Аграрний тиждень. Україна
» » » Якісно підготуватись до старту
» » » Якісно підготуватись до старту

    Якісно підготуватись до старту


    Не пізніше як за тиждень до виходу в поле кожне ґрунтообробне знаряддя має бути зняте з зимової консервації, перевірене на комплектність і справність робочих органів, причіпних механізмів, гідравлічної системи, ходових та опорних коліс
    Бажано завчасно зробити пробне агрегатування з трактором, прокачати гідросистему, довести тиск повітря в колесах до нормативних значень, перевірити люфти в підшипниках ходових коліс і, за необхідності, виконати їх регулювання. Особливу увагу варто звернути на справність механізмів фіксації знаряддя для транспортування його по дорогах до поля.
    Весною першими у поле виходять боронувальні агрегати. Задача їх - швидко виконати закриття вологи шляхом мілкого (3-5 см) розпушення і мульчування верхнього шару ґрунту залишками рослинних решток, вирівняти поверхню поля після зяблевого обробітку. Операція ця вкрай важлива для збереження в ґрунті вологи, накопиченої в осіннє-зимовий період. Боронування має виконуватися в стислі строки (3-4 дня) і на великих площах, відведених під ярі та просапні культури. Тому доцільно використовувати в основному широкозахватні агрегати на базі спеціальних зчіпок борін.
    Вітчизняна промисловість випускає в достатній кількості такі зчіпки. Наприклад, ТОВ «Краснянське СП «Агромаш» за участю ННЦ «ІМЕСГ» розробило і виготовляє широку номенклатуру технічних засобів, зокрема і широкозахватних зчіпок борін марки ЗБ шириною захвату від 6 до 22 м, які агрегатуються з тракторами різної потужності. Вони комплектуються як звичайними зубовими боронами для закриття вологи, так і лапчастими боронами та шлейфборонами для передпосівного обробітку ґрунту, а також пружинними боронами - для боронування озимини, соняшнику та інших культур.
    Так, широкозахватна зчіпка борін ЗБ-22 (рис. 1) до тракторів класу тяги 30 кН укомплектована зубовими боронами ЗБТУ-1,0. Вона складається з центральної рами з причепом і двох бокових секцій, на які й навішені борони. Має механізми і гідросистему, які забезпечують швидке переведення зчіпки в транспортне положення, що необхідно для зручного транспортування її між полями та дорогами загального призначення.
    Основна увага при налаштуванні цієї зчіпки на продуктивне і якісне боронування має бути приділена забезпеченню правильного ходу борін. А саме: кожна секція борони під час роботи має вільно копіювати рельєф поверхні поля, причому передні й задні зуби повинні бути заглиблені однаково. Інакше борони будуть горнути і забиватися рослинними рештками, що значно знижує якість боронування, продуктивність і паливну економічність агрегату.                                     
    Рис. 1. Зчіпка зубових борін ЗБ-22 у робочому( а) і транспортному (б) положенні
    Для забезпечення правильного ходу борін потрібно на початку робіт вирівняти центральну раму і бокові секції зчіпки так, щоб вони були паралельні поверхні ґрунту. Регулюється це гідроциліндром навіски трактора і центральним гідроциліндром зчіпки. На першому проході агрегату на робочій швидкості на полі, що має боронуватися, слід звернути увагу на рівномірність занурення зубів борін у ґрунт. Якщо передні зуби борін 1 (рис. 2) ідуть глибше, ніж задні, й горнуть ґрунт, то потрібно переставити пальці кріплення ланцюгів 2 в отворах на кронштейнах 3 вгору. Якщо передні зуби заглиблюються менше, ніж задні, то треба, навпаки, понизити точку приєднання ланцюгів 2 до кронштейнів 3. Таким чином, на перших проходах агрегату необхідно потратити час і відрегулювати рівномірність заглиблення зубів борін, що гарантуватиме якісну і продуктивну роботу боронувального агрегату.   Рис. 2. Приєднання борін до рами зчіпки: 1 - передні зуби борони; 2 – ланцюг; 3 – кронштейн
    Слідом за цими агрегатами через короткий час на поля виходять культиваторні агрегати, якими робиться передпосівний обробіток ґрунту під ранні ярі культури, а потім - під просапні. Основні вимоги до культиваторів – якісне розроблення верхнього шару ґрунту до посівного стану, повне підрізання бур’янів, формування рівного посівного ложа, висока прохідність і продуктивність. Враховуючи ці вимоги, вітчизняні підприємства слідом за інофірмами розробили гаму широкозахватних багаторядних парових культиваторів до тракторів різних класів.  
    Зокрема, культиваторний агрегат на базі широкозахватного культиватора К-11 (рис. 3) виробництва ТОВ «Краснянське СП «Агромаш» і трактора класу тяги 50кН, який здатний обробляти за зміну більше 100 га ріллі.
                                             
