ВИРОБНИЦТВО МАЄ БУТИ ЗОРІЄНТОВАНЕ НА РЕЗУЛЬТАТ

24 April, Розділ Особистість, переглядів 5 905

В'ячеславе Анатолійовичу, як Ви оцінюєте конкурентоспроможність вітчизняних підприємств напередодні вступу до СОТ?
– Що стосується конкурентоспроможності, це питання не залежить від того, вступимо ми до СОТ або якоїсь іншої світової економічно зорієнтованої організації чи ні. У будь-якому разі сільськогосподарське виробництво повинно досягти такого рівня конкурентоспроможності, щоб не тільки задовольнити внутрішні потреби населення, але й вийти на зовнішні ринки. Адже без цього сьогодні економіка розвиватися не може.

Які основні проблеми постали перед аграрним сектором України?
– Як відомо, сільськогосподарський сектор чутливий до будь-яких змін та коливань, як внутрішніх, так і зовнішніх. Якщо проаналізувати ситуацію на вітчизняному агроринку, то ми побачимо численні невирішені питання. Як приклад можна навести кредити. У нас отримати кредит – завдання досить складне. В країнах з більш розвиненою економікою існують чіткі правила, які регулюють відносини в усіх сферах сільського господарства, зокрема, і кредитуванні. Звичайно, бізнесмен не може взяти позику лише під своє чесне слово, але впроваджено прозору й доступну систему кредитування. Так само встановлено всім зрозумілі правила з використання землі сільськогосподарського призначення. На ній ведуться лише сільськогосподарські роботи, а не облаштовуються, скажімо, майданчики для гри у гольф. Тому такі важливі проблеми потрібно вирішувати не лише для вступу до СОТ, а для власного розвитку економіки.
Що стосується безпосередньо подій, які відбуваються в СОТ, варто зауважити, що сама організація постійно перебуває в динаміці, і цей розвиток спрямований на створення справедливої і транспарентної системи торгівлі сільськогосподарською продукцією. Адже саме непрозорість тих правил, що діють на вітчизняному ринку, нівелює усі спроби адаптації агропромислового комплексу України до ринкових умов функціонування. Але особливої гостроти ця проблема набула чомусь тільки у контексті вступу до СОТ.

На які завдання, що стоять перед сільськогосподарським виробництвом сьогодні, Ви звернули б увагу першочергово?
– Звичайно, проблем сьогодні чимало – потрібно нагодувати країну, сприяти створенню великих державних підприємств-товаровиробників тощо. Адже ми повинні перейматися й тим, що чекає нас, скажімо, років за 20. А головною проблемою у майбутньому буде вичерпаність природних ресурсів: внаслідок дефіциту енергоносіїв значно зросте собівартість сировини. Тому вже сьогодні потрібно думати про розвиток виробництва альтернативних видів пального. Доведено, що лише у такий спосіб можна запобігти цій серйозній проблемі. Якщо сьогодні інші країни активно переходять на використання біологічного пального, то у нас цей процес лише на початковій стадії. Ми вирощуємо більше ріпаку, бо він користується великим попитом за кордоном, самі ж промисловим виробництвом альтернативного пального не займаємось. Увійшовши до СОТ, ми відразу ж змінимо і свій інвестиційний статус, вийдемо на Європейський ринок. Принаймні це допоможе застрахуватися від енергоресурсних природних проблем у майбутньому.

Ви працюєте безпосередньо в сегменті національної економіки чи аграрної?
– Ми змушені втручатися в усі сфери економіки. А оскільки сільське господарство – сектор складний, сповнений неузгодженостей, то і в нього, зокрема.

Чи доводилося Вам бувати на вітчизняних підприємствах, що довели свої технології до європейського рівня і готові вже сьогодні конкурувати на світовому ринку?
– Так. Сьогодні у нас є господарства, промисловий рівень яких відповідає світовим стандартам. Але більшості господарств потрібно докласти ще чимало зусиль, щоб підвищити конкурентоспроможність своєї продукції. Адже якщо виникли проблеми навіть із нашим давнім партнером – Росією, яку не влаштовувала якість української м'ясо-молочної продукції, то що говорити про країни з більш розвиненими технологіями. Хоча і йшлося про політичне забарвлення інциденту з Росією, але ж, погодьтеся, на світовий м'ясо-молочний ринок наша продукція також не вийшла. Тому заперечувати факт недостатньої якості вітчизняної харчової продукції – справа марна. Після заборони експорту м'ясо-молочної продукції в Росію, відбулася диференціація підприємств на ті, що здатні конкурувати на зовнішньому ринку, і ті, продукція яких не відповідає певним стандартам.

Скажіть, будь ласка, на Вашу думку, які основні зміни мають відбутися в сільськогосподарській промисловості напередодні вступу до СОТ?
– Підкреслюю: незалежно від того, вступимо ми до міжнародного торгового клубу чи ні, якщо ми хочемо конкурувати на зовнішньому ринку, потрібно підтягувати сільськогосподарські підприємства до рівня тих, чия продукція вже сьогодні може бути представлена на Європейському ринку. Насамперед ми повинні бути зорієнтовані на результат. Тільки у цьому разі можна говорити про якісні зміни у сільськогосподарському виробництві.

Оксана ШАПОВАЛ