Аграрний тиждень. Україна
» » Плужний, мінімальний, нульовий?
» » Плужний, мінімальний, нульовий?

    Плужний, мінімальний, нульовий?



    Початок статті читайте, будь ласка, в №3 нашого журналу.

     

    Перші спроби випробувати нульовий обробіток ґрунту в західно-європейських країнах відносяться до 70-х років минулого сторіччя. Ще перед тим, у 50-60-х роках, під впливом публікації американського дослідника Е. Фолкнера «Божевілля орача» (1943), плуг, як знаряддя для основного обробітку ґрунту, все частіше стали піддавати ґрунтовній критиці.

    Щорічну глибоку оранку було визнано причиною деградації ґрунту – втрати гумусу, знеструктурення, переущільнення підорного шару тощо. Поступово визріла ідея безплужного обробітку ґрунту, яка передувала концепціям мінімального (зменшеного), а потім консервативного обробітку. Наступним етапом у цій історії може стати нульовий обробіток, якщо вдасться подолати штучні й природні перепони на його шляху. Нульовий обробіток супроводжують парадоксальні колізії, адже, з одного боку - вражаючі результати, що їх досягли країни Південної Америки, які за короткий час перевели архаїчне відстале землеробство на рейки сучасного високотехнологічного і продуктивного господарства, а з іншого - майже повне ігнорування цієї технології країнами Європи, у т. ч. передовими в аграрному розумінні Францією, Німеччиною, Великою Британією.

    Причин називається чимало – невеликий розмір ферм, несприятливі (холодні й вологі) ґрунтово-кліматичні умови (переважно в північних країнах), значні субсидії фермерам, що не заохочують їх до інновацій, відсутність ефекту на перших етапах впровадження, значні витрати на техніку і засоби захисту рослин, і, нарешті, просто стереотипи мислення і консерватизм. Крім того, позначається і перевиробництво сільгосппродукції у західних європейських країнах, що також не стимулює впровадження нових технологій.

    Досвід, накопичений у світі по нульовому обробітку ґрунту, переконує: ця технологія, незважаючи на деякі невирішені питання і негативні аспекти, має перспективи у країнах з високоінтенсивним механізованим землеробством, де давньоорні ґрунти переважно виснажені. Головні переваги нульового обробітку – в енергозбереженні й ґрунтоохороні.

    Водночас дослідники відзначають чимало негативних сторін нульового обробітку і, перш за все, зростання забур’яненості, кількості шкідників і проявів хвороб. Взагалі ефективність такого обробітку залежить від особливостей клімату, ґрунту та соціально-економічних умов. Використання цієї технології у невластивих умовах інколи може її дискредитувати. Наприклад, у аграрних регіонах з великою чисельністю населення впровадження нульового обробітку сприятиме збільшенню безробіття.

    Відсутність повноцінних карт ґрунтів створює загрозу використання нульового обробітку в непридатних умовах відповідно з негативними результатами.

    Чимало питань виникає стосовно покривних культур, зменшення їхньої конкуренції з основною культурою, синхронізації агротехнологічних заходів сівби і збирання, хімічної обробки основної і покривної культур, коригування структури сівозмін. Ці питання залишаються недостатньо вивченими. Важкі глини, піщані або пилуваті ґрунти менш сприятливі для цього обробітку через їхню переущільненість (природну чи антропогенно викликану). Найбільше сприяють прояву позитивних якостей нульового обробітку добре дреновані ґрунти середнього гранскладу. На думку фахівців з європейського континенту, українські чорноземні ґрунти є ідеальними об’єктами для впровадження нульового обробітку.

    Кількість атмосферних опадів є важливим чинником ефективності нової технології. Підвищений рівень опадів негативно позначається, особливо на важких глинистих і піщаних холодних ґрунтах. Посушливі й теплі регіони більш сприяють нульовому обробітку. Тут, як правило, зростає загроза водної ерозії (через переважно зливовий характер опадів). Тому тут цей обробіток має безперечні переваги. Якщо умови дренування сприятливі для швидкого відведення надлишкової вологи весною, то це сприяє нульовому обробітку на всіх без винятку ґрунтах.

    Сільгоспкультури по-різному реагують на нульовий обробіток. Найбільш сприйнятливі озима пшениця, кукурудза і жито, менш сприйнятливі ячмінь та інші зернові культури, найменш сприйнятливі цукровий буряк і картопля.