    Рис. 3. Культиваторний агрегат в робочому (а) і транспортному (б) положенні
                 Складається культиватор з центральної секції з п’ятьма рядами стрілчастих лап на пружних стояках (рис. 4), двох шарнірно приєднаних бокових секцій робочих органів, борін з котками, сниці з причепом, ходових і опорних коліс та гідросистеми, яка забезпечує керування колесами культиватора та складання його у транспортне положення.


     Рис. 4. Широкозахватний культиватор К-11: 1, 2 , 3 – гвинти-талрепи; 4 – тяга; 5 – зуб’я борін
    Основну увагу при підготовці культиватора до роботи варто звернути на взаємне розташування робочих органів на рамі: вони мають бути розставлені таким чином, щоб леза сусідніх лап мали взаємне перекриття 80-100 мм, що є головною умовою повноти обробітку ґрунту і підрізання бур’янів. Інші регулювання доцільно робити у польових умовах.
    Обрати рівну ділянку поля. За допомогою гідросистеми перевести культиватор з транспортного положення у робоче і опустити робочі органи на поверхню ґрунту. При цьому площини рам центральної і бокових секцій мають бути паралельними поверхні ґрунту. Це необхідно, щоби всі ряди лап робочих органів однаково заглиблювались у ґрунт і формували рівне посівне ложе. Регулюється положення рам секцій талрепними гвинтами 1, 2 і 3 (рис. 4). При укороченні робочої довжини гвинтів рама буде нахилятися уперед, при збільшенні їх довжини – назад. 
    Задана глибина обробітку ґрунту встановлюється перестановкою регулювальних пальців на тягах 4. Фактичні її значення перевіряються на перших проходах агрегату на типових ділянках поля. При відхиленні глибини обробітку від заданого значення більш ніж на 10 мм регулювання повторюють.
    Під час перших проходів агрегату треба також спостерігати за роботою пружинних борін культиватора. Вони повинні вирівнювати поверхню ґрунту після проходу лап і рівномірно розподіляти рослинні рештки по його поверхні. В разі нагортання ґрунту нахил зубів борін 5 до поверхні необхідно зменшити і послабити натяг притискних пружин. Прохідність і якість роботи борін покращиться.
    Виконання згаданих нескладних регулювань допоможе в подальшому якісно і продуктивно виконувати культивацію ґрунту.
    Для підготовки ґрунту під сівбу буряків і дрібнонасіннєвих культур, які вимагають дрібногрудкуватої структури ґрунту у посівному шарі, застосовуються більш складні конструкції культиваторів – компактори. Від культиваторів компактори відрізняються наявністю додаткових вирівнюючих і прикочуючих робочих органів. 
    У господарствах застосовуються різні конструкції компакторів вітчизняних і закордонних фірм. Один із них (рис. 5) виготовляє ТОВ «Краснянське СП «Агромаш». Це широкозахватна (10 м) високопродуктивна машина до потужних тракторів. Загальну конструкцію її пояснює рисунок 6. На відміну від культиватора К-11 вона вимагає більш ретельних регулювань при підготовці до роботи. 
                                                                
