Аграрний тиждень. Україна
» » Мікробні консерванти для кормів
» » Мікробні консерванти для кормів

    Мікробні консерванти для кормів


    Частка кормів у собівартості готової продукції тваринництва складає близько 70%, тому підвищення якості заготовлених на зимово-стійловий період кормів є запорукою підвищення рентабельності виробництва.

     

    Якщо дефіцит протеїну в кормах становить 20-25%, то настільки ж зростають витрати кормових одиниць на виробництво центнера тваринницької продукції, а її собівартість збільшується більш ніж на 30%. Тож у тваринництві надзвичайно важливою є якісна заготівля кормів.

    Однин із надійних способів підвищення якості соковитих кормів - використання мікробних консервантів. Відомо, що запорукою успішного перебігу процесу консервування силосу, сінажу, вологого чи плющеного зерна є забезпечення умов для направленого молочнокислого бродіння та зниження втрат поживних речовин.

    Між тим, консервування окремих видів кормів являє певні труднощі, навіть при ретельному дотриманні технології. Зокрема, як при заготівлі силосу з багаторічних трав, сінажуванні бобових та сумішей із бобовими культурами, так і заготівлі консервованого плющеного зерна на стадії молочно-воскової стиглості складно досягти оптимальної вологості сировини. Через те важливою проблемою для одержання якісного корму є усунення гнильних процесів і маслянокислого бродіння, пригнічення розвитку плісені та дріжджів, чисельність яких залежить від інтенсивності підкислення рослинної сировини та швидкості трансформації цукру до молочної кислоти. Однією з причин такого стану є порушення кількісного та якісного складу епіфітних молочнокислих бактерій через дію хімічних та екологічних чинників.

    Ефективний спосіб усунення зазначених недоліків - використання заквасок або консервантів. Застосування мікробних консервантів для забезпечення спрямованої ферментації сприяє оптимізації процесу молочнокислого бродіння, різкому збільшенню кількості корисної мікрофлори, вмісту тваринного «бальзаму» - молочної кислоти і, як наслідок, якіснішому консервуванню зеленої маси, вологого зерна та тривалому їх зберіганню.

    Слід зазначити, що молочнокисле бродіння є також енергетично економним. Так, при трансформації одного кілограму цукру (3760 ккал) на молочну кислоту утворюється 3615 ккал (втрачається 4% енергії), у той час як перетворення цукру на оцтову кислоту призводить до 15% втрат енергії, а на масляну - до 24%. При цьому, крім збереження кормів, паралельно можна забезпечити неспецифічну профілактику окремих захворювань сільськогосподарських тварин, оскільки з консервованим кормом до організму надходять пробіотичні мікроорганізми, які, приживаючись у шлунково-кишковому тракті тварин, не допускають до його колонізації патогенними формами бактерій і мікроміцетів. До того ж, пробіотичні мікроорганізми активізують процеси травлення за рахунок їхньої високої ферментативної активності та доповнюють раціон худоби незамінними амінокислотами та вітамінами.

    Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН має багаторічний досвід у створенні й впровадженні мікробних препаратів для кормовиробництва. Понад десять років ми успішно впроваджуємо у виробництво силосну закваску, виготовлену на основі унікального штаму Bacillus subtilis. У силосі, заготовленому з використанням закваски, підвищується вміст молочної кислоти на 6,6-15,8%, вітамінів групи В - на 0,5-0,9мг/кг, каротину - на 0,9-2,0мг/кг. Пригнічується ріст гнильних та маслянокислих бактерій, зменшується вміст масляної кислоти аж до повного її зникнення. Втрати поживних речовин корму скорочуються на 20-40%.

    Норма витрат силосної закваски становить 1 л на 40 т зеленої маси. Для приготування робочої суспензії 1л закваски вносять у 199л води, зелену масу ретельно обробляють суспензією безпосередньо в силосних спорудах із розрахунку 5л на 1т сировини. Можлива також обробка зеленої маси безпосередньо в кормозбиральному комбайні.

    З урахуванням потреб кормовиробництва розширено асортимент мікробних препаратів. Для підвищення якості та терміну зберігання сінажу ми пропонуємо мікробний консервант, основною метою використання якого є якнайшвидше перетворення бактеріями цукрів на молочну кислоту, забезпечення швидкого зниження показника рН за 1-2 доби до 4,7-5,6 і досягнення таким чином вищої стабільності корму при зберіганні, кращого збереження поживних речовин, а також аеробної стабільності при відкритті корму під час його згодовування.

