Майже все готово до посівної солодких коренів. Днями і техніка вийде в поле. А не мине й півроку, як настане час бурякозбиральним комбайнам попрацювати. Оживуть цукрові заводи, видаючи на гора тисячі й тисячі тонн солодкого стратегічного продукту… 

Чи не основним питанням запровадження ринку землі є прийняття відповідного закону. Як відомо, ще 7 грудня 2011-го Верховна Рада прийняла в першому читанні доопрацьований законопроект (№ 9001-Д) «Про ринок земель». А 9 лютого 2012-го документ отримав зауваження Головного юридичного управління ВРУ і до другого читання буде значно доопрацьований.

І сам закон, і ринок земель, який незабаром запрацює в країні, є предметом багатьох дискусій. «Вирішення проблеми ринку землі в Україні лежить у площині реформування сільгоспвиробництва і агросектору в цілому, тому повинно розглядатися як першочергове питання національного масштабу», - заявив у ході нещодавньої прес-конференції в УНІАН голова Ради підприємців при уряді, президент УАК Леонід Козаченко. На його думку, саме капіталізація землі повинна стати основним джерелом забезпечення АПК довготерміновими фінансовими ресурсами - це останній та єдиний ресурс для «українського аграрного стрибка», реалізації величезного потенціалу нашого сільського господарства.

А ще один учасник - адвокат і експерт у сфері земельного права Віктор Кобилянський - наголосив, що змінилася концепція законопроекту, а саме: права власності на землі сільгосппризначення не зможуть отримати резиденти, іноземні юридичні особи, іноземці та особи без громадянства. Автори законопроекту позбавили всіх юридичних осіб можливості отримати землю у власність...

Хоча минулого року в Україні досягнуто рекордного, майже 57 млн. т зернових, урожаю, проте у рослинницькій галузі як були, так і залишаються невирішеними чимало проблем. А тому для багатьох аграріїв нині досить гостро (на межі «або пан, або пропав») постало питання виживання у непростих конкуруючих ринкових умовах. При тому «небесна канцелярія» із її непередбачуваними погодними умовами у такій ситуації далеко не на першому місці. Є тут чимало й «рукотворних» чинників.

І про них досить зацікавлено велась дискусія на конференції «Які зміни чекають аграрну політику України у 2012 році?», котра пройшла у рамках недавньої виставки «ІнтерАгро-2012».

Кого поганятимеш – на тому доїдеш. В основі успіху аграріїв, досягненні ними прибутків має бути, як про те було наголошено на конференції представниками від влади і фахівцями агропромислової галузі, не що інше, як рентабельність. Проте досягти її вершин непросто. Взяти ту ж галузь рослинництва. Вона є не лише у тісній залежності від погодно-кліматичних умов, а й від державного регулювання багатьох питань, що із нею пов’язані. Не все тут гладко. Цінова кон’юнктура, що склалась на ринку, особливості податкового законодавства, запровадження ринку землі, що, по-всьому, гряде у недалекому майбутньому, вже у сьогоденні у великій мірі змінюють політику ведення бізнесу сільгосппідприємствами і суттєво впливають на рівень отримання прибутків. Тож голова Ради підприємців при Уряді й президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, відкриваючи захід, наголосив, що необхідність проведення подібних конференцій тим важлива, що у їх рамках можна проаналізувати поточну ситуацію в АПК України, побачити проблеми, які мають місце, і спільно спробувати знайти шляхи їх вирішення. Вони і допоможуть вивести агросектор країни на якісно новий рівень розвитку та реалізувати його колосальний потенціал. Використовуючи цей потенціал, наша країна і надалі впевнено буде йти до ствердження статусу житниці Європи. Цьому треба сприяти на всіх рівнях.

Хтось очікує Закону «Про ринок земель» з нетерпінням, а хтось – із тривогою: чи не піде по світу селянин? Що буде із сільськими територіями? І як, власне кажучи, розгортатиметься земельна реформа в Україні після набуття чинності історичного закону, що ось-ось має пройти друге читання?

Відповіді на ці запитання шукали на Рівненщині. За круглим столом.

