- «Агропрайм Холдинг» поповнює генетичну базу
- Відгодівля свиней і паратипові фактори
- Новий заводський тип свиней у великій білій породі
- Новий заводський тип свиней у великій білій породі
- ЗАПИТУВАЛИ-ВІДПОВІДАЄМО: ВСЕ ПРО НОВУ ПОРОДУ ЧЕРВОНИХ БІЛОПОЯСНИХ СВИНЕЙ
М’ясна продуктивність молодняку свиней різних генотипів
Результати комплексної оцінки свиней породи ландрас та їх помісей дали змогу визначити потенціал за відгодівельною продуктивністю, простежити динаміку результатів селекційної роботи з удосконалення м’ясних ознак у породі. Удосконалення породи ландрас, як м’ясного типу свиней в Україні, і створення нових генотипів здійснюються у напрямі підвищення середньодобового приросту живої маси, скорочення строку відгодівлі та зниження витрат корму на один кілограм приросту.
Практика свідчить, що створення м’ясних генотипів свиней - тривалий селекційний процес, кінцевий результат якого залежить від цілеспрямованої роботи, вибору батьківських вихідних форм, умов годівлі та утримання свиней і оптимальної чисельності тварин.
На якість м’ясної продукції впливає низка чинників. Перш за все - це генетичний. Багатьма науковцями доведено, що якість отриманої продукції залежить від породи тварин, міжпорідних поєднань та навіть породнолінійного схрещування.
Мета роботи– визначення продуктивного потенціалу відгодівельного чистопородного молодняку породи ландрас та помісного молодняку, отриманого від схрещування.
Матеріали та методи досліджень. Формування дослідних груп свиней проведено уплемінному репродукторі ТОВ «Агросервіс ЛТД»методом груп-аналогів за розробленоюсхемою досліджень (табл. 1-2). Для вивчення відгодівельних якостей дослідного поголів’я молодняку свиней, одержаних за чистопородного і помісного розведення, молодняк був поставлений на контрольне вирощування з середньою живою масою 30 кілограмів.
Дослідженнями передбачено умови однакового догляду та утримання тварин і забезпечення їх повноцінною годівлею. Були підібрані групи відгодівельного молодняку з урахуванням віку, живої маси і фізіологічного стану тварин. Визначали якісні характеристики за такими показниками продуктивності: середньодобовий приріст, вік досягнення живої маси 100 кг, прижиттєва товщина сала, витрати корму на один кілограм приросту.
Було відібрано 64 голови чистопородного і 64 голови помісного молодняку свиней з технологічної групи дорощування та сформовано чотири дослідні групи,по 16 голів у кожній. Тваринам, які були розміщені в групових станках, згодовували повноцінний комбікорм, рівень годівлі розраховано на одержання 850 г середньодобового приросту живої маси. Після досягнення тваринами живої маси 100 кг їх зняли з відгодівлі.
Таблиця 1. Схема першого досліду
|
Гру-па |
Призначен- ня групи |
Породність |
||
|
матки |
кнури |
молодняк |
||
|
I |
контрольна |
УЛН |
УЛН |
чистопородний (УЛН х УЛН) |
|
II |
дослідна |
УЛН |
АЛН |
чистопородний (УЛН х АЛН) |
|
III |
дослідна |
УЛН |
НЛН |
чистопородний (УЛН х НЛН) |
|
IV |
дослідна |
УЛН |
ФЛН |
чистопородний (УЛН х ФЛН) |
Примітка. УЛН – ландрас вітчизняної селекції; НЛН – ландрас німецької селекції; АЛН – ландрас англійської селекції; ФЛН – ландрас французької селекції.
Таблиця 2. Схема другого досліду (а)
|
Гру-па |
Призначен- ня групи |
Породність |
||
|
матки |
кнури |
молодняк |
||
|
I |
контрольна |
ВБ |
УЛН |
помісний (ВБ х УЛН) |
|
II |
дослідна |
ВБ |
АЛН |
помісний (ВБ х АЛН) |
|
III |
дослідна |
ВБ |
НЛН |
помісний (ВБ х НЛН) |
|
IV |
дослідна |
ВБ |
ФЛН |
помісний (ВБ х ФЛН) |
Примітка. УЛН – ландрас вітчизняної селекції; НЛН – ландрас німецької селекції; АЛН – ландрас англійської селекції; ФЛН – ландрас французької селекції.
Результати досліджень. Аналіз результатів контрольноговирощуваннясвиней свідчить:відгодівельні якості дослідного молодняку від різних поєднань досить високі. Таких результатів досягнуто за умов повнораціонної годівлі, збалансованої за білковим складом, мінеральними і вітамінними комплексами, та за рахунок належного ветеринарного й зоотехнічного догляду за молодняком свиней протягом усього періоду відгодівлі.
