Те, що водний баланс після всіх видів застосування залишається позитивним для внутрішніх поновлюваних поверхневих вод, робить майбутні інвестиції в зрошування – в якому в кінці кінців може виникнути потреба через адаптацію землеробства до зміни клімату – перспективними для підприємців в Україні.
З іншого боку, з економічних причин і громадський, і приватний сектор ймовірно надаватимуть перевагу більш дешевим інвестиціям, ніж ті, яких потребує зрошувальне землеробство. Результати ж недавніх досліджень ФАО та інших авторитетних джерел мають заохотити Україну скоріше впроваджувати climate-smart технології такі як No-Till, які допоможуть ефективніше пристосувати сільськогосподарське виробництво до кліматичних змін.
Загалом же, можна підсумувати, що сільське господарство, зрошення якого повністю покладається на дощ, з огляду на його поточну спеціалізацію у напрямку зерна для харчових продуктів, кормів та олій, як і раніше, є досить рентабельним. Для цих культур є мало порівняльних переваг підвищення врожайності за рахунок іригації.
Ті структурні та організаційні зміни в секторі тваринництва, які призвели до зменшення числа великих спеціалізованих тваринницьких ферм, швидше за все, призвели і до зниження попиту на кормові культури, а отже – вплинули і на структуру зрошуваних посівів. Таким чином, ті 0,7 млн га зрошуваних площ в даний час краще використовувати для товарних культур із більш високою вартістю.
Значні інвестиції у зрошення для відновлення та реконструкції інфраструктури та застарілого іригаційного обладнання, безумовно, необхідні, але, ймовірно, вони не на часі. Першочерговим завданням є відновлення площ, вже обладнаних під іригацію (близько 2,6 млн га), щоб в кінцевому підсумку використовувати максимальний потенціал зрошуваних площ (5,5 млн га).
Найбільшу ж увагу слід приділяти ефективному та стійкому використанню внутрішніх ресурсів підземних вод. Цей аргумент є ще більш важливим для харчової промисловості, яка є великим споживачем підземних вод (60% від у його структурі видобутку води, тоді як усі інші галузі використовують тільки 40%).