Про те, як зібрати рекордний урожай та яку техніку для цього краще використовувати, - розповіли харківським аграріям організатори заходу «День поля. Успішний агробізнес на тракторах ХТЗ», який нещодавно відбувся в м. Лозова Харківської області. Як показує статистика, вітчизняні агропідприємства в останні роки активно закуповують зарубіжну техніку. Та з 15 тисяч закуплених у цьому році машин третина тракторів - виробництва Харківського тракторного заводу. Але у той час, коли українські аграрії гоняться за зарубіжними зразками, саме трактори ХТЗ користуються великим попитом у їхніх зарубіжних колег: близько 70% продукції підприємства йде на експорт. Партнер ХТЗ - господарство ТОВ «Амарант-Агро» - на конкретному прикладі вирішило продемонструвати, що можна досягти високих показників при обробітку землі, не звертаючись по допомогу до зарубіжних «диво-машин».

Відбувся четвертий «День поля-2008», який організувала компанія «Амако» цього року. Такі заходи стають дедалі популярнішими. До України, аби взяти в них участь, приїжджає все більше й більше іноземних делегацій. Цього разу до посланців з Росії, Казахстану, Туркменістану приєдналися й представники екзотичного Пакистану. Вони приїхали повчитися досвіду українського господарювання на землі.

Понад 1100 фахівців узяли участь у заходах, що відбувалися в рамках жовтневого «Дня поля-2008». А серед них провідні вчені, народні депутати, відомі державні діячі, представники Секретаріату Президента, Кабінету Міністрів, Мінагрополітики, головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій, лідери агробізнесу, представники світових виробників техніки та обладнання для АПК, керівники як вітчизняних, так і зарубіжних підприємств-виробників сільськогосподарської продукції, представники органів регіональної влади.

У замкнутому ланцюгу ресурсозберігаючого землеробства один процес пов'язаний з іншим. Де початок цієї складної, але ефективної системи? Якщо в традиційному землеробстві процес закладки врожаю починався з оранки після збирання, то при роботі за інноваційною технологією це необхідно зробити вже під час збирання. Тобто, щоб запустити систему відновлення ґрунтової родючості, потрібно постійно накопичувати органічні речовини, зберігаючи пожнивні залишки на поверхні ґрунту.

Балада про рослинні залишки

Рослинні залишки розділяють на три групи:

- пожнивні залишки рослин;

- листостеблові;

- кореневі.

Пожнивні залишки – це стерня злаків, частини стебел, листи та всі інші надземні частини рослин, які залишаються в полі після збирання врожаю. Листостеблові частини рослин включають кореневища, столони картоплі, кореневі шийки конюшини, люцерни та інших трав, залишки бульб, коренеплодів, цибулин.

За останні десятиліття галузь тваринництва зазнала значних втрат, насамперед через катастрофічне скорочення поголів’я тварин у сільгосппідприємствах. Так, із наявних 6,2 млн. корів у 1990 році, їх кількість скоротилася до 678 тисяч на кінець 2007 року (майже у 10 разів). Та дієві заходи з боку Мінагрополітики за підтримки Уряду в останні роки вселяють надію на відновлення галузі.

Заходи для поліпшення стану тваринництва

До сказаного хочу віднести фінансування тваринницької дотації та фінансову підтримку підприємств АПК через механізм здешевлення кредитів. Для оновлення парку машин і обладнання тваринницької галузі сільгоспвиробникам надано право скористатися державною підтримкою через механізм часткової компенсації вартості техніки та фінансовим лізингом. (За програмами державної підтримки з 2006 року агровиробниками придбано обладнання для тваринництва і птахівництва майже на 277 млн. гривень.)

Днями Інспекції державного технічного нагляду України виповнилося 50 років.

