- Врятувати родючість ґрунтів на законодавчому рівні
- У Сумській області розробляють заходи які сприятимуть підвищенню родючості ґрунтів
- Родючість української землі захищатиме закон
- Родючі ґрунти - здорова нація
- Родючість Ґрунтів потребує охорони
Може стати запорукою
Агротехнологічне навантаження на чорноземні ґрунти викликає гостру необхідність зміни підходів до ведення сільськогосподарської діяльності в межах України. В умовах сьогоденних реалій ми стоїмо на межі безповоротної втрати родючих земель.
За даними деяких вчених, з 22,1 млн га чорноземів нашої держави понад 60% є розораними і мають переважно спадну динаміку утворення гумусу. Перспективні спрямування досліджень та сучасні підходи до ведення землеробства повинні мати, перш за все, ґрунтозахисний характер і бути спрямованими на збереження потенційної та підвищення ефективної родючості ґрунтів, захист їх від ерозії, поліпшення гумусового балансу і будови ґрунту, зменшення непродуктивних витрат поживних речовин та вологи.
Досягти запобігання негативних явищ деградації та зупинити зниження родючості ґрунтів можна шляхом оптимізації раціонального користування землею та створення науково обґрунтованих сівозмін із системою мінімального механічного впливу на ґрунт.
Серед цілої низки систем землеробства із мінімальним впливом на ґрунтове середовище належної уваги заслуговує система землеробства no-till. За кордоном ця система достатньо вивчена і впроваджена у виробництво. В межах нашої країни вона мало адаптована і недосконало вивчена, бо навколо неї тривають активні дискусії.
На наш погляд, саме система землеробства no-till може стати запорукою збереження родючості чорноземів не лише лісостепової зони, а й ґрунтів України загалом. Тому дослідження цієї системи обробітку ґрунту мають бути спрямовані на здійснення адаптивності системи до умов регіону. Також потребує поглибленого вивчення пошук шляхів вирішення проблемних аспектів під час застосування no-till у виробничих умовах.
Для вирішення цієї проблематики в 2009 році на базі Панфильської дослідної станції ННЦ «Інститут землеробства НААН» було закладено стаціонарний дослід з вивчення різних за енергонасиченням систем землеробства. Ґрунт дослідного поля - чорнозем типовий малогумусний. За основними агрофізичними показниками має слабокислу реакцію ґрунтового розчину pH – 5,6-6, щільність будови орного шару - 1,18 г/см3, запаси продуктивної вологи в метровому шарі – 190 мм, вміст гумусу (за Тюріним) – 3,18%, легкогідролізованого азоту (за Корнфільдом) на рівні низької забезпеченності – 123 мг/кг, фосфору – 146 мг і калію - 102 мг/кг, що за методикою Чирикова на рівні підвищеного забезпечення.
Дослідження передбачають вивчення різних за енергонасиченням систем землеробства в короткоротаційних сівозмінах із насиченням зерновими та олійними культурами у співвідношенні 50:50% та 75:25. За мету брали створення короткоротаційних сівозмін для фермерських господарств з малим набором культур, щоб збалансувати їх за удобренням у системі землеробства, яка б максимально відповідала природним процесам відновлення родючості ґрунтів.
За час впровадження системи no-till у перші два роки отримували врожайність пшениці озимої на рівні 2,2-2,9 т/га зерна. З 2012 року за умови відсутності різкої зміни погодних умов у весняно-літній період зерна пшениці озимої отримували 5-7 т/га. В роки з низьким вологозабезпеченням, як в 2017 році, врожайність зерна знижувалася до 2,9-3,7 т/га на фоні лише пожнивних решток. За внесення мінерального удобрення N120P90K90 урожайність пшениці озимої в засушливий 2017 рік у системі землеробства no-till забезпечувала отримання 4,99 т/га зерна. Крім пшениці озимої в системі no-till гарні показники врожайності в короткоротаційних сівозмінах дають соя – 1,8 т/га в гірші роки і 3 т/га за кращих умов, соняшник відповідно 3,0-4,2 т/га, ячмінь ярий - 2,5-5,2 т/га, кукурудза - 5,2-12 т/га, ріпак озимий - 1,5-3,5 т/га.
У наших дослідженнях встановлено позитивну тенденцію у системі no-till до нагромадження більшої кількості вологи в ґрунтовому профілі порівняно з мінімальною та традиційною системами землеробства. У роки із вологозабезпеченням, наближеним до середньобагаторічних показників, рівень накопичення продуктивної вологи в ґрунтовому профілі на час відновлення вегетації пшениці озимої в середньому на 30 мм вище, ніж за оранки.
За восьмирічний термін утримання ґрунту в системі no-till встановлено збільшення агрономічно-цінних агрегатів, що відносно традиційної оранки збільшилося на 3-4%. На цьому етапі адаптації системи спостерігається підвищення твердості ґрунту відносно традиційного обробітку. Максимальна твердість на час відновлення вегетації пшениці озимої становила 18-21 кг/см2 у 10-20 см прошарку ґрунту, з поглибленням горизонту твердість поступово знижується.
Проблемними місцями в системі no-till попри восьмирічний термін її застосування залишається формування органічної подушки на поверхні поля. Відмічається швидкий розклад органічної маси, що є причиною підвищення рівня забур’яненості вище економічного порогу шкодочинності. На нашу думку, доцільним буде впровадження проміжних посівів сидеральних культур у полях сівозмін, що дасть можливість отримати додаткову органічну масу для покриву поверхні ґрунту в системі no-till, що в свою чергу сприятиме кращому збереженню вологи в ґрунтовому профілі, поліпшенню мікробіологічних процесів у напрямку відтворення родючості та запобігатиме забур’яненню.
Є. ЗАДУБИННА, канд. с.-г. наук,
Т.ТАРАСЕНКО, наук. співробітник, Панфильська дослідна станція ННЦ «Інститут землеробства НААН»