    Рис. 5. Широкозахватний компактор АК-10 в робочому (а) і транспортному (б) положенні

     Рис. 6. Загальна конструкція компактора АК-10: 1- рама; 2- шасі; 3 - балка центральна; 4 - балка бокова; 5- навісний пристрій; 6 - секція робочих органів ліва; 7 - серга причіпна; 8- розкіс; 9 - коромисло; 10,11,12 - гідроциліндри; 13 - гвинт талрепний.
    Регулювання виконуються для забезпечення заданої глибини і якості обробітку ґрунту. Їх доцільно виконувати у загонці на перших проходах агрегату.
    Перевівши агрегат в робоче положення, потрібно на робочій швидкості виконати пробний прохід на типовій ділянці поля довжиною 50-100 м. При цьому треба спостерігати за роботою слідорозпушувачів 5 (рис. 6), культиваторних лап 9, котків 3, 4,18 і вирівнювачів 12,13. Необхідно звернути увагу на положення центральної 1 (рис. 6) і бокових рам 4. Площини їх мають бути паралельними поверхні ґрунту. Зокрема, паралельно поверхні ґрунту мають бути торсіонні осі 1 (рис. 7).
    Якщо торсіонні осі 1 нахилені до поверхні ґрунту, то треба зупинити агрегат і талрепами 2 вирівняти їх. При цьому планчасті котки 3 і 4 мають однаково опиратися і занурюватися у ґрунт. 
    Коли лапи слідорозпушувачів 5 недостатньо розпушують ґрунт у колії коліс 6, треба гідроциліндрами 7 підняти секції робочих органів на 5-10 см над поверхнею ґрунту і в отворах 8 переставити лапи 5 нижче, що б вони під час роботи глибше занурювалися у ґрунт. Для виглублення цих лап потрібно переставити їх вище по отворам 8.

     Рис. 7. Схема регулювань робочих органів компактора: 1 - вісь торсіонна; 2 - талреп; 3, 4 - котки планчасті; 5 - лапа слідорозпушувача; 6 - колесо шасі; 7 - гідроциліндр; 8 - отвори; 9 - культиваторні робочі органи; 10 - отвори; 11- куліса; 12, 13 - планки вирівнюючі; 14, 15 - гвинтові упори; 16, 17 - буфери пружинні; 18 - коток кільчастий; 19 - отвори регулювальні.
    Глибина культивації ґрунту робочими органами 9 регулюється шляхом перестановки регулювальних штирів (верхніх і нижніх) в отворах 10 на кулісах 11. Чим вище положення регулювальних штирів на кулісах, тим глибше занурюються робочі органи у ґрунті.
    Активність вирівнюючих планок 12 і 13, тобто ступінь притискання їх до ґрунту, регулюється гвинтовими упорами 14 і 15, які взаємодіють з пружинними буферами 16 і 17.
    Тиск на ґрунт кільчатих котків 18 регулюється перестановкою регулювальних штирів (верхніх і ніжних) в отворах 19. Чим вище положення регулювальних штирів у отворах 19, тим більше тиснуть котки на ґрунт. 
    Всі означені регулювання можна спочатку робити на одному блоці робочих органів, перевіряючи правильність їх пробними проходами агрегату. Після досягнення задовільних результатів роботи цього блоку стосовно глибини і якості обробітку ґрунту, треба продублювати положення регулювальних штирів і гвинтових упорів на інших блоках робочих органів.
    Наведені рекомендації є аналогічними для технічних засобів інших виробників.

