Абсолютно непогано, що на наших прилавках вдосталь, на всі смаки, заморських фруктів. Та все ж, поряд із ківі, бананами, ананасами і тому подібним, все частіше ми вишукуємо свої (звичайні, «справжні» за якістю та доступні за ціною) яблука. Колись їх було - возами, а що ж тепер?
А тепер, як у четвер: на такі натрапиш не всюди, бо нині, як те знаємо, більшість торгових закладів продають польські яблука.
Ціна плодів, що завозяться з Польщі, «кусається»: від 10 і вище гривень, а про їхню якість ходять усілякі небилиці. Тож хочеш – дивися, хочеш – бери.
Втім, українські яблука, про смак яких ми стали потрохи забувати з різних причин, мають таки знову зайняти шанобливе місце на наших столах. Зрештою, хочеться у це вірити, бо нині на рівні держави робиться чимало задля відродження садівництва країни. Свій внесок у цю справу продовжують робити і науковці. При тому у зв’язку із глобальним потеплінням на планеті та зменшенням запасів прісної води, що не оминуло й Україну, вони все частіше звертають свої погляди на питання мікрозрошення у садівничій галузі.
«Шостий рік я займаюсь режимами мікрозрошення в інтенсивних насадженнях яблуні у Південному Степу України, - каже молодший науковий співробітник відділу зрошення Інституту зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка НААН України (м. Мелітополь, Запорізька обл.) Лілія Козлова. – І ось на що хочу звернути увагу: якщо для багатьох областей країни надмірна спека, посуха стали проблемою лише в останні роки в результаті змін клімату, то нам до цього не звикати. Клімат нашого регіону помірно-континентальний із середньорічною кількістю опадів від 300 до 450 мм, що замало для вирощування якісної плодової продукції. Найчастіше дефіцит вологи у ґрунті відмічається у травні, червні, липні, серпні. Але все гарно росте, плодоносить, якщо вірно за ним доглядати, використовуючи прогресивні технології.
Тому з 70-х років ХХ століття у нашому регіоні почали застосовувати краплинне зрошення, в тому числі по догляду за плодовими насадженнями, постійно його вдосконалюючи. На практиці, хочу зазначити, нині використовується відповідне зрошувальне обладнання не лише закордонного виробництва, а й конструкції нашого інституту. Зокрема, на науково-виробничій дільниці ІЗС ім. М.Ф. Сидоренка НААН, котра розташована за 15 км від Мелітополя, на майже 17 гектарах».
Як далі розповіла Лілія Валентинівна, вона проводить свої наукові спостереження на площі близько одного гектара. Тут ростуть яблуні на карликовій підщепі М9, у т.ч. таких загальновідомих і популярних як у садоводів, так і в покупців сортів: Голден Делішес, Айдаред, Флоріна, Ренет Симиренка. Спека їм не страшна, бо для поливу дерев застосовується краплинне зрошення та підтримується оптимальний режим зрошення 80% найменшої вологоємності (НВ). Поливи призначаються розрахунковим способом на основі агрокліматичних показників: середньодобова випаровуваність та кількість опадів з урахуванням дефіциту вологи у кореневмісному шарі ґрунту.
Будь-який агроном садового господарства, фермер, той же дачник може досить розважливо використовувати цей метод для поливу плодових дерев. Такий науково-раціональний і, погодьтесь, нескладний підхід до справи, має свій вагомий позитив: він здешевлює процес поливів. Але це не остання вигода розумного догляду за садом.
Лідія Козлова готується захистити кандидатську дисертацію за темою «Обґрунтування режимів мікрозрошення інтенсивних насаджень яблуні в умовах Південного Степу України». На основі своїх наукових спостережень вона вважає, що ресурсозберігаючі режими мікрозрошення, котрі визначаються на основі агрометеорологічних показників, створюють оптимальний водний режим ґрунту, що впливає на підвищення продуктивності дерев та економію зрошувальної води. «Застосування краплинного зрошення для поливу плодових насаджень в умовах Південного Степу України - каже Лілія Валентинівна, - забезпечує підвищення врожайності плодових культур на 30-40% за одночасного зниження собівартості продукції на 15-20% при визначенні поливного режиму за агрометеорологічними показниками».
Хтось із фермерів, керівників великих садових господарств, хочеться сподіватись, візьме це собі на замітку. І не лише на півдні країни, бо клімат, вже мовлено, змінюється, і там, де зроду не росли ті ж кавуни, персики – вони вже ростуть! Що вже говорити про яблуні... Побільше б їх білопінно-рожевого квіту нам весною та щедрих урожаїв восени.
Валентина ПИСЬМЕННА
На фото - Лілія Козлова, молодший науковий співробітник відділу зрошення Інституту зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка НААН України