництва продовольчого зерна в Україні. Дослідження показують, що комплексна оптимізація інтегрованого захисту і мінерального живлення посівів цієї культури на фоні сприятливих гідротермічних умов дає змогу одержувати врожай пшениці ярої до 4-5 т/га.

Потенціал урожайності сортів пшениці ярої української селекції, за даними селекційних установ та Державної комісії із випробування і охорони сортів рослин України, сягає 5,5-6,5 т/га, за кращими результатами виробництва 4-5 т/га. Найвищу врожайність (8,0 т/га) сортів миронівської селекції отримано у сорту Струна миронівська у Волинському опорному пункті нашого інституту за інтенсивної технології вирощування. Але у виробничих умовах потенціал сортів реалізується хіба що на 35-40%, в більшості випадків через недотримання технології вирощування або через використання сортів, які не підходять для зони вирощування.

Сучасна динаміка мінливості фізичного і біотичного середовища характеризується посиленням рівня і частоти прояву несприятливих для вегетації рослин умов і вимагає принципів адаптивного землеробства, однією зі складових якого є сорт. Особливо актуальним завданням селекції в сучасних умовах є створення адаптивних сортів із високою потенційною урожайністю.

Планомірна робота з селекції пшениці ярої в Миронiвському інституті пшениці імені В.М. Ремесла НААН України (МІП) проводиться з 1992 року. З часу відновлення селекційної роботи були створені й передані на Державне випробування України 9 сортів пшениці м’якої ярої і 3 сорти пшениці твердої ярої. Нині до Держреєстру сортів рослин України занесені Колективна 3 (2000 р.), Елегія миронівська (2004 р.), Етюд (2006 р.), Сюїта (2007 р.), Струна миронівська (2008 р.), Ізольда (2002 р.), Жізель (2008 р.), Сімкода миронівська (2012 р.), які культивуються в основному в Лісостепу, а також Поліссі.

Ці сорти відповідають сучасним загальним вимогам: досить стійкі проти вилягання, мають вище середньої стійкість проти основних хвороб, стійкі проти осипання та проростання зерна в колосі, за несприятливих гідротермічних умов вегетації проявляють достатньо високий потенціал адаптивності до стресових умов.

 

Таблиця. Характеристика сортів пшениці ярої селекції Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН за даними конкурсного сортовипробування (КСВ).

 

 

Сорт

Роки

вивчення

в КСВ

Урожайність зерна в КСВ, т/га

середня

± до st.

max

min

R

Т. aestivum L.

 

Колективна 3

1994-97

3,87

0,37

5,79

2,23

3,56

Елегія

миронівська

 

1998-03

 

5,11

 

0,63

 

6,50

4,23

2,27

Етюд

2000-04

5,35

0,50

6,05

4,23

1,82

Сюїта

1999-04

4,81

0,17

6,23

4,25

1,98

Струна

миронівська

 

2003-05

 

6,05

 

1,05

 

6,36

5,75

0,61

Сімкода миронівська

 

2005-09

 

5,32

 

1,32

 

6,07

4,42

1,65

Т. durum Desf.

 

Ізольда

1994-97

3,91

0,57

5,90

2,13

3,77

Жізель

2003-05

4,93

0,25

5,50

4,64

0,86

 

Так, у господарстві «Агрофірма «Корсунь» (м. Корсунь-Шевченківський, Черкащина) за досить складних погодних умов 2012 р. на 200 га одержано 4,51 т/га сорту Струна миронівська і 4,06 т/га сорту Елегія миронівська, у господарстві «Хавест-Агро» (Рівненщина) на 20 га отримали по 4,8 т/га сорту Струна миронівська, у господарстві «Агропартнер» (Хмельниччина) на 80 га отримали по 4,4 т/га сорту Струна миронівська.

Ефективність вирощування ярої пшениці зростатиме, якщо дотримуватись технології вирощування. Кращими попередниками для неї є бобово-злакові суміші, зернобобові культури (горох, соя), цукрові буряки, кукурудза на зелений корм, силос і зерно, гречка, ярий ріпак, картопля, баштанні культури. Розміщують її й після ярих зернових. Коло попередників може розширюватись, якщо після збирання основної культури пожнивно висівається сидеральна культура (люпин, олійна редька, гірчиця біла тощо).

В Україні сівбу ярої пшениці, як культури раннього строку сівби, проводять у перші дні весняних польових робіт. Найголовніше при підготовці та сівбі – збереження ґрунтової вологи, значні втрати якої завдають найбільшої шкоди швидкому отриманню дружних і рівномірних сходів, а отже – стартовому росту і розвитку, що в подальшому призводить до різкого зниження продуктивності. Особливо чутлива до затримки зі строком сівби тверда пшениця.