«Кілька років тому я говорив, що ринок землі не варто запроваджувати раніше 2013 року, - підкреслив Олександр Чуприна, заступник голови Рівненської облради. - Власне, так воно й вийшло. Нам слід зрозуміти просту річ: у цій справі поспішати треба з розумом. Бо як тільки Верховна Рада відтерміновує ринок земель, так і ми синхронно відкладаємо вбік усю підготовчу роботу. Нині навантаження на земельні служби надзвичайно високе, вони не встигають впоратися з роботою, якої треба виконати стільки, як за попередні 20 років.

Тож маємо максимально ефективно підготуватися до ринкового старту, врахувавши всі «за» і «проти». Щоб не вийшло так, як з Указом Президента від 3 грудня 1999 року: коли сім’я селянина, котрий усе життя пропрацював у колгоспі й помер за тиждень до указу, залишилася ні з чим, а той, хто дізнався про підготовку указу й за тиждень записався в колгосп, на рівних з іншими отримав земельний пай.

Головне завдання реформи, як на мене, полягає в тому, щоб не обезземелити селянина, для якого земля – і спосіб виживання, і засіб отримання бодай якихось доходів, та дати поштовх для розвитку сільських територій. Тому, так би мовити, «біографія» кожного клаптика землі повинна бути виписана, як і в людини, - від «а» до «я». Як сільська людина сьогодні знає, де купити хліб і як це зробити краще, так вона має володіти й інформацією щодо своєї землі. І, звісно ж, паї мають бути виділені в натурі.

Кожен із нас розуміє важливість питання, яке днями обговорювалося на нараді за участю аграрного міністра Миколи Присяжнюка, радника Президента з питань АПК Віктора Слаути, голови Київської обласної ради Олександра Качного, голови КОДА Анатолія Присяжнюка, голів районних рад і адміністрацій, начальників обласних управлінь, Героїв України, аграрників, сільських і селищних голів. А йшлося про стан і перспективи агровиробництва та розвиток сільських територій.

З торбою по селу

Спілкуючись із журналістами напередодні проведення заходу, голова Київської облради Олександр Качний наголосив, що головне - почути думку кожного і зробити так, аби на нараді не поставити крапку одразу після її завершення, а після повернення додому активно працювати на своїх територіях.

«Головною складовою в розбудові агросектору держави є комплексний розвиток сільських територій, що має базуватися на потужній економічній платформі, - вважає Олександр Сталіноленович. - Життя підказує, що без економічної мотивації село не може існувати, а досвід свідчить, що ані газифікація, ані прокладання доріг у селі не веде до його розвитку, якщо там динамічно не розвивається виробництво».

Хочеться вірити, що й в Україні «прості смертні» колись не сумніватимуться у справедливості й праведності судової системи. А поки схоже на те, що в окремих судах своя правда для окремих громадян. Відтак, навіть ідеальним законам можна лише побажати працювати. Такі думки не полишали учасників нещодавньої прес-конференції, де йшлося про економічні та соціальні наслідки прийняття Закону України «Про ринок земель».

Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників Микола Миркевич та голова Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Іван Томич не на жарт занепокоєні. Вони руба поставили питання: «Чи виживе український фермер після прийняття неоднозначного закону в теперішній редакції?» І сумніваються в позитивній відповіді.

У мене, як людини не віддаленої від села, свої перестороги. Чи не станеться так, що районний суд за тридев’ять земель не вирішить відібрати у фермера його наділ на догоду рейдерам? А далі справа лише за «маски-шоу». Навіть знані Герої України неодноразово висловлювали побоювання в реальності таких сценаріїв. Що вже казати про маленьких фермерів, ще не відзначених зірками?

Патріотичними піснями про Україну і землю вітали в Києві аграріїв на ХХІІ з’їзді Асоціації фермерів та приватних землевласників. Та й не дивно, адже фермери – це чи не єдині представники нашого суспільства, які служать вірою і правдою українській землі, незважаючи на політичне забарвлення влади. Вони покликані працювати на землі і лише їй вони віддані назавжди.

Сьогодні Асоціація фермерів та приватних землевласників об’єднує понад 43 тис. фермерських і майже 4 млн. особистих селянських господарств. На їхнє зібрання крім профільного міністра завітали народні депутати від кількох політичних сил. Фермери запрошували і найвище керівництво держави Президента України та Голову Верховної Ради, та вони не відгукнулись на запрошення.