    Валерій АДАМЧУК, докт. техн. наук, академік НААН,
    Юрій ПОНОМАР, директор ТОВ «Краснянське СП «Агромаш»,
    Василь НАСОНОВ, канд. техн. наук, ННЦ «ІМЕСГ»





    Схожі новини
  • Від удобрення до сівби
  • З катком чи без?
  • Подрібнювач рослинних решток ПР-4,5
  • Уроки весняної посухи на Черкащині
  • Потужності вітчизняного машинобудування потрібно нарощувати

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Якісно підготуватись до старту


Не пізніше як за тиждень до виходу в поле кожне ґрунтообробне знаряддя має бути зняте з зимової консервації, перевірене на комплектність і справність робочих органів, причіпних механізмів, гідравлічної системи, ходових та опорних коліс
Бажано завчасно зробити пробне агрегатування з трактором, прокачати гідросистему, довести тиск повітря в колесах до нормативних значень, перевірити люфти в підшипниках ходових коліс і, за необхідності, виконати їх регулювання. Особливу увагу варто звернути на справність механізмів фіксації знаряддя для транспортування його по дорогах до поля.
Весною першими у поле виходять боронувальні агрегати. Задача їх - швидко виконати закриття вологи шляхом мілкого (3-5 см) розпушення і мульчування верхнього шару ґрунту залишками рослинних решток, вирівняти поверхню поля після зяблевого обробітку. Операція ця вкрай важлива для збереження в ґрунті вологи, накопиченої в осіннє-зимовий період. Боронування має виконуватися в стислі строки (3-4 дня) і на великих площах, відведених під ярі та просапні культури. Тому доцільно використовувати в основному широкозахватні агрегати на базі спеціальних зчіпок борін.
Вітчизняна промисловість випускає в достатній кількості такі зчіпки. Наприклад, ТОВ «Краснянське СП «Агромаш» за участю ННЦ «ІМЕСГ» розробило і виготовляє широку номенклатуру технічних засобів, зокрема і широкозахватних зчіпок борін марки ЗБ шириною захвату від 6 до 22 м, які агрегатуються з тракторами різної потужності. Вони комплектуються як звичайними зубовими боронами для закриття вологи, так і лапчастими боронами та шлейфборонами для передпосівного обробітку ґрунту, а також пружинними боронами - для боронування озимини, соняшнику та інших культур.
Так, широкозахватна зчіпка борін ЗБ-22 (рис. 1) до тракторів класу тяги 30 кН укомплектована зубовими боронами ЗБТУ-1,0. Вона складається з центральної рами з причепом і двох бокових секцій, на які й навішені борони. Має механізми і гідросистему, які забезпечують швидке переведення зчіпки в транспортне положення, що необхідно для зручного транспортування її між полями та дорогами загального призначення.
Основна увага при налаштуванні цієї зчіпки на продуктивне і якісне боронування має бути приділена забезпеченню правильного ходу борін. А саме: кожна секція борони під час роботи має вільно копіювати рельєф поверхні поля, причому передні й задні зуби повинні бути заглиблені однаково. Інакше борони будуть горнути і забиватися рослинними рештками, що значно знижує якість боронування, продуктивність і паливну економічність агрегату.                                     
Рис. 1. Зчіпка зубових борін ЗБ-22 у робочому( а) і транспортному (б) положенні
Для забезпечення правильного ходу борін потрібно на початку робіт вирівняти центральну раму і бокові секції зчіпки так, щоб вони були паралельні поверхні ґрунту. Регулюється це гідроциліндром навіски трактора і центральним гідроциліндром зчіпки. На першому проході агрегату на робочій швидкості на полі, що має боронуватися, слід звернути увагу на рівномірність занурення зубів борін у ґрунт. Якщо передні зуби борін 1 (рис. 2) ідуть глибше, ніж задні, й горнуть ґрунт, то потрібно переставити пальці кріплення ланцюгів 2 в отворах на кронштейнах 3 вгору. Якщо передні зуби заглиблюються менше, ніж задні, то треба, навпаки, понизити точку приєднання ланцюгів 2 до кронштейнів 3. Таким чином, на перших проходах агрегату необхідно потратити час і відрегулювати рівномірність заглиблення зубів борін, що гарантуватиме якісну і продуктивну роботу боронувального агрегату.   Рис. 2. Приєднання борін до рами зчіпки: 1 - передні зуби борони; 2 – ланцюг; 3 – кронштейн
Слідом за цими агрегатами через короткий час на поля виходять культиваторні агрегати, якими робиться передпосівний обробіток ґрунту під ранні ярі культури, а потім - під просапні. Основні вимоги до культиваторів – якісне розроблення верхнього шару ґрунту до посівного стану, повне підрізання бур’янів, формування рівного посівного ложа, висока прохідність і продуктивність. Враховуючи ці вимоги, вітчизняні підприємства слідом за інофірмами розробили гаму широкозахватних багаторядних парових культиваторів до тракторів різних класів.  
Зокрема, культиваторний агрегат на базі широкозахватного культиватора К-11 (рис. 3) виробництва ТОВ «Краснянське СП «Агромаш» і трактора класу тяги 50кН, який здатний обробляти за зміну більше 100 га ріллі.
                                         
