Аграрний тиждень. Україна
» » Не привід для хвилювань
» » Не привід для хвилювань

    Не привід для хвилювань


    Птахівництво протягом останніх років було єдиною галуззю тваринництва, що утримувала позитивну динаміку виробництва. Та, на жаль, 2 роки тому тeндeнція збільшeння поголів’я птиці зупинилась. Наприклад, у 2014-му птиці в усіх катeгоріях господарств змeншилось на 16 млн голів, а минулого року - щe на 4 мільйони.

     

    В чому причини падіння eкономіки птахівничої галузі? Яких кроків нeобхідно вжити для стабілізаціїситуації? Що пропонують компанії-постачальники для інтeнсифікації виробництва птахівничої продукції? Якої шкоди можуть завдати поголів’ю нeправильнe утримання, годівля чи вeтeринарний супровід?.. Ці та багато інших профeсійних питань були в цeнтрі уваги форуму «Птахівництво-2016», який організувала і провeла 13-15 вeрeсня асоціація «Союз птахівників України». Конфeрeнція відбулася за підтримки Мінагрополітики України.

    Приємним сюрпризом заходу стало вручeння заслужeних нагород: кращі спeціалісти галузі та низка птахівничих підприємств і комбікормових заводів отримали грамоти Вeрховної ради України. Їх вручив птахівникам народний депутат Андрій Кіт. Почесні грамоти отримали Аліна Сич, генеральний директор ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» і Юрій Косенко, заступник директора Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок. Парламентськими грамотами нагороджено ще вісім фахівців різних підрозділів і птахопідприємств, а також 13 колективів.

    Приємно було почути учасникам конференції і теплі слова вітання від очільника українського парламенту Андрія Парубія. «Проведення такого заходу – це насамперед демонстрація зростаючого виробничого, наукового і кадрового потенціалу птахівничої галузі, - процитував звернення Андрій Кіт. – Результатом глибоко продуманої організаторської роботи її працівників, яка поєднала класичне виробництво з ринковими вимогами, стало забезпечення стабільного нарощування виробництва високоякісної продукції птахівництва в країні. А це є однією із головних передумов відродження всієї галузі тваринництва».

    Від себе ж Андрій Богданович додав, що «ми можемо й повинні бути кращими серед провідних країн Європи, бо маємо потужний аграрний потенціал». Використовуючи його розумно, ми здатні освоїти нові продовольчі ринки, зокрема країн Близького Сходу, Азії та Африки. Тому нардеп не лише побажав птахівникам успіхів на цьому шляху, а й з цікавістю взяв участь у пленарній частині форуму.

    А вона була доволі насиченою і різноплановою: з вітаннями, презентаціями та короткими, але суттєвими доповідями виступило 19 керівників і провідних фахівців різних компаній та фірм.

     

    Аналізуючи ситуацію в галузі

    Звісно, негаразди у вітчизняній економіці не могли не вплинути на птахівництво. Як результат, підсумки минулого року і семи місяців поточного – дещо песимістичні. Наприклад, торік в галузі поменшало поголів’я птиці на 4 млн (до 210 млн голів), а за 7 місяців 2016-го – на 14 мільйонів. При цьому птиці поменшало в промислових птахопідприємствах, що не може не непокоїти.

    Втім, виробництво м’яса бройлерів усе ж показало хоч незначну, але позитивну динаміку: курятина – найдешевша серед інших видів м’яса. Отже, за 7 місяців цього року її вироблено 673 тис. т (+5%, або +28 тис. т до показників аналогічного періоду 2015 р.). Минулого року кращими у нарощуванні виробництва стали ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (+42 тис. т, частка ринку – 60%), «Комплекс Агромарс» (-21 тис. т, 12% ринку), ПК «Дніпровський» (5%), «Агро-Овен» і Володиимр-Волинська ПФ (по 6%).