    Загальний висновок щодо впливу розміру ферми на впровадження згадуваного обробітку такий: чим більша ферма, тим сприятливіші умови для придбання техніки і менш негативні наслідки для продуктивності у перехідному періоді. Та й сам перехідний період буде коротшим.

    Окремого аналізу потребує питання поглиблення знань про нульовий обробіток ґрунту. Зібрана інформація дає підстави для проміжних підсумків окреслення завдань на майбутнє. Вимальовуються три групи проблем – агроекологічні, імплементаційні та вплив нульового обробітку на якість життя і здоров’я населення. Остання група проблем жваво обговорюється суспільством західних країн, тому нова технологія не може не розглядатися у тісному зв’язку з ними.

    Коротко перелічимо наукові питання з цього напряму, які не вирішено або вирішено недостатньо:

    -    оцінка (прогноз) придатності або непридатності ґрунтово-кліматичних умов для впровадження технології;

    -    оптимальний менеджмент бур’янів і хвороб (йдеться про те, як здешевити витрати на хімічні засоби навіть за умови помірного зниження врожаїв);

    -    гармонізація відносин між покривною і основною культурами;

    -    адаптовані регіональні сівозміни;

    -    системи технічного забезпечення;

    -    оцінка протиерозійної ефективності технології;

    -    оптимізація водного і поживного режимів, підвищення ефективності внесених добрив, зниження їхніх втрат;

    -    об’єктивна оцінка акумуляції (секвестрації) органічного вуглецю.

    Більшість невирішених питань тим чи іншим чином пов’язана з екологічними наслідками:

    -    доля і поведінка пестицидів і важких металів, стійких до розкладу органічних забруднювачів;

    -    захист підґрунтових вод від забруднення;

    -    цикли вуглецю, емісія газів з ґрунту в атмосферу під дією нової технології, оцінки парникового ефекту. Ці питання останніми роками стали дуже популярними. Можливість за допомогою нульового обробітку секвеструвати органічний вуглець (зберегти від емісії і навіть з часом накопичити в ґрунті) є дуже привабливою стороною нульового обробітку. Разом із тим емісія інших газів, особливо азоту, у результаті денітрифікації залишається малодослідженим аспектом;

    -    кліматичні зміни і впровадження нульового обробітку. Врахування цього питання може внести певні корективи щодо регіонів найбільшого сприйняття нової технології;

    -    агробіорізноманіття і його збереження за нової технології. Біорізноманіття прямо впливає на родючість ґрунту, здатність його до виконання екологічних функцій, сталість і самовідновлюваність.

    Якщо позитивно сприйняти досвід американського континенту, то землеробство України якнайшвидше, без будь-яких застережень, треба орієнтувати на суцільне впровадження нульового обробітку незалежно від ґрунтово-кліматичних і господарських умов. Якщо проаналізувати європейський досвід, то діяти треба більш обережно і поступово.

    Тож для вирішення питання про впровадження в Україні безперечно перспективної, перш за все, в ґрунтозахисних і економічних аспектах нульової технології обробітку ґрунту необхідно розгорнути стаціонарні польові дослідження для перевірки і адаптації до зональних і місцевих умов нової технології і вирішити низку наукових, технічних, технологічних, організаційних і фінансових проблем. Оптимальне вирішення повинно спиратися на результати фундаментальних наукових досліджень.

    Досліди слід закласти на чорноземах типових і звичайних середньо- і важкосуглинкового гранскладу у межах лісостепової і північно-степової природних зон, гіпотетично найбільш сприйнятливих для ефективного функціонування нульового обробітку. За попередніми даними, в Україні не менше 5 млн. га, де впровадження нової технології здатне призупинити деградацію ґрунтів і супроводжуватиметься (щонайменше після перехідного періоду) додатковим урожаєм.

     

    Віталій МЕДВЕДЄВ,

    гол. наук. співробітник ННЦ «ІГА імені О.Н. Соколовського»,

    академік НААН, проф., доктор біол. наук,

    заслужений діяч науки і техніки України

     





    Схожі новини
  • Плужний, мінімальний, нульовий?
  • Використанню і охороні земель потрібна Стратегія
  • Уроки весняної посухи на Черкащині
  • УРОКИ ВЕСНЯНОЇ ПОСУХИ НА ЧЕРКАЩИНІ
  • Уроки весняної посухи на Черкащині

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Плужний, мінімальний, нульовий?



