Гостювати-чаювати, ласувати млинцями... На то вона й Масляна!

20 February, Розділ Weekend, переглядів 5 116

Останній тиждень перед Великим постом православні християни, як і давніші наші предки, святкують весело: ходять у гості, влаштовують гуляння просто неба - катаються на санях, їздять кіньми, чаюють і пригощають одне одного млинцями...

Тільки у давнину ці гуляння сприймалися як проводи зими у правічному коловороті сільськогосподарського року. Навіть спалювали її солом'яне опудало, зустрічаючи весну. Якщо в наших північних сусідів серед Масляної зазвичай були кулачні бої, то українці на таку дурню ніколи не спокушалися.

Тепер через глобальне потепління погода змінюється, і лютий іноді нагадує останню декаду березня, коли вже ні саньми, ні возом поле не переїдеш. Але гостювати-чаювати і ласувати млинцями кліматичні вибрики нам аж ніяк не завадять.

Традиційною стравою від тих святкувань і донині незмінно є млинці, котрі символізують сонце, а в доброї господині - ще й дивовижну смакоту, приправлену сметаною чи вершковим маслом, вареннями чи сиром з родзинками і без або червоною ікрою. Бо в масляний тиждень рибу вже не їдять, а от ікрою залюбки ласують, звісно, хто може собі дозволити.

Адже попереду - Великий піст, час для стриманості й самозаглиблення, зосередженого погляду в глибину своєї душі заради самовдосконалення і здоров'я. Бо тільки здоровий дух є запорукою врівноваженості, а відтак і гідного поводження за будь-яких обставин.

Перед початком весняних робіт, коли знадобиться неабияка фізична сила, мудрі наші предки займалися самоочищенням. То ж м'ясопусна неділя перед масляною - то вже був поступовий перехід до семитижневого посту, коли повністю виключали білкову їжу. Тепер дієтологи і онкологи знають: так запобігають страшній недузі.

Наші прабабці вміли знімати переляк і кількома словами зняти пропасницю, знали, як словом уберегти від злого ока - тобто від заздрісного. А якщо дитина впала і заходиться плачем, цілували тричі в потилицю, спльовуючи через ліве плече, - дивись, і заспокоїлась малеча. Чи пісня, чи молитва під час роботи була запорукою того, що вдасться і справа і страва, піде на здоровя, на користь.

Обмінюються рецептами молодиці, яких тільки млинців не напридумано упродовж віків! Якими запахущими-цілющими узварами, настоями, напоями із запашних трав частуватимуть гостей під час Масляної! Бо смакувати - не переїдати, а тим паче - не перепивати.

Колись паски пекли жінки, заздалегідь готуючись до Великодня. Мали окремий ніж і окрему діжу, де тісто місили тільки на велике свято. Якщо в селі - то ставила господиня в піч паски і виходила в город саджати розсаду капусти. Паски в печі підходять, рум'яняться, то й капуста виросте велика, туга і кругла, як саме сонце. Тобто пласкі у Масляну млинці наче набувають об'єму у Великдень, бо настає повнота життя, коли все на світі воскресає в Любові Всевишній, радіє теплу і сонцю.

Цього року масляний тиждень завершиться 1 березня, і почнеться піст. А з ним - неодмінні спокуси й випробування. Тут уже варто бути уважним і не піддаватися на жодні провокації, щоб не збитися на сварку чи лайку і бути здоровим. Помічали люди, що лихослови, як правило, мають погані зуби. А простити кривдника - значить позбавитись каменя в жовчному міхурі. alt

Тому так потрібний зосереджений аналіз власних вчинків і навіть думок.

Перепросив сусіда чи колегу, скривдженого твоїм необережним словом, - перестало серце боліти. Бо серце ніколи не збреше, воно чує, коли щось не так людина вчинила. Саме в ньому живе наша совість. Отож у Прощену неділю, яка завершує Масляну, в церкві після літургії перепрошують всі одне одного, беруть благословення на перемогу над своїми слабкостями і рушають у семитижневу дорогу до майбутнього свята Воскресіння.

Не забувають, однак, мудрість народну: примусь дурня Богу молитись, так він і лоба собі розіб'є. Для немічних і недужих повна відмова від білкової їжі на тривалий час далеко не завжди буває доречна. Для сухотників такий піст неприпустимий. Святі отці, які мали дар яснобачення, як Серафим Саровський, далеко не кожному мирянину радили постувати за монастирським правилом. Молитва може великою мірою наситити тіло ченця. Але якщо змусити до посту шахтаря - це взяти великий гріх на душу. Завдання посту- укріпити дух, і зовсім хибна позиція - ворогувати із власним тілом. Адже воно - вмістилище душі.

Коли людина відмовляється від м'яса, у неї поступово спадає рівень внутрішньої агресії, душу наповнює рівновага і любов до ближнього свого. Якщо ж хтось ходить зелений від голоду і синій від злості, то марна гастрономічна аскеза, не буде вона прийнята перед Богом.

Наші предки нормально харчувалися під час посту, бо різноманітне меню можна готувати з цілком доступних продуктів. По-перше, обов'язкові узвари із сухофруктів, щоб мати здорові суглоби. alt

Квашена капуста природним чином очищає кишковик (бо якщо людина помічає навколо себе тільки погане, товстий кишковик у неї обов'язково засмічений шлаками). Різноманітні каші надають сили і хорошого настрою. Тому ченці й супи готують, змішуючи різні крупи, щоб повний набір мікроелементів мати в їжі щодня.

Родзинки в пісному хлібі чи запарені як окрема страва підтримують серцеву м'язу. Так само, як і печена картопля. А що вже минулий рік був щедрий на вишні, то дбайливі господині і для вареників їх припасли. Пісний борщ з грибами - смакота усім знайома. А от голубці з гречкою і грибами, та ще й цибулею, - то вже святкова страва, хоч і без м'яса.

Тушкована капуста з чорносливом, морква з корейськими приправами чи потерта в суміш із яблуком, приправлена соняшниковою, кукурудзяною, оливковою олією, салат із буряка з часником, горіхами й олією замість майонезу, різноманітні вінегрети і куліш, салати з капусти, картопля, зварена в кожуринні, а потім обсмажена до золотистої шкуринки на сковорідці, і старовинні пампушки, приготовані на відварах із цілющих трав, страви з квасолі, обов'язково присмачені змеленим насінням пастернаку, різноманітні домашні соки...

Ох, іще тільки Масляна, а вже вабить стравами Великий піст!

Ганна КОЗАЧЕНКО,

член правління Українського фонду культури