    Тенденції у імпорті-експорті птахопродукції теж гірші, ніж можна було сподіватися. За 7 місяців 2016-го в Україну ввезено 131 тис. т м’яса птиці (+40 тис. т, або +44% до 2015 р.). Одначе, торік до країн ЄС ми експортували цієї продукції та м’ясопродуктів 27,8 тис. т, а за останні 7 місяців – 19,5 (на 15% більше). Що не може не радувати. До того ж, наша держава посідає третє місце серед країн-експортерів до Євросоюзу, поступаючись лише Бразилії і Таїланду. Найбільше за всіх українську курятину споживають Ірак (25%), Нідерланди (9,3%), Казахстан і Узбекистан (по 9%).

    Зменшення виробництва відбулось і в яєчному секторі. За 7 місяців 2016-го птахофабрики отримали 9,3 млрд шт. яєць (-13% до аналогічного періоду 2015 р.). Спад виробництва також відбувся в сільгосппідприємствах (-23%, або 4,7 млрд шт.). Найбільші виробники цієї продукції – ГК «Авангард» (частка ринку – 41,2%), ГК «Овостар» (12,4%), ГК «Інтер-Запоріжжя» (11,1%).

    Останніми роками Україна суттєво пожвавила експорт яєць курячих харчових. Утім, цього року темпи трішки нижчі, ніж торік: за 7 місяців експортовано 521 млн шт. яєць (у 2015-му – 989 млн). Основні країни, які купують українське яйце, - Ірак (47,6%), ОАЕ (32,1%), а це майже 80% усього експорту.

    А от у продажу яєчних продуктів до ЄС ми – перші: торік ми зайняли 52% ринку цих продуктів, удвічі збільшивши їх поставки до Євросоюзу (+20%). У 2015-му експортовано 4,1 тис. т яєчних продуктів у Данію, Саудівську Аравію, Єгипет, Пакистан, Індонезію.

    Говорячи про перспективи 2016 року, генеральний директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко зауважив, що прогноз за підсумками року все ж буде оптимістичний. «Виробництво м’яса птиці складе 1,2 млн тонн у забійній вазі. А це буде на 3% більше, ніж торік, - наголосив Сергій Михайлович. – На 5% більше птахокомплекси отримають м’яса бройлерів (950 тис. т). Це дозволить нам продати за кордон його майже 210 тис. тонн. Щоправда, цей показник коливатиметься в залежності від того, чи зможе Україна здійснити експорт до країн Центральної Азії і Кавказу, а також утримати стабільні позиції поставок нашої продукції до Близького Сходу і країн Африки».

    Експерт також спрогнозував, що в яєчному секторі виробництво зменшиться (до 14,5 млрд шт.), а отже, знизиться і показник експорту (на 950 млрд шт.).

    Звісно, на таку ситуацію в галузі вплинув ряд об’єктивних факторів. Серед них Сергій Карпенко назвав купівельну спроможність населення, інфляцію, курс національної валюти, відсутність кредитування і державної підтримки, обсяги експорту та виробництва. І нині, на жаль, позитиву не спостерігається. А ще підкреслив: на його думку, відміна з 2017 року пільг для АПК в оподаткуванні лише збурить черговий ріст цін.

    Одначе, за будь-яких обставин, птахівники не опускають рук і шукають в нинішніх складних економічних умовах шляхи інтенсифікації виробництва та запровадження інноваційних проектів. Бо саме це й дозволить галузі працювати з прибутками. І не останню роль у цьому, а може й головну, відіграють спеціалісти, які прагнуть нових знань, удосконалення в професії та отриманні високих виробничих показників. І щорічна конференція «Птахівництво» дає їм таку можливість – почути відомих експертів, розпитати їх, як кажуть з перших вуст, про проблеми і нові продукти. Нині, до слова, як і торік, експертів і фахівців на птахівничому форумі не бракувало: з України та ще з двох десятків країн на конференцію завітало майже 700 осіб.

     

    Інновації

    І під час пленарної частини форуму, і на численних семінарах та презентаціях компаній йшлося про головні тенденції та інновації в галузі. Наприклад, про те, яким чином потрібно законодавчо врегулювати питання обігу кормів і кормових добавок, бо згодовуючи їх птиці, виробники мусять пам’ятати, що кінцевий споживач їхньої продукції – людина. Отже, і корми, і їх компоненти мають бути високої якості.

