Не секрет, що один із найбагатших природних ресурсів нашої країни - чорноземи. Маємо їх 9 % світових запасів і 30% європейських. Загальна площа ґрунтів України - 39,8 млн га. Найбільше - так званих звичайних чорноземів:10,5 млн га. Типові чорноземи займають 5,8 млн га, південні – 3,6 млн га та опідзолені3,4 млн га. Крім чорноземів родючими ґрунтами є дерново-підзолисті, каштанові солонцюваті, буроземи, піщані, лучні та інші. Всього на нашій території є 800 видів ґрунтів.
Свого часу засновник генетичного грунтознавства Василь Докучаєв писав: "Чорнозем - цар грунтів, який дорожчий за вугілля, дорожчий за золото". З цим важко не погодитись, адже цінність чорноземів у тому, що штучно створити такі грунти неможливо. Це надто складний природний процес.
Воднчас за останні 100 років українські чорноземи, і не лише ці грунти, зазнали істотних змін, причому аж ніяк не позитивних. Стан земель погіршився внаслідок інтенсивного їх використання, недотримання технологій вирощування сільгоспкультур, недостатнього внесення органічних і мінеральних добрив. На сьогодні майже 25% українських чорноземів зазнало ерозії. Всі ці процеси призвели до різкої втрати гумусу.
Особливо великі площі еродованих грунтів у Вінницькій, Луганській, Донецькій, Одеській, Чернівецькій, Тернопільській областях, де середньорічний змив грунтів становить 24,5 - 27,8 т/га.
Сумний факт: через ерозію грунтів щорічно наша планета втрачає понад 3 млн. га земель. 55,6% грунтів деградують унаслідок водної ерозії, 27,9% - через вітрову ерозію, більше 12% - через вплив хімічних чинників, 4,2% - фізичних (ущільнення, підтоплення та інше). Взагалі, за прогнозами вчених, через 120 - 150 років, якщо ситуація не зміниться, на планеті може бути повністю зруйнований родючий шар грунту. Тим паче, що за свій історичний період людство вже втратило понад 1,5 млрд. га родючих земель, перетворивши їх на пустелі.
В Україні добре розуміють проблему з грунтами. Вже є унікальна база, зібрана в останні роки і чітко систематизована, яка дозволяє бачити і розуміти, що саме відбувається з нашими грунтами. Аналізувати як на них впливають інтенсивні технології агровиробництва, що стрімко розвиваються і упроваджуються. Усвідомлювати як нині реагує гумус на стрімкі зміни клімату... А головне, прогнозувати подальше хазяйнування на наших всесвітньо відомих чорноземах.
Виняткову базу про вітчизняні грунти створили науковці агрохімічної служби - держустанови «Інститут охорони грунтів України». А відштовхуючись від набутих знань, розробили стратегію охорони українських земель на найближчі 50 років. По це йшлось днями на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Моніторинг грунтів, як невід’ємна частина моніторингу довкілля». Захід, до слова, був присвячений не лише обміну думками, а й з нагоди 55-річчя створення агрохімічної служби України та заснування згаданої державної установи.