- Мікробні препарати для сільськогосподарських культур
- Чернігівські мікробіологи подбали про зелені корми
- Аспекти формування прибуткового вівчарства та козівництва в Україні
- Міндобрива – не всьому голова
- Бактеризувати й протруювати можна одночасно
Ефективність, доведена практикою
За значний внесок у розвиток аграрної науки, нові технології та ефективне впровадження своїх наукових розробок Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААНУ торік став переможцем у номінації «Лідер агропромислового комплексу України 2012 року».
Вручення диплому Міністерства агрополітики та продовольства відбулося у Чернігові, на всеукраїнському семінарі-нараді, куди зібрались представники інституту в регіонах та керівники агропідприємств, що співпрацюють з ним. Почесну місію виконав заступник начальника Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА Володимир Кочерга.
Говорячи про заслуги науковців регіону, він підкреслив, що їхні розробки – це робота на перспективу, що дуже важливо. Хоча й сьогодні вона дає високий ефект. Директор інституту, кандидат економічних наук Наталія Буняк розцінила нагороду як визнання заслуг людей, котрі працювали в науковій установі раніше. Адже впроваджувані нині розробки – результат саме їхньої багаторічної копіткої праці.
Розмова на семінарі йшла, переважно, про властивості мікробних препаратів інституту, технології та економічну ефективність їх застосування. З розробками, що використовуються в сучасному землеробстві, присутніх ознайомили заступник директора з наукової роботи, кандидат с.-г. наук Сергій Козар, зав. лабораторіями Любов Токмакова та Світлана Дімова, інші науковці.
Сергій Козар, зокрема, зазначив, що під керівництвом інституту мікробні препарати випробовуються у різних регіонах України. За підсумками досліджень учені надають науково обґрунтовані рекомендації по застосуванню препаратів у різних ґрунтово-кліматичних умовах. Завдяки такому підходу їхні розробки набувають все більшої популярності у вітчизняних агровиробників. Торік, наприклад, на Чернігівщині ними скористалося аж 55 сільгосппідприємств. А в масштабах усієї країни осторонь їх застосування не лишилася жодна область.
Біопрепарати, пропоновані інститутом, поділяються на кілька груп. Одні стимулюють засвоєння азоту з повітря та з міндобрив, інші допомагають рослинам поглинати важкодоступні сполуки фосфору чи захищають їх від патогенів. Мікроорганізми підвищують ступінь засвоєння поживних речовин із ґрунту і, що дуже важливо, – із мінеральних добрив. Економія останніх, в результаті, сягає 35-50%. При цьому не тільки заощаджуються кошти, а й зменшується хімічне навантаження на ґрунти.
Сільгоспвиробники, які хоча б раз попрацювали з чернігівськими біопрепаратами, від них уже не відмовляються. Серед таких підприємств – агрофірма «Колос» зі Сквирського району Київщини. Її головний агроном Олександр Паламарчук високо оцінює розробки учених і каже, що порівняно з аналогами інших виробників вони – найкращі.
«Застосування, зокрема, Альбобактерину дає прибавку врожаю озимого ріпаку 5 ц/га, Поліміксобактерин підвищує врожайність озимої пшениці на 6 ц/га, кукурудзи – на 8 ц/га. Ми дуже задоволені препаратами і цієї весни будемо використовувати їх також на горосі (Ризогумін), гречці (Діазобактерин) та інших культурах», – каже фахівець.
В ПСП «Пісківське» Бахмацького району Чернігівщини займаються розведенням великої рогатої худоби, виробництвом молока та м’яса. Тому вирощуванню багатої на білок сої приділяють особливу увагу. До знайомства з препаратами виробництва Інституту мікробіології її сіяли на 10 га і збирали тільки 10-14 ц/га. Застосувавши ж Ризогумін і оцінивши його властивості (а він підвищив урожайність сої втричі), нею в господарстві тепер засівають 300 гектарів.
«Сьогодні питання – застосовувати мікробні препарати чи ні – вже не виникає», – підкреслює директор ПСП «Пісківське» Валерій Колоша.
Дбаючи про якісні корми для худоби, нещодавно у Пісках почали використовувати новий біопрепарат чернігівського виробництва – закваску для силосу. Його якість і ефективна дія спонукала ПСП відмовитися від продукції інших виробників.
Як поінформувала учасників семінару Наталія Буняк, торік силосна закваска і Антимишин мали найбільші темпи приросту в загальному обсязі реалізації наукоємної продукції інституту. Дослідження з новими препаратами тривають, і невдовзі мікробіологи озвучать інші напрямки їх застосування. Крім того, запропонують нові розробки. Так, уже цієї весни аграрії отримають Ризогумін у рідкій формі з подовженим терміном зберігання.
Наталія ПОТАПЧУК,
Чернігів
На фото:
0671 - Диплом Мінагрополітики
3778 - Директор інституту, кандидат економічних наук Наталія Буняк
3775 - Директор ПСП «Пісківське» Валерій Колоша
