Оптові ринки: розкіш чи необхідність?

02 February, Розділ Агрополітика, переглядів 7 558

Як відомо, однією з головних проблем вітчизняного АПК сьогодні є сфера збуту сільськогосподарської продукції. «Я не знаю, що буде на ринку сьогодні. Я не знаю, що буде на ринку завтра. Але є той, хто знає. Це ринок. Ринок знає все. Тому я буду йти за тим, хто знає, куди йде». Ця економічна притча красномовно показує вплив ринкових механізмів на формування виробництва, зокрема сільськогосподарського. Не зважаючи на те, що адаптація українського агровиробництва до функціонування в умовах ринкової економіки відбувається вже досить тривалий час, найвразливішим місцем, як і раніше, залишається система збуту. Нинішня інфраструктура аграрного ринку не зорієнтована на швидке просування відповідної продукції до споживачів. При цьому збитків зазнають як товаровиробники, так і ті, хто купує їх продукцію. У виграші лише перекупники, на чиї непрозорі умови купівлі-продажу змушені погоджуватися не тільки приватні господарі, але й крупні сільгосптовариства. Яким же є вихід із цієї ситуації? Вітчизняні бізнесмени переконані: сформувати ефективні ринкові механізми можна лише створивши низку продовольчих оптових (гуртових) ринків, які згодом переростуть у регіональні аграрні центри. Оптові ринки у світі Світовий досвід доводить, що оптові ринки сільгосппродукції (ОРСП) - єдина можливість перейти від стихійної торгівлі до прогнозованої та підпорядкованої чітким правилам. Діяльність ринків багатьох європейських держав - яскраве тому підтвердження. Польща. Країна має розвинену мережу оптових ринків. Близько двох десятків їх існують у вигляді акціонерних товариств і створені в результаті реалізації відповідних відомчої та урядових програм. Серед них шість - крупні регіональні ОРСП. Завдяки скоординованості своєї діяльності, оптові ринки сприяють більшій стабільності цін, урівноваженню попиту та пропозиції, впровадженню норм і стандартів, зменшенню проміжних ланок і відповідно - збільшенню прибутків виробників. Усі оптові ринки Польщі створено за фінансової та організаційної підтримки місцевого керівництва і крупних банків. Серед акціонерів є також організації виробників і ринкових споживачів. Цікаво, що ринки у Гданську і Любліно профінансовано позиками від Світового Банку, а ринок у Варшаві - ЄБРР. До речі, за останні кілька років польські оптові ринки отримали високу оцінку з боку багатьох представників Європейського Союзу і Європейського Банку реконструкції і розвитку. Наприклад, один із найбільших оптових ринків у Познані є першим оптовим ринком європейського стандарту з продажу плодоовочевої продукції, квітів і продуктів харчування. Відкритий у 1992 році, нині він постачає продукцію близько 5 тисячам компаній центрально-східної та північної Польщі. Щорічний обіг складає близько 400-500 млн. злотих (приблизно - 10-15 млн. дол. США) або 300-500 тисяч тонн продукції. Ринок займає 12 га площі і розміщується у 12 торговельних павільйонах для плодоовочевої продукції, 4 - для харчової, 2 - для фруктів. Також має склади та павільйон для садової продукції. Поставки продукції здійснюються на ринок з усього світу цілодобово і покупцям гарантується наявність у продажу повного асортименту плодової і овочевої продукції, а також - будь-яких харчових продуктів. Італія. В італійській системі оптових ринків за останні 20 років відбулися значні інноваційні зміни на структурному, організаційному і управлінському рівнях. Вони стали можливими завдяки прийнятому у 1986 році закону, що передбачав створення 14 нових ринків, а також - модернізацію та розширення вже існуючих. Одна із специфічних рис італійських ринків - модель управління: все більше ринків комунальної власності передаються приватним і акціонерним структурам для ефективного управління. Є ринки, які забезпечують продукцією окремі міста, зокрема ринок у Римі, або регіони - ринок у Фонді тощо. Що ж таке „оптовий ринок сільськогосподарської продукції"? За визначенням експерта Інституту сільського розвитку, заступника директора Інституту розвитку аграрних ринків Романа Корінця, оптовий ринок - це місце, де здійснюється оптова торгівля, зокрема, оптова торгівля сільгосппродукцією. На такому ринку не торгують у роздріб, тобто не продають товар безпосередньо кінцевим споживачам. Економісти зазначають, що ОРСП - цивілізоване місце зустрічі оптових пропозицій сільгосппродукції та відповідного попиту, де виявляють реальну ціну товару, вирівнюють її коливання, оперативно переміщуючи товарні потоки. Як пише Роман Корінець у брошурі «Оптові ринки сільськогосподарської продукції», «...оскільки ОРСП організовують за певними правилами, то можна дати таке правове визначення: оптовий ринок сільгосппродукції - це суб'єкт підприємницької діяльності, який створено згідно із законодавством, і метою діяльності якого є створення необхідних умов для здійснення операцій з продажу та купівлі сільськогосподарської продукції, укладення відповідних договорів купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції». Покупці та продавці ОРСП Оптові ринки визначаються як фізичні місця, де збираються професійні агенти для купівлі та продажу продукції іншим професіоналам. Це відповідає вибраному визначенню оптових торговців як тих, які продають продукцію не широкому загалу, а лише іншим професіоналам. Важливо відзначити те, що на перехідному етапі до ринкової економіки на ОРСП чільне місце у якості торговців займають агровиробники або їх представники - професійні об'єднання товаровиробників, кооперативи тощо. Вони, як правило, здійснюють торгівлю з автомобілів. Для цього на оптових ринках створюються спеціальні площадки з навісами для стоянки автомобілів. Оптовий ринок - партнер роздрібних На ОРСП товар не продається в роздріб (широкому загалу), а тільки оптом. Учасниками оптового ринку є виключно оптовики, роздрібні покупці сюди не допускаються. На традиційному «колгоспному» ринку селяни реалізують надлишки продукції, як правило, кінцевим споживачам. Оптовий ринок сільськогосподарської продукції - це ще й місце укладання торговельних угод на вирощування продукції в майбутньому. А на роздрібному - торгують реальним товаром. Для розміщення та нормального функціонування оптового ринку потрібні великі площі, зокрема й велика земельна ділянка, складна інфраструктура (холодильники, сортувальна, пакувальна техніка, транспортне обслуговування, системи інформації), служби сервісу (банки, страхові компанії, митники, податківці тощо). Тому ОРСП, як правило, розташовують за межами міста. Натомість роздрібний ринок - у межах міста, адже він призначений для задоволення споживчого попиту дрібних покупців. Як стверджують експерти Інституту сільського розвитку, оптовий ринок сільгосппродукції - це не конкурент для міського ринку, а його партнер, оскільки роздрібні торговці «колгоспного» ринку також користуються послугами оптового ринку, закуповуючи там продукцію для подальшої реалізації в роздріб. Отож це ще раз свідчить, що ОРСП сприятимуть не тільки розвитку виробництва сільгосппродукції, але й її ефективній реалізації усіма торговими ланками. Не залишаться у програші і переробники - вони будуть звільнені від додаткових витрат, оскільки теж зможуть обійтися без послуг численних перекупників. Ще на початку минулого століття економісти СРСР стверджували, що завдяки створенню ринків оптової торгівлі можна на третину знизити ціни на сільгосппродукцію. Тож сьогодні питання створення оптових ринків не тільки не втратило своєї актуальності, а й постало як нагальна потреба, продиктована вимогами сучасної економіки.