Традиційно черговий з’їзд, як і всі попередні, розпочався доповіддю президента АФЗУ про проведену роботу. За словами Миколи Миркевича, торік було надіслано від асоціації низку звернень до парламенту з проханням продовжити мораторій на продаж сільгоспземель і негайно прийняти закони України «Про земельний державний кадастр», «Про державний іпотечний банк», були надані пропозиції фермерів по змінам і доповненням законопроекту «Про ринок земель».

«Багато спірних питань нам спільними зусиллями вдалося вирішити, але частина все ще в роботі, - констатував очільник фермерів. - У своїй позиції щодо запровадження ринку землі асоціація виходила із рішень попереднього з’їзду, який постановив ініціювати проведення референдуму щодо доцільності прийняття цього закону. А до того часу продовжити мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення».

Коли поруч із твоїм будинком - безхазяйна споруда…

Безхазяйні споруди - велика проблема майже всіх українських сіл. Іноді диву даєшся, коли бачиш серед розкішних та доглянутих людських садиб старі, занедбані й покинуті розвалюхи. Стоять вони десятками років у гущі велетенських бур’янів і дерев, відлякуючи односельців пастками розбитих вікон та незачинених дверей.

Одному Богу відомо, що може коїтися у цих руїнах колишніх процвітаючих споруд. Це не тільки притони сільських наркоманів, алкоголіків та бродячих тварин. Іноді вони з невідомих причин загораються, наражаючи на небезпеку цілі вулиці. Буває, дільничні знаходять у їхніх стінах трупи місцевих безхатченків або сліди інших нерозкритих кримінальних злочинів.

Колись у цих споруд були хазяї, та вони давно вже померли, а спадкоємці навіть не бажають оформлювати батьківську спадщину. Говорять, мовляв, шкурка вичинки не варта. Затрати та клопоти не варті тих старих будинків і порослих травою занедбаних земельних ділянок.

Концепція «Програми розвитку загальної практики – сімейної медицини на 2006-2010 роки» зазначає: «Посаду сімейного лікаря може займати лікар, який пройшов підготовку в інтернатурі за спеціальністю «Загальна практика — сімейна медицина», або лікарі за спеціальностями «Лікувальна справа» і «Педіатрія», що пройшли підготовку у вищих медичних закладах післядипломної освіти за спеціалізацією із сімейної медицини і отримали сертифікат за спеціальністю «Загальна практика — сімейна медицина». Контингент населення, який прикріплюється до сімейного лікаря для отримання первинної медико-санітарної допомоги, формується на основі права вільного вибору лікаря в межах затверджених нормативів навантаження спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в сфері охорони здоров'я».

Щодня, неначе з фронтових повідомлень, ми дізнаємося про десятки аварій на наших дорогах. Днями в МЧС порахували: з початку року в ДТП на території України загинуло 4 123 людини, ще 33 837 осіб – постраждали.

За офіційною статистикою, в Україні кожні 18 хвилин стається ДТП, а кожні 118 хвилин в аваріях на дорогах гине людина. Кожен третій загиблий – молода людина віком до 29 років. У світі від дорожньо-транспортних пригод щороку гинуть понад 1 млн. 300 тис. осіб, отримують травми близько 50 мільйонів. Експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я б’ють на сполох: якщо не вжити термінових заходів, то до 2020 року аварії на дорогах спричинятимуть більше смертей, ніж серцево-судинні захворювання та СНІД.

Яким був рік, що завершується? З якими здобутками зустріли аграрії своє професійне свято - День працівників сільського господарства? На що сподіваються у наступному році? Поміркуйте, чи не співпадають думки керівників відомих агропідприємств і компаній з вашими...

Скажіть, ну хто за такої кризи обігріватиме знизу підлогу в свинарнику? Не знаєте? Все дуже просто: той, хто вміє хазяйнувати по-справжньому і бачить далі, ніж передбачають синоптики. Герой України Микола Семенович Васильченко навіть не виїжджаючи за межі села Щасне в Золотоніському районі Черкащини в душі і в діях еколог більше, ніж деякі патріоти партії зелених.