    У сінажі за дії консерванту зберігається високий вміст каротиноїдів та вітаміну С. Бактерії роду Bacillusбезпосередньо в сінажі продукують вітаміни групи В та органічні кислоти, які захищають консервовану масу від гниття, пліснявіння, маслянокислого бродіння, що забезпечує отримання корму з приємним для тварин запахом і смаком. Норма витрат консерванту для сінажу становить 1л на 40т зеленої маси. Для приготування робочої суспензії 1л консерванту вносять у 99л води, після цього зелену масу ретельно обробляють суспензією з розрахунку 2,5 л на 1т сировини та закладають на зберігання. Можлива обробка зеленої маси безпосередньо в кормозбиральному комбайні.

    Для заготівлі плющеного зерна кукурудзи нами розроблено біоконсервант Субтікон. Вологе зерно є сприятливим середовищем для розвитку різних мікроорганізмів, оскільки містить цукри, білкові сполуки, інші поживні речовини та вітаміни. Воно починає самозігріватися вже з першого дня зберігання, а з третього-четвертого проростає, пліснявіє і псується. Це супроводжується втратою поживності зерна, погіршенням якості та засвоєння його тваринами, що негативно впливає на їх продуктивність. Щоб запобігти самозігріванню і псуванню вологого зерна та зменшити втрати поживних речовин, потрібно якомога швидше його законсервувати. Норма витрат Субтікону становить 1л консерванту на 10т зерна кукурудзи. Для приготування робочої суспензії 1л консерванту вносять у 49л води та ретельно перемішують. Суспензію консерванту вносять безпосередньо в плющилку з розрахунку 5л на 1т корму.

    Корми, одержані з використанням мікробних консервантів, згодовують згідно норм раціонів, що встановлені для різних видів тварин і вікових груп.

    Згодовування таких кормів сприяє народженню здорового приплоду, зниженню захворюваності молодняка на шлунково-кишкові хвороби й підвищенню продуктивності сільськогосподарських тварин до 19%.

    Зрозуміло, мікробні препарати мають значні переваги порівняно з хімічними консервантами. До того ж, вони безпечні як для людей і тварин, так і для довкілля.

     

     

    Л. БОЖОК, Н. КРАВЧЕНКО, В. АГЕЄВ,

    Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН

     





    Схожі новини
  • Обладнання для якісного подрібнення кукурудзи на силос
  • Чернігівські мікробіологи подбали про зелені корми
  • Заготівля кормів в умовах 2013 року
  • Заготовлюй вигідний та ефективний сінаж сьогодні!
  • А скільки корова дасть молока?

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Мікробні консерванти для кормів


Частка кормів у собівартості готової продукції тваринництва складає близько 70%, тому підвищення якості заготовлених на зимово-стійловий період кормів є запорукою підвищення рентабельності виробництва.

 

Якщо дефіцит протеїну в кормах становить 20-25%, то настільки ж зростають витрати кормових одиниць на виробництво центнера тваринницької продукції, а її собівартість збільшується більш ніж на 30%. Тож у тваринництві надзвичайно важливою є якісна заготівля кормів.

Однин із надійних способів підвищення якості соковитих кормів - використання мікробних консервантів. Відомо, що запорукою успішного перебігу процесу консервування силосу, сінажу, вологого чи плющеного зерна є забезпечення умов для направленого молочнокислого бродіння та зниження втрат поживних речовин.

Між тим, консервування окремих видів кормів являє певні труднощі, навіть при ретельному дотриманні технології. Зокрема, як при заготівлі силосу з багаторічних трав, сінажуванні бобових та сумішей із бобовими культурами, так і заготівлі консервованого плющеного зерна на стадії молочно-воскової стиглості складно досягти оптимальної вологості сировини. Через те важливою проблемою для одержання якісного корму є усунення гнильних процесів і маслянокислого бродіння, пригнічення розвитку плісені та дріжджів, чисельність яких залежить від інтенсивності підкислення рослинної сировини та швидкості трансформації цукру до молочної кислоти. Однією з причин такого стану є порушення кількісного та якісного складу епіфітних молочнокислих бактерій через дію хімічних та екологічних чинників.

Ефективний спосіб усунення зазначених недоліків - використання заквасок або консервантів. Застосування мікробних консервантів для забезпечення спрямованої ферментації сприяє оптимізації процесу молочнокислого бродіння, різкому збільшенню кількості корисної мікрофлори, вмісту тваринного «бальзаму» - молочної кислоти і, як наслідок, якіснішому консервуванню зеленої маси, вологого зерна та тривалому їх зберіганню.