За весь період відгодівлі між молодняком дослідних груп тварин простежувалися деякі відмінностіза показниками скоростиглості й витратами кормів (табл. 3).
Таблиця 3. Відгодівельні якості молодняку свиней за
чистопородними поєднаннями, перший дослід (
), (n=16)
Показники |
Групи |
|||
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
|
Середньдобовий приріст, г |
749,13±3,16 |
717,70±4,84*** |
775,94±2,14*** |
733,50±4,28*** |
Вік досягнення живої маси 100 кг, доби |
168,18±1,28 |
171,81±0,90* |
165,47±0,76 |
170,39±0,73 |
Товщина сала, мм |
17,06±0,31 |
16,94±0,29 |
16,69±0,32 |
16,81±0,33 |
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од. |
3,60±0,03 |
3,65±0,02 |
3,56±0,03 |
3,59±0,02 |
Примітка. *- Р < 0,05; *** - P < 0,001.
Аналізом основних показників продуктивності в розрізі контрольної і дослідних груп встановлено, що тварини дослідної ІІІ групи досягали відгодівельної маси 100 кг на 2,71 доби раніше від контрольної І групи при зменшенні загальних витрат кормів на 0,04 корм. од. на 1 кг приросту; при цьому прижиттєва товщина сала у них зменшилася на 0,37 міліметри. Інші групи за показниками скоростиглості займали проміжне положення.
Порівнюючи основні показники дослідних груп, установлено: тривалість відгодівлі в чистопородних тварин породи ландрас німецької селекції була коротша, ніж у ровесників досліджуваних груп, при високій оплаті корму тваринами на 1 кг приросту, але при одночасному зменшенні прижиттєвої товщини сала на тулубі.
Скорочення вікової межі тварин при досягненні ними живої маси 100 кг зумовлено більш високою інтенсивністю росту.
Порівнюючи основні показники дослідних груп (табл. 4), встановлено: тривалість відгодівлі у помісних тварин ІІІ (а) групи була тільки на 1,54доби нижче, ніж у контролі, зменшення товщини сала на тулубі досягало незначної величини, а витрати корму на один кілограм приросту живої маси були вищими на 0,13 корм. од. (P < 0,001) порівняно з І-ю групою контролю.
Таблиця 4. Відгодівельні якості молодняку свиней за помісними поєднаннями, другий
дослід (а) (), (n=16)
Показники |
Групи |
|||
І (а) |
ІІ (а) |
ІІІ (а) |
ІV (а) |
|
Середньдобовий приріст, г |
798,69±9,33 |
767,38±4,43*** |
836,00±6,82** |
778,31±6,28*** |
Вік досягнення живої маси 100 кг, доби |
160,69±0,70 |
162,13±0,72 |
159,15±0,98 |
160,85±1,03 |
Товщина сала, мм |
16,06±0,26 |
15,88±0,26 |
16,00±0,30 |
15,69±0,34 |
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од. |
3,80±0,02 |
4,03±0,04*** |
3,93±0,02*** |
3,94±0,02*** |
Примітка. **- Р < 0,01; *** - P < 0,001.
Показники продуктивності інших дослідних груп займали проміжне положення. Так, дослідні тварини ІІ (а) і ІV (а) групи мали нижче рівень середньодобових приростів, ніж молодняк групи контролю, і вищий вік досягнення живої маси 100 кг при гіршій оплаті корму. За показником товщини сала ці дві групи лідирували над тваринами групи контролю, бо прижиттєва товщина сала на тулубі у них була нижча: на 0,18 мм по групі ІІ (а), на 0,37 мм - по групі ІV (а), що бажано для нарощування м’ясної продуктивності помісного молодняку свиней.
Із дослідного аналізу можна зробити висновок, що свині, одержані від чистопородного розведення кнурів породи ландрас та схрещування кнурів цієї породи зі свиноматками великої білої породи в умовах повноцінної годівлі, виявилися високопродуктивними тваринами. Схрещування позитивно вплинуло на відгодівельні й м’ясо-сальні якості помісних тварин, яке характеризувалося проміжним типом успадковування ними продуктивних показників. Помісі відрізнялися меншою товщиною сала і кращими середньодобовими приростами. Таким чином установлено певні особливості й закономірності в онтогенезі свиней породи ландрас різного селекційного напряму, виявлено позитивний вплив породи ландрас, зокрема, кнурів цієї породи німецької селекції на покращення відгодівельних ознак продуктивності у свиней.
Тетяна СТРИЖАК,
кандидат сільськогосподарських наук
Інститут тваринництва НААН
