Аграрний тиждень. Україна
» » Полотна, що зросли із кісточок
» » Полотна, що зросли із кісточок

    Полотна, що зросли із кісточок


    Мальовничу красу української землі оспівано у віршах, живописі, музиці. Її увібрали вишиванки і писанки, розмальовані глечики й дерев’яні оздоблення. Та є на Полтавщині майстриня, що творить не пензликом і не фарбами, вона бере краплинки самої природи і з них створює неповторні картини.

    Коли дивишся на полотна Ольги Литус, мимоволі затамовуєш подих, бодай не сполохати яскравого птаха, що причаївся між казково прекрасних квітів. Враження реальності цих чудернацьких істот виникає завдяки об’ємності картин. «З чого створено цю красу?!» - дивуєшся. Майстриня радо ділиться своїми секретами.

    «Картини створено із розписаних кісточок різних плодів та ягід: слив, вишень, аличі, винограду, гарбуза, обліпихи, калини, абрикосів, зерен гречки, - розповідає вона. - Такий матеріал я використовую, щоб зображення вийшло об’ємним. Адже подивіться – яка краса ті ж Петриківські розписи. Це надзвичайно!»    

    Не приховує Ольга Литус і технологію виготовлення своїх картин. Виявляється, спочатку майстриня шліфує і ґрунтує кожну кісточку, висушує, потім розписує спеціальними фарбами, знову сушить і лише після цього викладає ними зображення.

    - Чому ж все-таки кісточки, адже обєм можна створити й іншими засобами прикладного мистецтва? – запитую у художниці.

    - По-перше, я товарознавець продовольчих товарів і багато років пропрацювала на хлібозаводі, займаючись експортом зерна. Коли виходила на пенсію, думала – як же житиму без продукції сільського господарства. Та й взагалі, подивіться – скільки кісточок, які ми не висаджуємо, пропадає даремно. От і зявилась ідея використовувати цей дар природи для створення обємних картин.

    Тим більше, що у кожного митця має бути свій засіб самовираження.

    - А чому ви вирішили їх розфарбовувати? І скільки кольорів йде на одну кісточку?

    - Зазвичай на одну кісточку йде не менше трьох кольорів. Розмальовую, бо хочеться, щоб картини були яскравими. Я сама народилася на мальовничій полтавській землі, що славиться своєю екологічною чистотою, прекрасними водоймами. Хотілося відобразити всю красу рідного краю, багатий національний колорит.

    Майстриня розповідає, що з дитинства любила декоративно-прикладне мистецтво. Закінчила дитячу художню школу за напрямком «декоратор». Пригадує, як батьки купували їй дорогі якісні фарби, і вона могла малювати весь день. Виявила вплив на її творчість і професія батьків-стоматологів. Спостерігаючи за тонкощами їхньої роботи, дівчинка у майбутньому застосує ці елементи при створенні своїх картин.

    - А чому так багато у вашій творчості птахів і квітів?

    - Розумієте, птах – це символ духовності. Адже він народжується двічі. Так само й людина – спочатку народжується фізично, приходить у матеріальний світ, потім – духовно. А квітка – це посмішка рослини, відображення краси вічної, що на небесах. Тому своїми картинами я прагну прославити нашого Творця, за ту красу, якою Він нас оточив.

    Ольга Литус поділилася, що у майбутньому героями її творів стануть й інші створіння, а сьогодні її надихає символіка духовного світу – птахи, квіти та райдуга, з якої усі художники черпають фарби.

    - А скільки часу йде на створення однієї картини?

    - Близько місяця. Звісно, виготовлення однієї такої картини – робота дуже кропітка і вимагає великих затрат часу та зусиль. Тому мало хто цим займається.

    - Скажіть, а скільки всього картин ви створили?

    - Чотирнадцять великих і декілька малих. Звісно, можна було б встигнути значно більше, та змушена дбати й про «хліб насущний», - з легким смутком зітхає жінка, - адже сьогодні одні фарби чимало коштують. Вони повинні бути якісними, яскравими. Я використовую не тільки акварель, але й акрилові. Ще потрібен клей, полотно та інше. Тому повністю присвятити себе улюбленій справі поки що не можу, хоча це моя заповітна мрія.

    - Напевне маєте творчі плани на найближче майбутнє?

    -  Я дуже хочу зробити виставку у столиці, познайомити зі своєю творчістю киян.

    - Це буде ваша перша виставка?

