Аграрний тиждень. Україна
» » » 125-РІЧЧЯ ПОЛТАВСЬКОГО ІНСТИТУТУ АПВ ІМ. М.І. ВАВИЛОВА УААН: СВЯТО ЧИ ПОДІЯ?
» » » 125-РІЧЧЯ ПОЛТАВСЬКОГО ІНСТИТУТУ АПВ ІМ. М.І. ВАВИЛОВА УААН: СВЯТО ЧИ ПОДІЯ?

    125-РІЧЧЯ ПОЛТАВСЬКОГО ІНСТИТУТУ АПВ ІМ. М.І. ВАВИЛОВА УААН: СВЯТО ЧИ ПОДІЯ?


    Початок  - у попередньому номері нашої газети.

    Всі ці галузеві інституції, різні за типами та виконанням дослідних завдань, до створення Полтавського дослідного поля мали два об'єднуючі моменти: вони були недовготривалими за терміном свого існування; виконували переважно контрольні або дорадницькі функції з популяризації новітніх для аграрного виробництва течій.

    Поява Полтавського дослідного поля через рік після виходу у 1883 р. праці геніального В.В. Докучаєва «Російський чорнозем» дало відлік часу розвитку науки - сільськогосподарської дослідної справи - основи основ сільського господарства.

    altСеред піонерських наукових здобутків Полтавського дослідного поля, а згодом станції варто вказати такі:

    - вона перша шляхом багаторічних дослідів довела: підвищення врожаю озимини і ярих зернових культур залежить не від глибини, а від часу проведення оранки;

    - ранні чисті пари і пожнивне лущення із зяблевою оранкою на чорноземах середніх збільшує врожай зернових не менш як на 30-50%;

    - за результатами вегетаційних дослідів доведено позитивну дію на ґрунт раннього обробітку. Виявилося, що на ранніх парах і на ранній оранці восени під ярі накопичується більше вологи й азоту;

    - доведено: для Лісостепу України доцільно використовувати заняті пари кормовими травами - вико-вівсяною сумішшю, люцерною, еспарцетом, конюшиною, кукурудзою, картоплею, а також висівати кормовий буряк і багато іншого.

    Слід згадати і про напрацювання співробітників станції за радянської доби. Серед них хочу виділити унікальний для регіону експеримент, в основі якого - розробка І. Овсінського з широкомасштабного застосування поверхневого обробітку. Завдяки І.Ф. Моргуну і польовим експериментам на Полтавській дослідній станції в Україні запроваджено ґрунтозахисну систему землеробства з контурно-меліоративною організацією території. У нас вона застосовувалася на 1 млн. га і була покладена Урядом республіки в основу стратегії розвитку землеробства до 2010 року. 

    Є ще один унікальний дослід в історії Полтавського дослідного поля (1885 р.), якому небагато й немало - 124 роки. Всі підручники з агрономії цивілізованих країн світу згадують про нього: беззмінний посів озимого жита на площі 0,4 га в одному полі за «дідівською» технологією його вирощування. В основі - оранка на глибину 16-20 см, потім передпосівна культивація на 6 см, а далі сівба 15-20 вересня на цю ж глибину нормою 220 кг/га - і все.

    Наука «тваринництво» (зоотехнія) в Україні багато в чому свій відлік теж веде саме від Полтавського дослідного поля, адже як складова аграрної науки, вона відбулася завдячуючи еволюції агрономії. На ниві зоотехнії Полтавську сільськогосподарську дослідну станцію прославив професор О.П. Бондаренко (1884-1937). Саме він уперше в Україні започаткував науковий підхід у питаннях годівлі, вирощуванні молодняку, технології беконної відгодівлі. Вчений очолює творчий колектив по створенню першої в Україні миргородської породи свиней сального напряму продуктивності тощо.

    Завдяки Бондаренку (1928 р.) створюється спочатку перша в країні Полтавська спеціалізована зоотехнічна станція, на базі якої (1930 р.) організовано широко відомий у світі - перший в країні Всесоюзний НДІ свинарства, який нині носить ім'я О.В. Квасницького. З ім'ям останнього пов'язано відкриття світового рівня, що суттєво вплинуло на розвиток біологічної науки у ХХ столітті, а саме відкриття методу трансплантації ембріонів (1951 р.).