Рис. 3. Культиваторний агрегат в робочому (а) і транспортному (б) положенні
             Складається культиватор з центральної секції з п’ятьма рядами стрілчастих лап на пружних стояках (рис. 4), двох шарнірно приєднаних бокових секцій робочих органів, борін з котками, сниці з причепом, ходових і опорних коліс та гідросистеми, яка забезпечує керування колесами культиватора та складання його у транспортне положення.


 Рис. 4. Широкозахватний культиватор К-11: 1, 2 , 3 – гвинти-талрепи; 4 – тяга; 5 – зуб’я борін
Основну увагу при підготовці культиватора до роботи варто звернути на взаємне розташування робочих органів на рамі: вони мають бути розставлені таким чином, щоб леза сусідніх лап мали взаємне перекриття 80-100 мм, що є головною умовою повноти обробітку ґрунту і підрізання бур’янів. Інші регулювання доцільно робити у польових умовах.
Обрати рівну ділянку поля. За допомогою гідросистеми перевести культиватор з транспортного положення у робоче і опустити робочі органи на поверхню ґрунту. При цьому площини рам центральної і бокових секцій мають бути паралельними поверхні ґрунту. Це необхідно, щоби всі ряди лап робочих органів однаково заглиблювались у ґрунт і формували рівне посівне ложе. Регулюється положення рам секцій талрепними гвинтами 1, 2 і 3 (рис. 4). При укороченні робочої довжини гвинтів рама буде нахилятися уперед, при збільшенні їх довжини – назад. 
Задана глибина обробітку ґрунту встановлюється перестановкою регулювальних пальців на тягах 4. Фактичні її значення перевіряються на перших проходах агрегату на типових ділянках поля. При відхиленні глибини обробітку від заданого значення більш ніж на 10 мм регулювання повторюють.
Під час перших проходів агрегату треба також спостерігати за роботою пружинних борін культиватора. Вони повинні вирівнювати поверхню ґрунту після проходу лап і рівномірно розподіляти рослинні рештки по його поверхні. В разі нагортання ґрунту нахил зубів борін 5 до поверхні необхідно зменшити і послабити натяг притискних пружин. Прохідність і якість роботи борін покращиться.
Виконання згаданих нескладних регулювань допоможе в подальшому якісно і продуктивно виконувати культивацію ґрунту.
Для підготовки ґрунту під сівбу буряків і дрібнонасіннєвих культур, які вимагають дрібногрудкуватої структури ґрунту у посівному шарі, застосовуються більш складні конструкції культиваторів – компактори. Від культиваторів компактори відрізняються наявністю додаткових вирівнюючих і прикочуючих робочих органів. 
У господарствах застосовуються різні конструкції компакторів вітчизняних і закордонних фірм. Один із них (рис. 5) виготовляє ТОВ «Краснянське СП «Агромаш». Це широкозахватна (10 м) високопродуктивна машина до потужних тракторів. Загальну конструкцію її пояснює рисунок 6. На відміну від культиватора К-11 вона вимагає більш ретельних регулювань при підготовці до роботи. 
                                                            