Це було нелегке півстоліття. Реорганізація за реорганізацією. Створення й занепад технічного парку сільського господарства. Невизначеність... Через ці всі рифи довелося пройти дружній команді інспекторів державного технічного нагляду. Вони витримали випробування нелегким часом. Вони не втратили пильність. Вони зберегли й примножили традиції сумлінної служби державі. І той рекордний урожай, що зібрано на українських ланах цього року, – теж чималою мірою їхня заслуга…

26 вересня 1958 року Постановою Ради Міністрів Української РСР затверджено положення про ремонтно-технічні станції (РТС) та визначені

«Упровадження ресурсозберігаючих, конкурентоспроможних технологій сільськогосподарського виробництва в галузях тваринництва і рослинництва та організація технічного забезпечення комплексу осінньо-польових
робіт» – такою багатогранною була тема наради-семінару, що відбувся
в смт Брацлав на Вінниччині.
Буквоїди можуть дорікнути за багатослівне формулювання теми, але тільки від незнання справжньої ваги кожного поняття, що закладене в нібито задовгому визначенні. Ресурсозбереження, конкурентоспроможність, новітні технології, технічне забезпечення – це на часі, це актуально, це невідкладно. Знавців аграрної справи не треба в цьому переконувати.
У нараді-семінарі взяли участь: представники міністерств аграрної та промислової політики, науковці, провідні фахівці обласних інспекцій Держтехнагляду, керівники
підрозділів головних управлінь агропромислового розвитку обласних держадміністрацій, представники НАК «Украгролізинг», заводів-виробників і постачальників сільськогосподарської техніки.

Для досягнення поставленої високої мети – до 2015 року довести валове виробництво зернових і зернобобових культур до 80 млн. тонн, необхідно мати потужне виробництво вітчизняної техніки.

Під вітчизняною технікою ми розуміємо таку, що вироблена на території держави на основі кращої вітчизняної та світової елементної бази. Український машинобудівний бізнес та науковці цієї галузі вже реалізовують дану концепцію. Зокрема, це продукція підприємства «Агро-Союз», ВАТ «Червона зірка», ВАТ «Херсонський машинобудівний завод» разом із ВАТ «Білоцерківмаз» та інші. Значна частина продукції цих установ йде на експорт як у ближнє зарубіжжя, так і в країни заходу.

Спробуймо розглянути основи формування раціональних ґрунтообробних і посівних агрегатів та їх ефективне використання в умовах поточного року.

Насамперед, в основі формування таких агрегатів мають бути принципи організації системи машин для агропромислового виробництва в державі та їх взаємодія із системою господарської одиниці.

Дні поля, що їх організовує компанія «АМАКО», вже стали доброю традицією. Адже проводяться кілька разів на рік. І не в одному й тому ж окремо взятому елітному господарстві, а по всій Україні, на базі сільгосппідприємств різних форм власності, що працюють в різних природних умовах.

Цього разу понад півтисячі учасників, серед яких і члени керівництва Мінагрополітики та головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій, і провідні науковці, і представники підприємств – виробників техніки для села, і керівники сільськогосподарських підприємств, і агробізнесмени з’їхалися на« День поля-2008» до міста Гнівань, що на Вінниччині, на лани ТОВ «Агро-Еталон». Темою заходу стали технології вирощування зернових, ріпаку та кукурудзи для Центральної та Південно-Західної України.

Сільгоспмашинобудівникам України приємно відчувати свою причетність до результатів роботи вітчизняних аграріїв протягом останніх років. Адже в нелегкі часи агровиробники виводять нашу державу на рівень однієї з провідних сільськогосподарських країн Європи.

     Сьогодні родюча земля України стала, як сказали б раніше, «незораним полем» і для власних, і для іноземних інвесторів. З’являються і нові прогресивні технології, з новою технікою та устаткуванням, які дозволяють отримувати рекордні за розмірами врожаї.

     Так, в райадміністрації Красноармійського району Донецької області не без подиву поставилися до пропозиції спеціалістів Харківського тракторного заводу щодо проведення Дня поля ХТЗ в господарстві ТОВ «Амарант-Агро», адже поруч із ним були господарства, де врожайні цифри сягали 80-90 центнерів з гектара. Та головною одиницею виміру роботи ТОВ «Амарант-Агро» для його власника Василя Поповича є грн./га, а найбільш важливим показником господарювання – коефіцієнт повернення залучених коштів.

Уже втретє Міністерство аграрної політики України на базі модельного агрокультурного підприємства корпорації “Агро-Союз” провело Всеукраїнський День поля. Цей загальнодержавний захід — найбільша у нашій країні виставка-демонстрація кращого вітчизняного і закордонного досвіду в галузі сільськогосподарського виробництва, зокрема — землеробства.

