Кому потрібна племінна птиця

23 May, Розділ Тваринництво / Птахівництво, переглядів 6 777

Закінчивши 2013 рік, керівники та спеціалісти племптахогосподарств асоціації «Птахопром України» підбили перші підсумки своєї роботи в минулому році й спланували напрями роботи на рік поточний. Хоча і не можна сказати, що для більшості господарств 2013-й був вдалий, та в цілому практично всі господарства нашого об’єднання все ж вистояли в умовах жорсткої конкуренції на ринку продукції птахівництва.

Враховуючи те, що торік основною продукцією підприємств асоціації були інкубаційні яйця та молодняк птиці (добовий та підрощений), то важливим моментом у діяльності господарств були своєчасна реалізація цієї продукції за умов отримання певних коштів від покупців.

Сезонність роботи багатьох господарств, особливо тих, що утримують качок, гусей, страусів, вимагала від керівників і спеціалістів напружено працювати, щоби в непродуктивний період (осінь - зима), коли немає продукції для реалізації, зберегти батьківські стада на належному рівні в необхідній кількості та з надією отримати якісну продукцію у весняно-літній період.

У минулі роки таким господарствам держава допомагала коштами, і тоді гарантовано можна було отримати якісну племінну продукцію. Такої допомоги немає вже три роки, тому господарствам сподіватись потрібно тільки на власні ресурси.

На жаль, через таке ставлення держави до цієї категорії господарств протягом останніх років відчутно зменшується чисельність поголів’я саме вітчизняної сільськогосподарської птиці, яка використовується для створення батьківських стад фермерських і селянських господарств, тому менше продається молодняку птиці для особистих підсобних господарств громадян. Тільки за минулий рік чисельність поголів’я батьківських стад гусей та качок скоротилась майже на 20%, поголів’я курей комбінованих порід - на 15%. Отже, навесні багато споживачів не отримають бажаної кількості племінної, або товарної продукції (гібридних яєць і живої птиці), що в підсумку, на жаль, зменшить виробництво харчових яєць і пташиного м’яса як в колективних господарствах, так і на подвір’ях громадян.

Також племінні господарства асоціації «Птахопром України» залишаються основними постачальниками інкубаційних яєць для інкубаторно-птахівничих підприємств (ІПП), головним призначенням яких є продаж молодняку птиці населенню.

Знаю, що для спеціалістів нашої галузі не є секретом: для багатьох жителів сільської місцевості продукція птахівництва залишається чи не єдиним продуктом, що дає населенню білки тваринного походження. Ці продукти, наголошу, є незамінними для повноцінного харчування, особливо дітей. Лишки такої продукції, що виробляється у приватних подвір’ях, реалізуються на ринках, суттєво поповнюючи бюджети родин.

Ніхто не заперечує той факт, що з кожним роком збільшується виробництво яєць і м’яса птиці на великих підприємствах, звідки вони надходять до супермаркетів. Але при сьогоднішніх цінах значна частина сільського населення купувати ці продукти в супермаркетах просто не може.

Останні 2-3 роки значно збільшилася кількість ввезених в Україну інкубаційних яєць та добового молодняку бройлерів (особливо з кольоровим оперенням і добре пристосованих для утримання на подвір’ї), мускусних качок, мулардів, індиків, курей комбінованих порід. І навпаки, часто аналогічна вітчизняна продукція просто відсутня на ринку. Основними країнами-постачальниками такої птахопродукції є Угорщина, Чехія, Польща, Іспанія, Франція, Росія, Білорусь та інші. Тож виходить, що своїм гаманцем ми підтримуємо іноземного виробника, власні ж господарства поступово згортають виробництво.

Значної шкоди колективним птахівничим підприємствам завдають незареєстровані інкубаторії, власники яких інкубують яйця сумнівної якості, отримані від населення як давальницька сировина. Добовий молодняк на таких напівлегальних підприємствах не вакцинується, і значна частина його гине. Протягом багатьох років діалог між Державною ветеринарною та фітосанітарною службою і птахівниками асоціації «Птахопром України» про закриття таких інкубаторів не дає позитивних результатів, а невакцинована птиця продовжує надходити на ринок, сприяючи погіршенню епізоотичної ситуації в країні.

Нині в господарствах асоціації утримуються десятки цінних вітчизняних та іноземних порід і кросів птиці, в тому числі гусей і качок, курей яєчних та комбінованих порід, страусів, цесарок і перепелів. Багато господарств є взірцем для інших і продовжують покращувати якісні показники. Серед таких можна назвати племптахозавод ім. Фрунзе (АР Крим), ВАТ «Кожухівське» (Київщина; яєчні кури), «Грімат Груп» (Херсонщина), ВАТ «Партизан» (АР Крим; кури комбінованих порід та качки), ВАТ «Коробівське» (Черкащина), ВАТ «Шевченкове» (Херсонщина; м’ясо та інкубаційні яйця качок).

Останнім часом усе більшого поширення набуває виробництво органічної продукції. Саме за таких умов ФГ «Повіт Агро» (Київщина) виробляє яйця та м’ясо перепелів, ТОВ «Ясногородська страусова ферма» (Київщина) - м’ясо страусів, курей та качок. А господарства Одеської області «Нікомарівське», «Авангард» та ін. - м’ясо гусей, качок та мулардів. Цей перелік, на щастя, можна продовжувати.

Сьогодні племінні птахівничі господарства нашої системи залишаються повноцінними суб’єктами господарювання, в яких працюють тисячі людей різних професій, виробляючи продукцію птахівництва, формуючи бюджет країни і територій, на яких господарюють, тож їхня праця також є складовою запоруки продовольчої безпеки країни.

На мій погляд, держава повинна більше приділяти уваги саме таким господарствам, їхнім запитам і потребам. Бо розроблені перспективні плани розвитку таких господарств спільно з Інститутом тваринництва НААНУ нині залишаються, на жаль, тільки паперами, а доля підприємств цілковито залежною від їхніх власників.

Але незважаючи на труднощі, птахівники асоціації з надією дивляться у майбутнє. Впровадження сучасних технологій і методів утримання птиці, використання наукових досягнень вітчизняних і зарубіжних фахівців, нові кроси птиці дають можливість отримувати хороші результати. А це є запорукою збереження вітчизняних племінних птахопідприємств, можливості не втратити робочі місця в сільській місцевості та зменшення на цих територіях соціальної напруги.

Юрій ПЕТРОВ,

генеральний директор асоціації «Птахопром України»