Початок статті читайте, будь ласка, в №3 нашого журналу.

 

Перші спроби випробувати нульовий обробіток ґрунту в західно-європейських країнах відносяться до 70-х років минулого сторіччя. Ще перед тим, у 50-60-х роках, під впливом публікації американського дослідника Е. Фолкнера «Божевілля орача» (1943), плуг, як знаряддя для основного обробітку ґрунту, все частіше стали піддавати ґрунтовній критиці.

Щорічну глибоку оранку було визнано причиною деградації ґрунту – втрати гумусу, знеструктурення, переущільнення підорного шару тощо. Поступово визріла ідея безплужного обробітку ґрунту, яка передувала концепціям мінімального (зменшеного), а потім консервативного обробітку. Наступним етапом у цій історії може стати нульовий обробіток, якщо вдасться подолати штучні й природні перепони на його шляху. Нульовий обробіток супроводжують парадоксальні колізії, адже, з одного боку - вражаючі результати, що їх досягли країни Південної Америки, які за короткий час перевели архаїчне відстале землеробство на рейки сучасного високотехнологічного і продуктивного господарства, а з іншого - майже повне ігнорування цієї технології країнами Європи, у т. ч. передовими в аграрному розумінні Францією, Німеччиною, Великою Британією.

Причин називається чимало – невеликий розмір ферм, несприятливі (холодні й вологі) ґрунтово-кліматичні умови (переважно в північних країнах), значні субсидії фермерам, що не заохочують їх до інновацій, відсутність ефекту на перших етапах впровадження, значні витрати на техніку і засоби захисту рослин, і, нарешті, просто стереотипи мислення і консерватизм. Крім того, позначається і перевиробництво сільгосппродукції у західних європейських країнах, що також не стимулює впровадження нових технологій.

Досвід, накопичений у світі по нульовому обробітку ґрунту, переконує: ця технологія, незважаючи на деякі невирішені питання і негативні аспекти, має перспективи у країнах з високоінтенсивним механізованим землеробством, де давньоорні ґрунти переважно виснажені. Головні переваги нульового обробітку – в енергозбереженні й ґрунтоохороні.

Водночас дослідники відзначають чимало негативних сторін нульового обробітку і, перш за все, зростання забур’яненості, кількості шкідників і проявів хвороб. Взагалі ефективність такого обробітку залежить від особливостей клімату, ґрунту та соціально-економічних умов. Використання цієї технології у невластивих умовах інколи може її дискредитувати. Наприклад, у аграрних регіонах з великою чисельністю населення впровадження нульового обробітку сприятиме збільшенню безробіття.

Відсутність повноцінних карт ґрунтів створює загрозу використання нульового обробітку в непридатних умовах відповідно з негативними результатами.

Чимало питань виникає стосовно покривних культур, зменшення їхньої конкуренції з основною культурою, синхронізації агротехнологічних заходів сівби і збирання, хімічної обробки основної і покривної культур, коригування структури сівозмін. Ці питання залишаються недостатньо вивченими. Важкі глини, піщані або пилуваті ґрунти менш сприятливі для цього обробітку через їхню переущільненість (природну чи антропогенно викликану). Найбільше сприяють прояву позитивних якостей нульового обробітку добре дреновані ґрунти середнього гранскладу. На думку фахівців з європейського континенту, українські чорноземні ґрунти є ідеальними об’єктами для впровадження нульового обробітку.

Кількість атмосферних опадів є важливим чинником ефективності нової технології. Підвищений рівень опадів негативно позначається, особливо на важких глинистих і піщаних холодних ґрунтах. Посушливі й теплі регіони більш сприяють нульовому обробітку. Тут, як правило, зростає загроза водної ерозії (через переважно зливовий характер опадів). Тому тут цей обробіток має безперечні переваги. Якщо умови дренування сприятливі для швидкого відведення надлишкової вологи весною, то це сприяє нульовому обробітку на всіх без винятку ґрунтах.

Сільгоспкультури по-різному реагують на нульовий обробіток. Найбільш сприйнятливі озима пшениця, кукурудза і жито, менш сприйнятливі ячмінь та інші зернові культури, найменш сприйнятливі цукровий буряк і картопля.