    - Ні. Вперше я брала участь у виставці «Авторське рукоділля», яка відбулася минулої зими в Полтаві. В основному там було представлено вишивку – близько 90% усіх експонатів. Творів з кісточок не було взагалі. А мені дуже хотілося б познайомити із цим видом творчості, особливо аграрний світ. Тому я привезла свої роботи на виставку-ярмарок «Агро-2008».

    Виставлялися мої роботи в Жовтневому райвиконкомі Полтави. Попросили самі працівники закладу, пояснивши: «до нас ходять багато людей пенсійного віку, порадуйте їх своєю творчістю». Справді, відвідувачі райвиконкому залишилися дуже задоволенні, висловлювали мені численні слова подяки.

    Також планую провести виставку в музеї Панаса Мирного у Полтаві. Хочеться, щоб люди побачили, що з кісточок, які вони сотнями викидають, можна творити незвичайні й дуже гарні картини. Можливо, це навчить нас більше цінувати всі дарунки природи, помічати дивовижні особливості в таких звичних і на перший погляд зовсім не потрібних речах.

    - А де вам вдається дістати таку кількість найрізноманітніших кісточок? Є з цим проблема?

    - Дійсно, назбирати стільки кісточок досить складно. Змушена просити знайомих не викидати їх. Іноді вони відгукуються на моє прохання, а частенько відмовляють, мовляв, це завдає їм клопоту.

    На запитання про учнів жінка відповіла, що, «на жаль, нині нема бажаючих навчатися цій кропіткій та трудомісткій справі». Отож майстриня втілює свій унікальний дар тільки у власних полотнах.

    Та хто зна, можливо колись прагнення Ольги Литус із звичайних кісточок земних плодів творити неземну красу знайде відгук в серцях інших митців.

    А поки що ринуть у небеса птахи талановитої полтавчанки, несучи на своїх крилах її любов до рідної землі.

                                                                     

    Оксана ШАПОВАЛ





    Схожі новини
  • ЧАРІВНА КВІТНИКАРКА – І НЕ ТІЛЬКИ…
  • СВЯТО СІЛЬСЬКОЇ ЖІНКИ
  • Клембівський феномен Віктор Наконечний
  • Олександр Судаков: подих землі, як подих вічності
  • Душа народу в його традиціях

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Полотна, що зросли із кісточок


Мальовничу красу української землі оспівано у віршах, живописі, музиці. Її увібрали вишиванки і писанки, розмальовані глечики й дерев’яні оздоблення. Та є на Полтавщині майстриня, що творить не пензликом і не фарбами, вона бере краплинки самої природи і з них створює неповторні картини.

Коли дивишся на полотна Ольги Литус, мимоволі затамовуєш подих, бодай не сполохати яскравого птаха, що причаївся між казково прекрасних квітів. Враження реальності цих чудернацьких істот виникає завдяки об’ємності картин. «З чого створено цю красу?!» - дивуєшся. Майстриня радо ділиться своїми секретами.

«Картини створено із розписаних кісточок різних плодів та ягід: слив, вишень, аличі, винограду, гарбуза, обліпихи, калини, абрикосів, зерен гречки, - розповідає вона. - Такий матеріал я використовую, щоб зображення вийшло об’ємним. Адже подивіться – яка краса ті ж Петриківські розписи. Це надзвичайно!»    

Не приховує Ольга Литус і технологію виготовлення своїх картин. Виявляється, спочатку майстриня шліфує і ґрунтує кожну кісточку, висушує, потім розписує спеціальними фарбами, знову сушить і лише після цього викладає ними зображення.

- Чому ж все-таки кісточки, адже обєм можна створити й іншими засобами прикладного мистецтва? – запитую у художниці.

- По-перше, я товарознавець продовольчих товарів і багато років пропрацювала на хлібозаводі, займаючись експортом зерна. Коли виходила на пенсію, думала – як же житиму без продукції сільського господарства. Та й взагалі, подивіться – скільки кісточок, які ми не висаджуємо, пропадає даремно. От і зявилась ідея використовувати цей дар природи для створення обємних картин.

Тим більше, що у кожного митця має бути свій засіб самовираження.

- А чому ви вирішили їх розфарбовувати? І скільки кольорів йде на одну кісточку?