Слід зазначити, що молочнокисле бродіння є також енергетично економним. Так, при трансформації одного кілограму цукру (3760 ккал) на молочну кислоту утворюється 3615 ккал (втрачається 4% енергії), у той час як перетворення цукру на оцтову кислоту призводить до 15% втрат енергії, а на масляну - до 24%. При цьому, крім збереження кормів, паралельно можна забезпечити неспецифічну профілактику окремих захворювань сільськогосподарських тварин, оскільки з консервованим кормом до організму надходять пробіотичні мікроорганізми, які, приживаючись у шлунково-кишковому тракті тварин, не допускають до його колонізації патогенними формами бактерій і мікроміцетів. До того ж, пробіотичні мікроорганізми активізують процеси травлення за рахунок їхньої високої ферментативної активності та доповнюють раціон худоби незамінними амінокислотами та вітамінами.

Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН має багаторічний досвід у створенні й впровадженні мікробних препаратів для кормовиробництва. Понад десять років ми успішно впроваджуємо у виробництво силосну закваску, виготовлену на основі унікального штаму Bacillus subtilis. У силосі, заготовленому з використанням закваски, підвищується вміст молочної кислоти на 6,6-15,8%, вітамінів групи В - на 0,5-0,9мг/кг, каротину - на 0,9-2,0мг/кг. Пригнічується ріст гнильних та маслянокислих бактерій, зменшується вміст масляної кислоти аж до повного її зникнення. Втрати поживних речовин корму скорочуються на 20-40%.

Норма витрат силосної закваски становить 1 л на 40 т зеленої маси. Для приготування робочої суспензії 1л закваски вносять у 199л води, зелену масу ретельно обробляють суспензією безпосередньо в силосних спорудах із розрахунку 5л на 1т сировини. Можлива також обробка зеленої маси безпосередньо в кормозбиральному комбайні.

З урахуванням потреб кормовиробництва розширено асортимент мікробних препаратів. Для підвищення якості та терміну зберігання сінажу ми пропонуємо мікробний консервант, основною метою використання якого є якнайшвидше перетворення бактеріями цукрів на молочну кислоту, забезпечення швидкого зниження показника рН за 1-2 доби до 4,7-5,6 і досягнення таким чином вищої стабільності корму при зберіганні, кращого збереження поживних речовин, а також аеробної стабільності при відкритті корму під час його згодовування.

У сінажі за дії консерванту зберігається високий вміст каротиноїдів та вітаміну С. Бактерії роду Bacillusбезпосередньо в сінажі продукують вітаміни групи В та органічні кислоти, які захищають консервовану масу від гниття, пліснявіння, маслянокислого бродіння, що забезпечує отримання корму з приємним для тварин запахом і смаком. Норма витрат консерванту для сінажу становить 1л на 40т зеленої маси. Для приготування робочої суспензії 1л консерванту вносять у 99л води, після цього зелену масу ретельно обробляють суспензією з розрахунку 2,5 л на 1т сировини та закладають на зберігання. Можлива обробка зеленої маси безпосередньо в кормозбиральному комбайні.

Для заготівлі плющеного зерна кукурудзи нами розроблено біоконсервант Субтікон. Вологе зерно є сприятливим середовищем для розвитку різних мікроорганізмів, оскільки містить цукри, білкові сполуки, інші поживні речовини та вітаміни. Воно починає самозігріватися вже з першого дня зберігання, а з третього-четвертого проростає, пліснявіє і псується. Це супроводжується втратою поживності зерна, погіршенням якості та засвоєння його тваринами, що негативно впливає на їх продуктивність. Щоб запобігти самозігріванню і псуванню вологого зерна та зменшити втрати поживних речовин, потрібно якомога швидше його законсервувати. Норма витрат Субтікону становить 1л консерванту на 10т зерна кукурудзи. Для приготування робочої суспензії 1л консерванту вносять у 49л води та ретельно перемішують. Суспензію консерванту вносять безпосередньо в плющилку з розрахунку 5л на 1т корму.

Корми, одержані з використанням мікробних консервантів, згодовують згідно норм раціонів, що встановлені для різних видів тварин і вікових груп.

Згодовування таких кормів сприяє народженню здорового приплоду, зниженню захворюваності молодняка на шлунково-кишкові хвороби й підвищенню продуктивності сільськогосподарських тварин до 19%.

Зрозуміло, мікробні препарати мають значні переваги порівняно з хімічними консервантами. До того ж, вони безпечні як для людей і тварин, так і для довкілля.

 

 

Л. БОЖОК, Н. КРАВЧЕНКО, В. АГЕЄВ,

Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН

 





Схожі новини
  • Обладнання для якісного подрібнення кукурудзи на силос
  • Чернігівські мікробіологи подбали про зелені корми
  • Заготівля кормів в умовах 2013 року
  • Заготовлюй вигідний та ефективний сінаж сьогодні!
  • А скільки корова дасть молока?

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.