- Виробники мають забезпечити українців якісними продуктами харчування
- Протягом трьох років на підприємствах харчової промисловості буде завершено встановлення систем контролю якості продукції
- Залучення вітчизняних науковців до розробки методології HACCP поліпшить якість харчової продукції
- Система НАССР вже ефективно працює на 99% підприємств
- Система НАССР. Що це?
Система НАССР. Що це?
Прийняття Закону «Про безпечність та якість харчових продуктів» дасть змогу створити ефективну систему контролю за якістю харчових продуктів. «Ми впевнено просуваємося до створення єдиного компетентного органу в сфері безпеки та якості харчових продуктів. 25 квітня на засіданні Кабміну розглянуто і схвалено проект закону. До 7 травня документ буде передано до Верховної Ради», - повідомив голова Державної ветеринарної та фітосанітарної служби Іван Бісюк.
Протягом останніх десятиріч збільшилась кількість випадків захворювань людей внаслідок споживання неякісних продуктів харчування. Це призвело до зменшення довіри до деяких видів харчових продуктів і, як наслідок, – до серйозних економічних збитків для виробників агропродукції та продуктів харчування. Якість, в тому числі безпечність, харчових продуктів стала пріоритетною проблемою для виробників харчових продуктів, працівників торгівлі та споживачів.
Питанням якості харчової продукції надається величезна увага на міжнародному рівні: їх обговорюють в ООН, Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародному епізоотичному бюро, Міжнародній продовольчій і сільськогосподарській організації, СОТ.
Міжнародні нормативні документи стосовно харчової продукції включено в Угоди СОТ щодо Санітарних і фітосанітарних заходів і Угоду щодо технічних бар’єрів у торгівлі. Це забезпечило однакові правила для всіх країн, які здійснюють торгівлю сільгосппродукцією та продуктами харчування.
На початку 1990-х у США розроблено для галузі космічних досліджень систему НАССР (абревіатура англійського Hazard Analysis and Critical Control Point, що в перекладі на українську означає «Аналіз ризиків і критичні контрольні точки»).
Система НАССР може включати або супроводжуватися:
– належною виробничою практикою (GМP),
– належною гігієнічною практикою (GНP),
– належною сільськогосподарською практикою (GAP),
які розроблені та рекомендовані Комісією Кодекс Аліментаріус.
Сьогодні цю систему широко застосовують у країнах Європи та Америки, вона є всесвітньо визнаним методом, який гарантує суттєве зменшення ймовірності виробництва небезпечної харчової продукції. Система передбачає аналіз ризиків і контроль в критичних точках при виробництві продовольчої сировини, а також наступному виробництві з цієї сировини харчових продуктів, їх транспортуванні, зберіганні та реалізації.
НАССР являє собою науково обґрунтований та систематичний підхід до ідентифікації конкретних небезпечних чинників і заходів з їх контролювання. НАССР можна застосовувати по всьому ланцюгу виробництва й споживання харчових продуктів: від первинного виробництва до кінцевого споживання, або, як зараз кажуть, «від поля до столу» чи «від ферми до виделки». НАССР забезпечує контролювання процесу, встановлює етап і конкретну операцію технологічного процесу, на яких може виникнути ризик, дозволяє запровадити спеціальні контрольні заходи.
Система НАССР базується на 7 принципах:
1. Аналіз ризиків (небезпечних чинників). На цьому етапі здійснюють ідентифікування всіх потенційно небезпечних чинників, що можуть діяти на кожній стадії виробничого процесу конкретного продукту і негативно впливати на його якість.
2. Ідентифікування критичних контрольних точок (ККТ) на певних етапах чи стадіях технологічного процесу, в яких контроль є суттєвим для попередження, усунення чи зменшення дії небезпечного чинника до прийнятного рівня.
3. Установлення граничних значень для кожної ККТ.
4. Розроблення процедури моніторингу з метою забезпечення контролю в кожній ККТ (в т.ч. графіка спостережень і випробувань, процедур і тестів).
5. Регламентування коригувальних дій, що мають бути здійснені, коли моніторинг свідчить про втрату контролю у ККТ.
6. Установлення процедур перевірки (аудиту) результативності заходів щодо функціонування системи НАССР.
7. Розроблення і ведення відповідної документації.
В країнах ЄС роботу з упровадження НАССР почали проводити після прийняття у червні 1993-го Директиви щодо гігієни харчових продуктів (93/43/ЕЕС). Відповідно до цієї директиви у кожній країні діють національні документи, які регламентують вимоги системи НАССР й процедури її розробки. Наприклад, в Англії це Регламент «Щодо безпеки продовольства», в Бельгії – Королівський Указ «Про загальну гігієну продуктів харчування». Зазначені заходи спрямовані на впровадження чіткої системи контролю безпечності продуктів харчування на рівні підприємств з їх виробництва під наглядом відповідних уповноважених державних органів.
НАССР має такі переваги у порівнянні з іншими аналогічними системами:
є комплексною системою управління якістю продукції; на відміну від традиційної інспекційної системи є попереджувальною; визначає та рекомендує такі показники й методи їх контролювання, які дозволяють вірогідно визначити ступінь ризику із застосуванням мінімальної кількості зразків.
Результатом застосування системи НАССР є гарантія виробництва безпечних продуктів харчування. Водночас її впровадження може допомагати в інспектуванні контрольним органам та сприяти міжнародній торгівлі, підвищуючи довіру до безпечності харчових продуктів.
Євген РУДЕНКО,
доктор вет. наук, професор, член-кореспондент НААН
Тетяна ТРУСКОВА,
кандидат біол. наук, ст. наук. співробітник
Інститут тваринництва НААН
Продовження теми читайте у найближчих номерах нашої газети.
ightWH%fp�7�by:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:UK;mso-bidi-language:AS'>Поточного ж року «Укрвинпром» гідно представив експортний потенціал країни на галузевому виноробному стенді «Україна виноробна» в загальних експозиціях нашої держави на Міжнародній виставці-ярмарку «Зелений тиждень-2012» (м. Берлін, Німеччина). А серед тисяч гостей українського виноробного стенду були поважні державні діячі сусідніх країн, зокрема, міністр землеробства Латвійської Республіки пані Лаймдоте Страуюме, міністр сільського господарства Литовської Республіки пан Казіс Старкявічюс і міністр сільського господарства Грузії пан Заза Горозія.
Ось такий парад перемог здійснив «Укрвинпром» за 12 років від дня створення. І за якістю вина ми впевнено досягли законодавців мод у Європі. А от за площею виноградників безнадійно відстаємо. Так, в Україні сьогодні є лише 80 тис. га виноградних плантацій, а у Франції – 980 тис. га, в Іспанії – 1,1 млн. гектарів.
Є над чим замислитися.
Володимир ВІЛЬОВИЧ