    Ось чому я переконаний: Україна, як аграрна держава, з політичних і гуманістичних позицій не повинна «не помітити» 125-річчя створення Полтавського інституту агропромислового виробництва ім. В.І. Вавилова УААН. По-перше, ювілей відповідає указам другого президента України щодо відзначення знаменних подій. По-друге, на фоні більшості ініціатив, пов'язаних із тим, що і коли святкувати, цей ювілей по-справжньому може об'єднати частину суспільства, якій небайдужий провідний сектор економіки - сільське господарство. За даними академіка М.В. Зубця, в ньому не так давно вироблялося 35% валового продукту, працювало 29% населення і було задіяно 33% основних фондів. По-третє, сподіваюсь, що вся «ювілейність», як часто в останні роки таке відбувається, буде покладена не тільки на плечі самого Полтавського інституту АПВ ім. М.І. Вавилова та Українську академію аграрних наук.

     Адже подія виходить за межі регіональних інтересів, хіба не так?! Дуже хотілося б, щоби на цю ситуацію відгукнувся Президент України і Прем'єр-міністр, без всіляких звернень від зацікавлених інституцій, зробивши вітчизняній аграрній науці реальний подарунок за її сумлінну, таку «непомітну» і часто невдячну повсякденну працю.

    Давайте доведемо цивілізованому суспільству, що не все так погано «в королівстві». Є вічні цінності навіть у новому відліку історії України, яка, безумовно, повинна бути національною. І головне: ми спроможні без Савіка Шустера визначитись не тільки зі своїми національними героями, а й з датами та знаковими подіями. Бо правий був В. Липинський, кажучи, що «ніхто з нас не зробить націю, якщо ми це не зробимо самі».

    Державна наукова сільськогосподарська бібліотека УААН уже у травні провела V Всеукраїнську конференцію молодих учених і спеціалістів, присвячену 125-річчю заснування Полтавського інституту АПВ ім. М.І. Вавилова УААН за участю науковців Росії. Адже за молоддю - майбутнє України.

    Згадаймо пророчі слова Жан-Жака Руссо: «Єдиний засіб утримати державу у стані незалежності від будь-кого - це сільське господарство. Володійте ви хоч би всіма світовими багатствами, та якщо вам нічим харчуватись - ви залежите від інших. Торгівля створює багатство, однак сільське господарство забезпечує свободу».

    Враховуючи викладене, науковці вносять ряд пропозицій. По-перше, незважаючи на негативні економічні чинники, достойно відзначити знакову для вітчизняної та світової аграрної науки подію - 125-річчя від дня заснування Полтавського дослідного поля і клопотати перед Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України про прийняття відповідних постанов щодо святкування ювелію на державному рівні.

    По-друге, у грудні 2009 року провести Загальні збори УААН, присвячені цій події. Також ініціювати виготовлення ювілейної монети Національним банком України та спеціальної поштової марки «Укрпоштою» з нагоди 125-річчя Полтавського дослідного поля. І останнє: для підтвердження історії започаткування, становлення й розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні заснувати за видатні наукові праці або цикл праць спеціальну премію УААН «За видатні досягнення в аграрній науці ім. В.І. Вавилова».

     

    Віктор ВЕРГУНОВ,

    професор,

    Державна наукова сільськогосподарська бібліотека УААН

     

     


    Схожі новини
  • Про міжнародне співробітництво науково-дослідних установ Відділення землеро ...
  • Ювілей академії й храму аграрної науки
  • Наукове забезпечення інноваційного розвитку АПК. Досвід Хмельниччини
  • 125-РІЧЧЯ ПОЛТАВСЬКОГО ІНСТИТУТУ АПВ ІМ. М.І. ВАВИЛОВА УААН: СВЯТО ЧИ ПОДІЯ ...
  • Подія у культурно-просвітницькому житті України

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.