Уздовж великих трас і ґрунтових доріг лісосмуги тепер переважно нічийні. Коли буря чи ураган ламає старечі дерева і кидає їх на дроти ліній електропередач або, наче греблею, перекриває дороги, - спеціальні служби виїжджають, щоб ліквідувати завали. В СТОВ «Агрофірма «Маяк» біди не чекають, а завбачливо знімають сухостій і вже відмерлі, повалені дерева, професійною бензопилою. Завбачливо відрядили на навчання свого працівника і тільки з дипломом фахівця допустили до небезпечної роботи лісоруба. Надійний тракторець «Білорусь» з причепом перевозить уже готові, одразу попиляні дрова до котельні, розташованої біля машинного двору.

Досить неочікуваною подією у житті АПК України стала нова спеціалізована виставка, яка у перші дні листопада відбулась у столичному виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» заучасті представників понад 70 компаній з України, Росії, Польщі, Німеччини, Туреччини, Іспанії, Швейцарії, Чехії, Нідерландів. Її особливістю, на відміну від попередніх подібних заходів, стало те, що тут водночас були представлені два, здавалося б, дещо несумісні на таких виставкових площинах, напрямки – «Зернові технології» та «Фрукти. Овочі. Логістика». Втім, це «ноу-хау» зіграло свою досить позитивну роль: додало відвідувачів, а надто майбутніх потенційних партнерів тим, хто заради цього і став учасником заходу. І у «КиївЕкспоПлазі», дійсно, було, як мовиться, на кожен попит і смак. Одні, скажімо, пропонували новітні технології по сівбі, вирощуванню, збиранню агрокультур, а інші припрошували скуштувати той же томатний сік вищого ґатунку, вирощений із власної городини. Чимало відвідувачів зі знанням справи оцінювали представлене на виставці обладнання для зберігання і переробки зернових та олійних культур, їх очистки та сушки, технології та обладнання для круп’яної і комбікормової промисловості, посівний матеріал, техніку та технології вирощування культур. Увага була й до питань біоенергетики, засобів захисту рослин, логістики, агроекономіки.

Саме так зустрічали українські фермери гостей XIV сільськогосподарської виставки «Агроринок / Фермер України - 2011». Щоправда, цьогоріч місце проведення традиційного зібрання фермерів змінилось. Виставка розмістилася на оптовому ринку сільгосппродукції «Столичний».

Зібравши врожай та відсіявшись, фермери змогли на кілька днів полишити свої господарства - поля, токи та ферми - і приїхати до Києва, аби там довести, що старанно і невтомно працювали цілий рік, щоб нагодувати всю країну.

Як завжди привезли із собою запечених молочних поросят, запашні короваї, сало, мед та й медовуху, аби було чим почастувати шанованих гостей. Та очікування фермерів не дуже справдилися, бо як і місце розташування експонатів виставки, так і відвідування заходу було, чесно кажучи, скромненьким. Чи засмутило це фермерів, достеменно невідомо. Бо вони, правду кажучи, й не сподівались на помпезність.

Та, відкриваючи виставку, голова Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Іван Томич пообіцяв, що рано чи пізно прибуде до них сам Президент, бо фермери - то потужна сила, на якій тримається село. А поки не прийшов той час, щоб найвищі посадовці йшли до фермерів, до них завітав директор Департаменту тваринництва профільного міністерства Андрій Гетя.

Колись був у селі Іванівка Білоцерківського району великий, десь на 80 діток, дошкільний заклад. Потім він закрився. І село аж 15 літ було без дитсадка. Тож молоді мами роками сиділи по домівках, доглядали діток і лише мріяли про те, що колись зможуть піти на роботу. Адже нині й копійка нікому не зайва... Та враз все змінилось для них та їхньої малечі на краще: знову вони із дитсадком!

Це справжнє свято не лише для молодих батьків, але й для усієї громади прийшло у село із добрих турбот обласної, районної, сільської влади, меценатів, спонсорів та й активістів Іванівки. Завдяки таким спільним старанням у приміщенні місцевої ЗОШ І-ІІІ ступенів два просторих класи були реконструйовані, переобладнані, належно укомплектовані усім необхідним під новий дитсадок на 26 місць із окремим виходом на подвір’я школи. При тому змінилась і вивіска та й призначення самої школи – тепер її місія бути навчально-виховним об’єднанням «Школа – дитячий садочок».

Днями на відкриття нового дитсадка зібралось чи не все село. Сюди також прибули губернатор Київщини Анатолій Присяжнюк, представники від районної влади, меценати та спонсори, які зробили все залежне від себе, аби прийшло у село ось таке довгоочікуване свято.