- Хімічний контроль збудників хвороб та чисельності шкідників у посівах зернових
- Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
- Захистимо посіви від шкідників і хвороб
- Клоп Черепашка завдає збитків і шкодить репутації
- Прогноз фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин у 2010 році
Піддається господарському регулюванню
Після виснажливої затяжної зими інтенсивно вегетують збережені, підсіяні та пересіяні площі зернових колосових культур. Озимина, оздоровлена боронуванням та підживленням, кущиться, рослини виходять у трубку. Настав час старанного догляду і захисту посівів від шкідливих комах, хвороб та бур’янів.
Занепокоєння аграріїв викликає шкідник №1 хлібного поля – клоп шкідлива черепашка, що належить до супердомінантних видів шкідників, схильних до спалахів і територіальних експансій.
Як шкідник зернових посівів, цей клоп проявився понад 100 років тому, коли у царській Росії почали розширювати посіви озимої пшениці, найулюбленішої культури цього фітофага, який спустився з передгірської зони Середньої Азії та Закавказзя, де харчувався злаковими бур’янами.
Розмноженню клопа сприяли оптимальні кліматичні умови, передусім, степової зони, а головне кормова база, якою стала озима і яра пшениці (їх селекція розвивалася у напрямку підвищення врожаїв, покращення хлібопекарських якостей без урахування стійкості рослин щодо шкідливих організмів). Харчування на посівах Безостої 1, Приазовської, Миронівської 264 та 808, інших крупнозерних високоврожайних сортів різко підвищило плодючість, чисельність і шкідливість клопа черепашки.
На території сучасної України клоп черепашка з’явився, як шкідник, на початку ХХ століття в Кримській, Харківській, Єкатеринославській губерніях, звідки поширився його ареал.
Клоп черепашка - добре вивчений фітофаг. Науковцями розроблені дійові методи його пошуку, обліку та захисту посівів від нього. Успішний захист посівів передбачає глибокі знання особливостей розвитку і поведінки цього шкідника
в природі, володіння технологією та своєчасним і ефективним використанням хімічних захисних заходів, поєднаних із господарськими та агротехнічними. Там, де займаються захистом посівів від клопа, проблем із якістю зерна від його пошкоджень не виникає.
На посівах клоп шкідлива черепашка перебуває всього 3-4 місяці, решту – у місцях зимівлі (лісосмуги, ліси тощо). Протягом року він розвивається в одному поколінні. Цей вид схильний до періодичних (через 4-7 років) спалахів, коли накопичується у загрозливій кількості. Останній розпочався у 2006 р. й досі продовжується.
Тіло дорослих клопів широкоовальне, довжиною 9-13 мм, шириною 6-7 мм, від світло-коричневого чи сірого до темно-сірого, іноді чорного кольору. Крила і черевце прикриває широкий щиток, як у черепахи, звідки і назва.
Зимує дорослий клоп під листям у лісосмугах і лісах, а за температури повітря 18-19°С й вище перелітає на посіви озимих колосових, здебільшого пшениці, де продовжується його подальший розвиток і шкідливість, пов’язана з кількісними та якісними втратами зерна.
Зараз дорослий клоп активно перелітає на поля, здебільшого зріджені, добре прогріті посіви, де живиться клітинним соком, а потім на парові, добре розкущені, де відкладає яйця. Відроджені личинки харчуватимуться на зерні. Якщо живлення дорослого клопа спричиняє недобір маси зерна, то личинки його переважно погіршують якість клейковини, майже не впливаючи на її кількість. Саме через це шкідлива черепашка найнебезпечніша у хлібному полі.
Втім, чисельність шкідника, як правило, піддається регулюванню за інтегрованого використання технологічних рекомендацій. Першочергові – організаційно-господарські та агротехнічні заходи, включаючи сортимент сортів, правильний підбір попередників і сівозміну, збалансовані внесення міндобрив у ґрунт та позакореневе підживлення посівів, оптимально пізні строки сівби протруєним насінням районованих сортів у добре підготовлений ґрунт та своєчасні строки і відповідні способи збирання врожаїв.
Сприяння розвитку природних ентомофагів, зокрема теленомін, що можуть знищити до 30% більше яєць клопа, передбачає допустиме обмеження ранньовесняних хімічних обробок пшениці для збереження корисних комах, які навесні заселяють і розвиваються здебільшого у крайових смугах полів. Для збільшення загибелі клопа взимку створюють продувні та ажурні конструкції лісосмуг. Вищезазначене використовується аграріями все частіше.