 До села Майського на Дніпропетровщині, де проходила виставка, завітали Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко, міністр аграрної політики України Юрій Мельник, міністр сільського господарства Росії Олексій Гордєєв і міністр сільського господарства та продовольства Республіки Білорусь Семен Шапіро.

Високих гостей на землі Придніпров’я вітали голова обласної ради Юрій Вілкул та виконуючий обов’язки голови обласної держадміністрації Семен Кроль.

Упродовж двох днів “Агро-Союз” відвідали близько п’яти тисяч керівників і фахівців сільгосппідприємств України, Росії, Білорусі, щоб на власні очі побачити здобутки світових лідерів — виробників сільгосптехніки й устаткування.

Свою продукцію на виставку привезли близько 100 провідних компаній і фірм-виробників сільгосптехніки й устаткування, засобів захисту рослин, добрив з десяти країн світу.

Більше 43 млн. тонн зерна (без кукурудзи). Таких врожаїв Україна не отримувала за всі роки своєї незалежності. Є чому порадіти аграріям. Та нині їм не до святкової ейфорії: саме зараз час закладати підвалини майбутнього врожаю.

Як свідчить статистика, за 1961-2005 рр. валовий збір зерна у світі зріс з 876,8 млн. до 2,2 млрд. тонн, тобто в середньому – у 2 рази. За результатами аналізу виробництва зерна у світі, таких показників досягнуто за рахунок підвищення врожайності. Наприклад, у Китаї вона за вказаний період збільшилась в 4,2 рази, у Канаді – 3,1, Франції – 3,0, Аргентині – 2,8, Німеччині – 2,7, США – 2,6, Індії – 2,5 рази. Найменше зросла врожайність основної продовольчої культури в Україні – лише в 1,3 рази.

На жаль, тенденція до збільшення валового збору зернових не стала вирішенням продовольчої кризи, яку переживає світ в останні роки. За даними ООН, близько 850 млн. осіб у світі сьогодні голодують або страждають від систематичного недоїдання. Звісно, головною причиною такого становища науковці вважають глобальні зміни клімату, які призводять до значно менших темпів приросту аграрного виробництва порівняно зі швидкістю зростання кількості населення.

Отож і доводиться селянам прикладати усіх зусиль, щоб ефективно працювати за складних погодних умов. І головним помічником у цьому є наукові рекомендації, розроблені провідними аграрними інститутами. Фахівці Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла УААН вирішили не тільки поділитися новими методиками, але й продемонструвати їх на практиці.

Ми, українці, живемо й працюємо в країні, яка має майже третину найбільш родючих ґрунтів у світі. Завдяки цьому сільське господарство і, зокрема, землеробство, є однією з важливих конкурентних переваг України на світових ринках. А це дає змогу забезпечити гідне життя не тільки нашим дітям, але й прийдешнім поколінням.

Така мета цілком досяжна за умови застосування сучасних технологій обробітку землі й використання сучасної агротехніки.

Найбільш економічно виправдане агровиробництво, що здійснюється, перш за все, у великих господарствах, площа ріллі яких обчислюється багатьма тисячами гектарів. Для таких господарств конче необхідна продуктивна та ефективна для обробітку великих площ сучасна широкозахватна сільськогосподарська техніка. Проте, тут сільгоспвиробники стикаються із обмеженнями. По-перше, застосування таких знарядь вимагає використання сучасних тракторів із потужністю двигуна 300-500 к. с., а по-друге, імпортні ґрунтообробні агрегати коштують зовсім недешево.

Мільйонам організмів, що живуть в 1 г ґрунту, необхідна їжа. Позбавлення їх джерел харчування означає поступову втрату родючості та продуктивності.

Сільське господарство, яким займається людина, було засноване на поступовому винесенні живильних речовин із ґрунту. Якщо кількість органічної речовини й живильних речовин, що витягаються із ґрунту, не відновлювати, він, зрештою, виснажиться.

Працівники сільського господарства повинні розуміти, що ґрунт – живий організм, а, отже, його потрібно живити. Найбільш природний спосіб підтримки продуктивності ґрунтів – накопичення органічного вуглецю, що міститься в рослинних залишках.