Аграрний тиждень. Україна
» » » Галузь хмелярства залишається рентабельною
» » » Галузь хмелярства залишається рентабельною

    Галузь хмелярства залишається рентабельною


    Догляд за насадженнями хмелю в осінній період та впровадження комплексної механізації при закладці молодих хмільників. Такою cтала тема семінару, який нещодавно провели в Чуднівському районі Житомирської області.
    До СТОВ «Спілка хмелярів та пивоварів» в село Карпівці завітали ті, від кого, по суті, залежить майбутнє галузі: відповідальні працівники Мінагрополітики, науковці Української академії аграрних наук, Асоціації хмелярів України, начальники головних управлінь агропромислового розвитку обласних та районних держадміністрацій, керівники хмелярських господарств, Державної помологічно-ампелографічної інспекції, Держсортслужби, Центру «Держродючість», Головдержзахисту, Головдержкарантину.
    Провів нараду заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник.
    Учасникам наради продемонстрували зразки сучасної техніки, які використовуються для підготовки ґрунту та посадки хмелю. Показали також як здійснюється комплекс осінніх робіт на хмільниках: внесення органічних добрив, приорювання хмелю, зачистка площ від залишків підвісного матеріалу та бур’янів, як механізовано підрізають хміль. Всі могли подивитись рекомендовані технології закладання нових хмеленасаджень: посадку саджанців хмелю в траншеї, в ямки, посадку механізованим і ручним способом. Всі технологічні процеси коментували провідні фахівці Асоціації хмелярів України та Інституту сільського господарства Полісся.
    Детальний аналіз стану та перспектив розвитку галузі хмелярства учасники заходу зробили вже рід час пленарної частини. Під час обговорення піднімалися питання щодо підходів та забезпечення розвитку галузі хмелярства, ідентифікації сортів хмелю й вимоги до якості шишок хмелю, проблеми виробництва садивного матеріалу, забезпеченість господарств саджанцями хмелю високих сортових репродукцій.
    10 жовтня поточного року своїм наказом № 729 Мінагрополітики затвердило програму розвитку хмелярства на період до 2010 року. Питання розвитку галузі сьогодні коментує директор Департаменту ринків рослинництва Олександр Демидов.

