Дефицит
мяса на внутреннем рынке в размере около 200 тыс. тонн может быть удовлетворен
его поставками по "чистому" импорту - с уплатой НДС и пошлин, без
предоставления преференций Госкомрезерву. Такое мнение высказал Министр
агрополитики Юрий Мельник, передает «Правительственный
портал»...
Днями
на Київщині відбулося перше виїзне засідання Координаційної ради з питань
аграрної політики при Кабінеті Міністрів України.
Трударі українського лану завжди були осторонь
мітингових буревіїв, якими супроводжувалося становлення нашої держави. Вони не
звикли з’ясовувати
стосунки під різними прапорами на майданах. Вони знали одне: сьогодні – орати,
завтра – сіяти, післязавтра – жнивувати. І працювали, працювали, працювали, не
очікуючи довгопрогнозованих грошових дощів. Але саме сьогодні наші аграрії так
потребують підтримки, щоб уже завтра «світ годувати»…
Час відбудовувати
Що й казати, боляче дивитися на руїни
тваринницьких комплексів. Кажуть, тваринництво збиткове, от і ферми по
цеглинках розібрали, і луки забур’яніли в очікуванні череди. Та не скрізь так думають, не скрізь так
хазяйнують, не скрізь руки опускають. Не скрізь руйнують.
І тваринництво насправді прибуткове. І корови
по 7-8 тисяч літрів молока дають щороку. І вчорашні руїни ферм відбудовують у
сучасні тваринницькі комплекси, а селяни не перетворюються у «заробітчан»,
подаючись за кордон. Доярки, механізатори, бригадири тут отримують зарплатню за
«київськими мірками» від 2,5 тисяч до 5000 гривень. І це не де-небудь, а у нас,
в Україні.
До цього дня на
Херсонщині готувались кілька місяців. І нарешті ця довгоочікувана
подія - День асканійської вівці - відбулася. Організатором масштабної
наради з питань розвитку вівчарства виступило Головне управління
агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації.
У 1989 році на Херсонщині овець
нараховували 775 тисяч. Нинішнього залишилося всього 71 тисяча. Більше як на
700 тисяч голів овець в області стало менше впродовж всього двох десятків
років.
За оцінками спеціалістів, нині
галузь перебуває в критичному стані. Проте, не безнадійному. Такий висновок
напрошується сам по собі опісля побаченого на Дні асканійської вівці.
«Ми завжди не задоволені рівнем підготовки наших
студентів, - стверджує Тетяна Іщенко, директор Департаменту аграрної освіти,
науки та дорадництва Мінагрополітики. – Тому постійно у пошуку, постійно розмірковуємо:
що і як ще потрібно зробити».
Саме навколо проблем якісної
підготовки фахівців для АПК і велася розмова на нещодавній прес-конференції для журналістів, яку представники педагогічних колективів аграрної освіти
провели на базі Науково-методичного центру в Немішаєвому.
Втім, вже на порозі Немішаєвського аграрного
коледжу, на території якого власне розташовано НМЦ, відчувалося: тут працюють
закохані у свою справу люди. Не один столичний вуз позаздрив би доглянутим
клумбам, засадженим розкішними сортовими тюльпанами, дбайливо прибраному парку,
оксамитовим газонам. По-іншому й не може бути у справжніх аграріїв, у яких все
має бути до ладу.
Повноцінне членство України у Світовій організації
торгівлі (СОТ) неможливе без інвестицій у економіку країни. Український
аграрний комплекс при цьому потребує серйозного вкладу коштів для розвитку
свого величезного потенціалу.
Рівень
необхідного інвестування у сільське господарство України, потенціал цієї галузі
на тлі світового ринку сільськогосподарської продукції, перепони на шляху
інвестицій та можливості їх подолання – все це обговорювали вітчизняні аграрії
та закордонні інвестори під час Форуму з питань агробізнесу.
Форум,
ініційований Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і
Міністерством аграрної політики України, відбувся 20 травня у Києві.
Така масштабна
розмова про стан нашого аграрного комплексу, умови для створення сприятливого
інвестиційного клімату давно очікувалась. Тому аудиторія була вщерть заповнена
представниками вітчизняного АПК, закордонними й українськими експертами,
журналістами.