Водночас, слід уміло використовувати найефективніший і швидкодіючий «пожежний» хімічний метод, який повсюдно і значимо став розвиватися у 50-х роках минулого століття. Тепер стійкі (хлорорганічні і фосфорорганічні) інсектициди змінилися на менш стабільні, з низькими нормами витрати, досконалими препаративними формами, заборонене обпилювання. Покращилися методи механізованого внесення препаратів, розроблені екологічні малооб’ємні хімобробки. Це дозволяє зменшити пестицидне навантаження. Так, торік воно склало 0,78 кг/га проти 3,2 кг/га ріллі у 1990 р. (в 4 рази менше). Асортимент хімзасобів для захисту пшениці складає близько трьох десятків достатньої кількості на ринку пестицидів.
Важливо правильно вибрати інсектицид, який забезпечить високу біологічну ефективність, і грамотно внести його за добре налагодженої спеціальної апаратури. Рентабельність заходу забезпечує використання препаратів за наявності економічного порогу чисельності клопів. Відомо, що більшість препаратів найефективніші проти личинок молодших віків, тобто обприскувати посіви слід, коли в структурі популяції переважають личинки другого віку і лише 15-20% їх третього віку. Строки обробки мають бути дуже стислими (10-12 днів), щоб не допустити переходу личинок у старші 4 і 5 віки й пошкодження ними зерна, бо саме вони і окрилені молоді клопи різко знижують якість продовольчого зерна й насіння.
Результати перевірок оброблених площ і зібраного зерна інспекторами з фітосанітарного контролю держінспекцій захисту рослин та органами Держконтрольсільгосппроду свідчать про високу біологічну ефективність використаних інсектицидів, що проявляється через зменшення відсотку пошкодженого зерна в останні роки. Так, у 2009 р. він майже вдвічі знизився проти показників 2007 р. і складає в середньому 1,5-2,8%. Зросли обсяги заготівлі зерна пшениці 1-3 класів з високими хлібопекарськими показниками, збільшилась частка зерна з мінімальним (0,1-0,3%) рівнем його пошкодження. Це стало можливим через погодні умови (сухі літо - осінь), значне (15-30%) зараження яєць клопа теленомінами та проведення масштабних (2,8 млн. га) обсягів хімічного захисту посівів здебільшого проти личинок, які дуже псують зерно, позбавляючи його якісних показників.
Величезне значення мають максимально стислі строки збирання пшениці, що позбавляють личинок і клопів кормової бази та зменшують ступінь пошкодження зерна. За відповідної (17-19%) вологості зерна перевагу віддають прямому комбайнуванню спочатку кращих посівів із залишками шкідників, а потім малоцінних крайових смуг. Сформовані за якістю партії зерна чистять 2-3 рази і сушать, що знижує дію ферментів клопа на клейковину і якість його підвищується.
Раннє лущення стерні дисковими знаряддями чи голчастою бороною відразу після збирання врожаю сприяє загибелі залишків клопа та інших шкідників. Наступною оранкою зароблюються в ґрунт також стерня, сходи падалиці та бур’яни.
Цьогорічної вегетації задовільно (загинуло 10-30, макс. вогнища Миколаївської обл. 90%) перезимувалі клопи черепашки та личинки нового покоління в ареалі Степу (АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Херсонська обл.), південного та центрального Лісостепу (Вінницька, Київська, Полтавська, Черкаська обл.) створюють загрозу пошкодження посівів, насамперед озимої пшениці.
Триває цикл зростання чисельності, що розпочався у 2006 р., та посилення шкідливості фітофага. Найбільші пошкодження спричиняють личинки, які знижують здебільшого якісні показники врожаю зерна. В умовах поточного року можливе скупчення клопа, що перезимував, а надалі - личинок на ослаблених, зріджених і пересіяних яриною посівах, зокрема в східних регіонах, яким слід приділити особливу увагу.
Враховуючи вищезазначене та з метою збереження врожаю, Головна держінспекція захисту рослин розробила «Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2010 р.», яким спрогнозоване розповсюдження клопа черепашки та передбачені захисні заходи проти нього на площі 3 млн. гектарів.
Для проведення наміченого є достатня кількість хімічних і технічних засобів. Завдання спеціалістів - організувати і своєчасно, ефективно та рентабельно здійснити захисні, зокрема хімічні, роботи з обприскування заселених надпороговою кількістю клопа посівів ефективними інсектицидами з додаванням до робочих розчинів інсектицидів азотних добрив відповідної норми для покращення якості зерна пшениці.
Винищувальні заходи проти шкідливої черепашки в господарствах країни традиційно проводяться у першій половині червня.
Сергій ДОВГАНЬ,
кандидат с-г наук, начальник Головдержзахисту,
Ольга СЯДРИСТА,
консультант Головдержзахисту