    - Реальна перспектива зупинити спад виробництва та забезпечити відновлення виробничих потужностей галузі з’явилася з прийняттям у 1999 р. Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства» в галузі хмелярства. За ці роки на відродження галузі хмелярства вкладено майже 130 мільйонів гривень державних коштів. Проте, відчутних змін по нарощуванню площ насаджень хмелю та збільшенню валових зборів не відбулося, докорінно переломити ситуацію на краще поки не вдається.
    - А яким на сьогодні є стан галузі?
    Галузь хмелярства залишається рентабельною
    - Нині з 5 тис. га хмелешпалер - 2 тис. порожні. В ряді господарств вони є на обліку, хоча фактично розібрані. Через низку об’єктивних та суб’єктивних причин площі хмільників зменшилися до 1 тис. га, валовий збір шишок хмелю - до 700 тонн, понизилися їх якісні показники, значна частина спеціалізованих підприємств уже не вирощує хміль.
    В останні роки в середньому закладалося до 200 га нових насаджень, проте загальна і плодоносна площі лишаються без змін, тобто списуємо більше, ніж садимо. Середній вік хмелярської техніки - 20 і більше років, переважна частина наявних хмелезбиральних комплексів і сушарень потребує реконструкції та капітального ремонту.
    - Виділені державою дотації на що використані?
    - Перш за все, вдалося частково зберегти галузь, призупинити кризовий спад і збільшити виробництво хмелепродукції майже до 750 т. Позитивним є й те, що вдалося розширити виробничі потужності хмелярських підприємств, закласти нові хмільники та провести певну роботу по відновленню технологічної інфраструктури. Адже для багатьох сільгосппідприємств зони Полісся хмелярство є єдиною перспективою отримати прибутки та забезпечити добробут своїх працівників.
    - Ваші прогнози щодо показників галузі у поточному році…
    - За нашими попередніми розрахунками цього року валове виробництво хмелю, як і торік, може скласти трохи більше 700 т. Зокрема, найбільше вирощено хмелю в Житомирській (496 т), Львівській (90 т) та Рівненській (42 т) областях. Середня врожайність за два останні роки становила: у Львівській області - 8,7 ц/га, Житомирській - 5,5 ц/га, Рівненській - 5,3 ц/га.
    Тоді як по Україні цей показник становить 7 ц/га, в ДП ДГ «Пасічна» (Старосинявський р-н, Хмельницька обл.), ПАФ «Щедрий урожай» та ПАФ «Західний хміль» (Бродівський р-н, Львівська область) - 12-13 ц/га. А от в ПСП «Корищинське» (Олевський р-н) та СТОВ «Хлібороб» (Романівський р-н) Житомирщини… лише 1,4-1,7 ц/га.
    Отже, передові підприємства не зважаючи на існуючі проблеми все ж отримали значні прибутки від вирощування хмелю. Отож галузь хмелярства може бути рентабельною.
    - Для отримання гарних врожаїв, погодьтесь, потрібно мати сучасну спеціалізовану техніку. Вона є?
    - На жаль, сьогодні через нестачу хмелекомбайнів у багатьох господарствах хміль збирають вручну. Це затягує строки збирання, призводить до втрат якості, росту собівартості хмелепродукції. Нам, правда, вдалося дещо зробити: тепер господарства в значній мірі забезпечені вентиляторними обприскувачами, реконструйовано хмелесушарні та хмелекомбайни.
    Нещодавно ми керівникам областей, районів і господарств показували нові технології посадки хмелю із застосуванням комплексної механізації та високопродуктивних сортів рослини. Адже демографічна ситуація на селі різко погіршилась, і без впровадження комплексної механізації в хмелярстві нам не обійтися.
    В нинішньому році, завдяки державній підтримці та тим змінам, що були внесені постановою Кабінету Міністрів №613 від 4.04.2007р., чимало господарств купили нові хмелекомбайни, провели модернізацію наявних комбайнів і сушарень, закупили механізми і знаряддя для підготовки площ, проведення догляду за хмільниками.
    Наприклад, АФ «Західний хміль» Бродівського району Львівської області та ДП ДГ “Пасічна” Старосинявського району Хмельницької області, купили і модернізували свої хмелекомбайни, модернізували сушарні, запустили сучасні лінії з пресування хмелю. В результаті кількість обслуговуючого персоналу на збиранні хмелю скоротилася вдвічі. А в результаті застосування нового обладнання по пресуванню хмелю відпала необхідність у легкій упаковці, відлежуванні шишок. Головне, не втрачається основний компонент хмелю - альфа-кислота. Спеціалістами підраховано: в ДП ДГ «Пасічна» цього року додатково збережено альфа-кислоти на суму 280 тис. грн., отже затрати на закупівлю і встановлення лінії з пресування хмелю окупилися за один сезон.
    Багато корисного для розвитку галузі зроблено і в СТОВ «Спілка хмелярів і пивоварів» Чуднівського району Житомирщини.
    - На вашу думку, чи може бути вітчизняна хмелепродукції конкурентоспроможною?
    - Так. Але для забезпечення достатнього рівня конкурентоспроможності нашої хмелепродукції важливим є розширення її асортименту. Найкращим попитом на ринку користуються сорти хмелю ароматичної групи. Цього року такі сорти в структурі валових зборів хмелю складали – 63%, а гіркої – 37%.
    В Україні є 2 лінії по грануляції хмелю, обидві працюють в Житомирській області. Одна з них - найсучасніша у Європі. Тому вітчизняні виробники мають можливість якісно переробляти і по високій ціні продавати свою хмелепродукцію.
    А ще необхідно впровадити гнучку маркетингову стратегію для покращення товарних якостей хмелю і просування хмелепродукції на ринки.

    Розпитувала Дарина Поліщук


    Схожі новини
  • Держсільгоспінспекція: Львівщина готується виростити більше 700 тис. шт. са ...
  • Передумови для розвитку
  • Більше хмелю - більше й пива замість оковитої
  • "ОЙ, ХМЕЛЮ, МІЙ ХМЕЛЮ!"
  • Хміль потрібно не саджати, а вирощувати. Думка експертів

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.