Рис. 5. Широкозахватний компактор АК-10 в робочому (а) і транспортному (б) положенні

 Рис. 6. Загальна конструкція компактора АК-10: 1- рама; 2- шасі; 3 - балка центральна; 4 - балка бокова; 5- навісний пристрій; 6 - секція робочих органів ліва; 7 - серга причіпна; 8- розкіс; 9 - коромисло; 10,11,12 - гідроциліндри; 13 - гвинт талрепний.
Регулювання виконуються для забезпечення заданої глибини і якості обробітку ґрунту. Їх доцільно виконувати у загонці на перших проходах агрегату.
Перевівши агрегат в робоче положення, потрібно на робочій швидкості виконати пробний прохід на типовій ділянці поля довжиною 50-100 м. При цьому треба спостерігати за роботою слідорозпушувачів 5 (рис. 6), культиваторних лап 9, котків 3, 4,18 і вирівнювачів 12,13. Необхідно звернути увагу на положення центральної 1 (рис. 6) і бокових рам 4. Площини їх мають бути паралельними поверхні ґрунту. Зокрема, паралельно поверхні ґрунту мають бути торсіонні осі 1 (рис. 7).
Якщо торсіонні осі 1 нахилені до поверхні ґрунту, то треба зупинити агрегат і талрепами 2 вирівняти їх. При цьому планчасті котки 3 і 4 мають однаково опиратися і занурюватися у ґрунт. 
Коли лапи слідорозпушувачів 5 недостатньо розпушують ґрунт у колії коліс 6, треба гідроциліндрами 7 підняти секції робочих органів на 5-10 см над поверхнею ґрунту і в отворах 8 переставити лапи 5 нижче, що б вони під час роботи глибше занурювалися у ґрунт. Для виглублення цих лап потрібно переставити їх вище по отворам 8.

 Рис. 7. Схема регулювань робочих органів компактора: 1 - вісь торсіонна; 2 - талреп; 3, 4 - котки планчасті; 5 - лапа слідорозпушувача; 6 - колесо шасі; 7 - гідроциліндр; 8 - отвори; 9 - культиваторні робочі органи; 10 - отвори; 11- куліса; 12, 13 - планки вирівнюючі; 14, 15 - гвинтові упори; 16, 17 - буфери пружинні; 18 - коток кільчастий; 19 - отвори регулювальні.
Глибина культивації ґрунту робочими органами 9 регулюється шляхом перестановки регулювальних штирів (верхніх і нижніх) в отворах 10 на кулісах 11. Чим вище положення регулювальних штирів на кулісах, тим глибше занурюються робочі органи у ґрунті.
Активність вирівнюючих планок 12 і 13, тобто ступінь притискання їх до ґрунту, регулюється гвинтовими упорами 14 і 15, які взаємодіють з пружинними буферами 16 і 17.
Тиск на ґрунт кільчатих котків 18 регулюється перестановкою регулювальних штирів (верхніх і ніжних) в отворах 19. Чим вище положення регулювальних штирів у отворах 19, тим більше тиснуть котки на ґрунт. 
Всі означені регулювання можна спочатку робити на одному блоці робочих органів, перевіряючи правильність їх пробними проходами агрегату. Після досягнення задовільних результатів роботи цього блоку стосовно глибини і якості обробітку ґрунту, треба продублювати положення регулювальних штирів і гвинтових упорів на інших блоках робочих органів.
Наведені рекомендації є аналогічними для технічних засобів інших виробників.

Валерій АДАМЧУК, докт. техн. наук, академік НААН,
Юрій ПОНОМАР, директор ТОВ «Краснянське СП «Агромаш»,
Василь НАСОНОВ, канд. техн. наук, ННЦ «ІМЕСГ»





Схожі новини
  • Від удобрення до сівби
  • З катком чи без?
  • Подрібнювач рослинних решток ПР-4,5
  • Уроки весняної посухи на Черкащині
  • Потужності вітчизняного машинобудування потрібно нарощувати

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.