- Зазвичай на одну кісточку йде не менше трьох кольорів. Розмальовую, бо хочеться, щоб картини були яскравими. Я сама народилася на мальовничій полтавській землі, що славиться своєю екологічною чистотою, прекрасними водоймами. Хотілося відобразити всю красу рідного краю, багатий національний колорит.

Майстриня розповідає, що з дитинства любила декоративно-прикладне мистецтво. Закінчила дитячу художню школу за напрямком «декоратор». Пригадує, як батьки купували їй дорогі якісні фарби, і вона могла малювати весь день. Виявила вплив на її творчість і професія батьків-стоматологів. Спостерігаючи за тонкощами їхньої роботи, дівчинка у майбутньому застосує ці елементи при створенні своїх картин.

- А чому так багато у вашій творчості птахів і квітів?

- Розумієте, птах – це символ духовності. Адже він народжується двічі. Так само й людина – спочатку народжується фізично, приходить у матеріальний світ, потім – духовно. А квітка – це посмішка рослини, відображення краси вічної, що на небесах. Тому своїми картинами я прагну прославити нашого Творця, за ту красу, якою Він нас оточив.

Ольга Литус поділилася, що у майбутньому героями її творів стануть й інші створіння, а сьогодні її надихає символіка духовного світу – птахи, квіти та райдуга, з якої усі художники черпають фарби.

- А скільки часу йде на створення однієї картини?

- Близько місяця. Звісно, виготовлення однієї такої картини – робота дуже кропітка і вимагає великих затрат часу та зусиль. Тому мало хто цим займається.

- Скажіть, а скільки всього картин ви створили?

- Чотирнадцять великих і декілька малих. Звісно, можна було б встигнути значно більше, та змушена дбати й про «хліб насущний», - з легким смутком зітхає жінка, - адже сьогодні одні фарби чимало коштують. Вони повинні бути якісними, яскравими. Я використовую не тільки акварель, але й акрилові. Ще потрібен клей, полотно та інше. Тому повністю присвятити себе улюбленій справі поки що не можу, хоча це моя заповітна мрія.

- Напевне маєте творчі плани на найближче майбутнє?

-  Я дуже хочу зробити виставку у столиці, познайомити зі своєю творчістю киян.

- Це буде ваша перша виставка?

- Ні. Вперше я брала участь у виставці «Авторське рукоділля», яка відбулася минулої зими в Полтаві. В основному там було представлено вишивку – близько 90% усіх експонатів. Творів з кісточок не було взагалі. А мені дуже хотілося б познайомити із цим видом творчості, особливо аграрний світ. Тому я привезла свої роботи на виставку-ярмарок «Агро-2008».

Виставлялися мої роботи в Жовтневому райвиконкомі Полтави. Попросили самі працівники закладу, пояснивши: «до нас ходять багато людей пенсійного віку, порадуйте їх своєю творчістю». Справді, відвідувачі райвиконкому залишилися дуже задоволенні, висловлювали мені численні слова подяки.

Також планую провести виставку в музеї Панаса Мирного у Полтаві. Хочеться, щоб люди побачили, що з кісточок, які вони сотнями викидають, можна творити незвичайні й дуже гарні картини. Можливо, це навчить нас більше цінувати всі дарунки природи, помічати дивовижні особливості в таких звичних і на перший погляд зовсім не потрібних речах.

- А де вам вдається дістати таку кількість найрізноманітніших кісточок? Є з цим проблема?

- Дійсно, назбирати стільки кісточок досить складно. Змушена просити знайомих не викидати їх. Іноді вони відгукуються на моє прохання, а частенько відмовляють, мовляв, це завдає їм клопоту.

На запитання про учнів жінка відповіла, що, «на жаль, нині нема бажаючих навчатися цій кропіткій та трудомісткій справі». Отож майстриня втілює свій унікальний дар тільки у власних полотнах.

Та хто зна, можливо колись прагнення Ольги Литус із звичайних кісточок земних плодів творити неземну красу знайде відгук в серцях інших митців.

А поки що ринуть у небеса птахи талановитої полтавчанки, несучи на своїх крилах її любов до рідної землі.

                                                                 

Оксана ШАПОВАЛ





Схожі новини
  • ЧАРІВНА КВІТНИКАРКА – І НЕ ТІЛЬКИ…
  • СВЯТО СІЛЬСЬКОЇ ЖІНКИ
  • Клембівський феномен Віктор Наконечний
  • Олександр Судаков: подих землі, як подих вічності
  • Душа народу в його традиціях

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.