    Переслідуючи таку мету, як прибутковість, потрібно бути готовими змінюватись самим, бачити перспективу й досягати поставленої мети, переконаний Віталій Лохов, генеральний директор ТОВ «Біомін Україна». Далекоглядність – важлива риса спеціаліста, який працює на птахофабриці. Та якщо у нього немає часу на такі речі, у нагоді стануть інноваційні готові рішення компанії, наголосив Віталій Лохов. Адже в «Біомін» розробляють і виробляють кормові добавки та премікси, покликані забезпечити здоров'я тварин і прибутковість бізнесу. Працюючи в індустрії, яка має справу переважно з живими організмами і задовольняє базові потреби людини в їжі, компанія застосовує виключно екологічно раціональні підходи до охорони здоров'я, безпеки харчування і навколишнього середовища. Саме тому компанія «Біомін Україна» всебічно обговорила з учасниками форуму таку тему: здоров’я кишечника птиці – запорука прибутковості.

    Нині питання використання антибіотиків чи пошук доступних альтернатив для вирощування бройлерів є досить гострим для українських виробників. Застосування антибіотиків у бройлерному виробництві знижує якість отриманих м’ясних продуктів. Та й лікарі стверджують: антибіотики, які можуть залишатися в організмі бройлера до самого забою, можуть викликати зниження імунітету у споживачів. Звідси виникає загострення хвороб, особливо – алергії. Тому щороку в Україні більшає підприємств, які шукають альтернативні напрямки підвищення ефективності виробництва птиці.

    А отже, птахівники із цікавістю слухали запрошених ГК «АгроВет Атлантик» Гаррі Ваала та Мері-Енн Бонгартс. Ескперти провели семінар «Підвищення прибутковості виробництва продукції птахівництва: нові рішення без антибіотиків». Гаррі Ваал, технічний директор напряму «Бройлери» ГК «АгроВет Атлантик» - нутриціоніст з багаторічною експертизою в галузі розробки і дослідження кормів для птиці, консалтингу зі складання раціонів і ветеринарного обслуговування. Тож він детально розповів слухачам про підвищення ефективності годівлі бройлерів і зокрема молодняка, звернув увагу фахівців на важливість використання та переваги престартерних комбікормів для птиці. Бо вони містять спеціальні інгредієнти, аби підтримувати швидкий і здоровий початок росту птиці, сприяють кращому розвитку її шлунку та печінки, зміцненню імунітету, кращому формуванню однорідності стада, збільшенню середньодобових приростів та зменшенню конверсії корму.

    А от Мері-Енн Бонгартс, технічний директор напряму «Яєчна птиця» ГК «АгроВет Атлантик», є досвідченим нутриціоністом з багаторічним досвідом роботи в галузі годівлі, утримання яєчних курей і бройлерів, технічного обслуговування пташників. Її ключовою темою стало питання використання середньоланцюгових жирних кислот (MCFA) у птахівництві, що є альтернативним рішенням застосуванню антибіотиків.

    Звісно, всіх тем і презентацій не перелічити, тож ми у наступних номерах нашого журналу детально про деякі розповімо. Взагалі ж під час форуму відбулося 39 семінарів на найрізноманітніші й доволі актуальні теми розвитку птахівництва. За три робочі дні фахівцям птахофабрик ніколи було й голову підняти, кажучи образно. Інколи навіть здавалось, що цих робочих днів конференції замало. Втім, якою б насиченою не була програма, має бути час усвідомити все почуте й побачене та вибрати для свого підприємства те оптимальне рішення, яке дозволить працювати прибутково.

    Що і зробили учасники «Птахівництво-2016», «розлетівшись» по домівках, сподіваючись: наступного року знову побачаться в Трускавці. Бо форум, почуте й побачене на ньому - того варті.

    Наталія ЛЮПИН





    Схожі новини
  • Виробництво птахопродукції падає, але вихід є
  • Вивести птахівництво на новий рівень
  • Форум птахівників
  • Україна святкує 50-й ювілей організації промислового птахівництва
  • Уряд і надалі підтримуватиме галузь птахівництва

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.