Загальний висновок щодо впливу розміру ферми на впровадження згадуваного обробітку такий: чим більша ферма, тим сприятливіші умови для придбання техніки і менш негативні наслідки для продуктивності у перехідному періоді. Та й сам перехідний період буде коротшим.

Окремого аналізу потребує питання поглиблення знань про нульовий обробіток ґрунту. Зібрана інформація дає підстави для проміжних підсумків окреслення завдань на майбутнє. Вимальовуються три групи проблем – агроекологічні, імплементаційні та вплив нульового обробітку на якість життя і здоров’я населення. Остання група проблем жваво обговорюється суспільством західних країн, тому нова технологія не може не розглядатися у тісному зв’язку з ними.

Коротко перелічимо наукові питання з цього напряму, які не вирішено або вирішено недостатньо:

-    оцінка (прогноз) придатності або непридатності ґрунтово-кліматичних умов для впровадження технології;

-    оптимальний менеджмент бур’янів і хвороб (йдеться про те, як здешевити витрати на хімічні засоби навіть за умови помірного зниження врожаїв);

-    гармонізація відносин між покривною і основною культурами;

-    адаптовані регіональні сівозміни;

-    системи технічного забезпечення;

-    оцінка протиерозійної ефективності технології;

-    оптимізація водного і поживного режимів, підвищення ефективності внесених добрив, зниження їхніх втрат;

-    об’єктивна оцінка акумуляції (секвестрації) органічного вуглецю.

Більшість невирішених питань тим чи іншим чином пов’язана з екологічними наслідками:

-    доля і поведінка пестицидів і важких металів, стійких до розкладу органічних забруднювачів;

-    захист підґрунтових вод від забруднення;

-    цикли вуглецю, емісія газів з ґрунту в атмосферу під дією нової технології, оцінки парникового ефекту. Ці питання останніми роками стали дуже популярними. Можливість за допомогою нульового обробітку секвеструвати органічний вуглець (зберегти від емісії і навіть з часом накопичити в ґрунті) є дуже привабливою стороною нульового обробітку. Разом із тим емісія інших газів, особливо азоту, у результаті денітрифікації залишається малодослідженим аспектом;

-    кліматичні зміни і впровадження нульового обробітку. Врахування цього питання може внести певні корективи щодо регіонів найбільшого сприйняття нової технології;

-    агробіорізноманіття і його збереження за нової технології. Біорізноманіття прямо впливає на родючість ґрунту, здатність його до виконання екологічних функцій, сталість і самовідновлюваність.

Якщо позитивно сприйняти досвід американського континенту, то землеробство України якнайшвидше, без будь-яких застережень, треба орієнтувати на суцільне впровадження нульового обробітку незалежно від ґрунтово-кліматичних і господарських умов. Якщо проаналізувати європейський досвід, то діяти треба більш обережно і поступово.

Тож для вирішення питання про впровадження в Україні безперечно перспективної, перш за все, в ґрунтозахисних і економічних аспектах нульової технології обробітку ґрунту необхідно розгорнути стаціонарні польові дослідження для перевірки і адаптації до зональних і місцевих умов нової технології і вирішити низку наукових, технічних, технологічних, організаційних і фінансових проблем. Оптимальне вирішення повинно спиратися на результати фундаментальних наукових досліджень.

Досліди слід закласти на чорноземах типових і звичайних середньо- і важкосуглинкового гранскладу у межах лісостепової і північно-степової природних зон, гіпотетично найбільш сприйнятливих для ефективного функціонування нульового обробітку. За попередніми даними, в Україні не менше 5 млн. га, де впровадження нової технології здатне призупинити деградацію ґрунтів і супроводжуватиметься (щонайменше після перехідного періоду) додатковим урожаєм.

 

Віталій МЕДВЕДЄВ,

гол. наук. співробітник ННЦ «ІГА імені О.Н. Соколовського»,

академік НААН, проф., доктор біол. наук,

заслужений діяч науки і техніки України

 





Схожі новини
  • Плужний, мінімальний, нульовий?
  • Використанню і охороні земель потрібна Стратегія
  • Уроки весняної посухи на Черкащині
  • УРОКИ ВЕСНЯНОЇ ПОСУХИ НА ЧЕРКАЩИНІ
  • Уроки весняної посухи на Черкащині

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.