Спосіб та глибину основного обробітку ґрунту обирають залежно від стану поля та біологічних особливостей попередника. Зважаючи на еродованість більшості ґрунтів лісостепової зони, ефективним буде застосування чизельного обробітку ґрунту. Після просапних попередників перевагу має безполицевий обробіток знаряддями чизельного типу. На полях із надмірною кількістю післяжнивних решток або з дуже високим рівнем забур’яненості слід орати на глибину 23-27 сантиметрів. Система передпосівного обробітку ґрунту під яру пшеницю складається з ранньовесняного боронування у фазі фізичної стиглості ґрунту та передпосівної культивації в день сівби на глибину загортання насіння.

Міндобрива доцільно застосовувати на фоні органічних. Яра пшениця добре використовує післядію органічних добрив, унесених під попередник. За оптимального водного режиму протягом вегетації високі врожаї зерна забезпечує роздрібне внесення азоту в період весняно-літньої вегетації (II-IV етапи органогенезу).

В районах із недостатньою кількістю опадів чи дефіциту у весняний період азотні добрива разом із фосфорними і калійними вносять повністю під зяблеву оранку або передпосівну культивацію. Роздрібно азотні добрива дають 1-2 рази залежно від стану рослин та етапу розвитку дозою N30-90. Слід зазначити, що в ярої пшениці перехід від II е.о. до III е.о. є найбільш важливим щодо достатнього забезпечення азотом. Для поліпшення якості зерна дуже важливим є позакореневе підживлення посівів 20%-м розчином сечовини (карбаміду) на VII е.о. (колосіння). Дозу внесення визначають на підставі листкової діагностики. У дослідах лабораторії сортових технологій МІП найкраще за якістю зерно формувалося на варіантах з внесенням азоту роздрібно в період весняно-літньої вегетації (N30 на ІІ, IV, VIII етапах органогенезу).

При підготовці насіння до сівби належить пам’ятати: маса 1000 насінин усіх сортів ярої пшениці має бути не меншою за 35 грамів. Протруєння насіння є обов’язковим елементом технології захисту цієї культури від насіннєвої, ґрунтової та аерогенної інфекції. На посівах проблема захисту сходів від ґрунтових шкідників, цикадок, злакових мух, смугастих блішок останнім часом є особливо актуальною. Тому для протруєння насіння необхідно застосовувати протруйники інсектицидно-фунгіцидної дії Селест Топ 312, FS, т.к.с. (1,0-2,0 л/т) або Юнта Квадро 373,4 FS, т.к.с. (1,5-1,6 л/т).

Основою формування оптимальної густоти стеблостою посівів ярої пшениці, через її низьке продуктивне кущення, є норма висіву. Для м’якої пшениці рекомендована норма - 5-5,5 млн./га схожих насінин після кращих попередників та 5,5-6 млн./га - після гірших. Для твердої оптимальною нормою висіву після кращих попередників є 5,5-6 млн./га, а після гірших – 6-6,5 млн./га.

Глибина загортання за сприятливих умов зволоження ґрунту не повинна перевищувати 3-5 сантиметрів. Післяпосівне прикочування площі котками К-6 М вирівнює глибину залягання висіяного насіння до 2-4 см, що сприяє швидкому і рівномірному проростанню, забезпечуючи синхронність розвитку стеблостою. У суху погоду глибину загортання насіння слід збільшувати, висіваючи його у вологий шар ґрунту.

Перехід від тістоподібного стану до воскової і повної стиглості у ярої пшениці проходить дуже швидко, тож збирання проводять прямим комбайнуванням у стислі строки, не допускаючи перестою, що погіршує якість зерна. Але при значній забур’яненості та нерівномірному достиганні застосовують роздільне збирання.

Отже, виробництво зерна пшениці ярої в Україні вимагає комплексного підходу – впровадження сучасних вітчизняних сортів з високим рівнем адаптивних властивостей як основи адаптивної технології; правильного зонального розміщення сортів; ефективної системи насінництва для швидкого проведення сортозміни; розробки сортових технологій вирощування з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов і біологічних особливостей сортів та їх обов’язкового дотримання.

 

В. КОЧМАРСЬКИЙ, С. ХОМЕНКО, В. СОЛОНА, Г. КОВАЛИШИНА, М. ФЕДОРЕНКО

Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла НААН

 





Схожі новини
  • Два врожаї на одному полі
  • Сівба ярих. ОСОБЛИВОСТІ підготовки та проведення
  • В умовах поточного року
  • ПІДГОТОВКА ДО СІВБИ ЯРИХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР В УМОВАХ ПОТОЧНОГО РОКУ
  • Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.