НАЙКРАЩІ СЕРЕД КРАЩИХ – ПОЗИТИВНА ТЕНДЕНЦІЯ

20 February, Розділ Техніка, переглядів 3 564

На 5-ій Міжнародній виставці "ІнтерАГРО-2009", що проходила нещодавно у виставковому центрі „КиївЕкспоПлаза", багатогалузева фірма „АМАКО", безперечно, вражала найбільше.

Надпотужна техніка, пофарбована в радісні кольори, не пригнічувала своїми розмірами, а викликала в уяві неозорі лани, які розмірено приймають у своє лоно добірне зерно. Запліднений посівами чорнозем видається одним із найбільших чудес світу, коли довірливо поєднує красу і чистоту своєю вологістю. А велетенські трактори з багаторядними надточними сівалками і на виставці, і далеко в полі символізують ощадливість і водночас щедрість. Адже жодна зернина не впаде у землю марно і не матиме конкурентів, аж поки набере повної сили рослина, щоб віддати дбайливому господарю заслужений ним урожай. І вбачалося мрійно, як гіганти-комбайни, немов граючи, долають десятки і сотні гектарів, засипаючи золото зерна у так само величезні автомобілі. І що вже примхи погоди, яка, бува, сіє рясні дощі під час жнив, хоч палило нестерпно сонце, поки наливався колос у зелених земних морях... alt

Потрапляючи у католицький храм, людина почувається маленькою в архітектурному просторі, завдяки чому усвідомлює ницість свою перед Богом. А поряд із рукотворними велетнями, чиї колеса в діаметрі більші за найвищого на зріст чоловіка, виникає почуття захищеності, якоїсь надійної сили. І розумієш, що землі, всупереч тяжінню, легко носити на собі цих помічників. Бо радують вони не тільки людей, а й Боже око. На підтвердження таких філософських спостережень прямо в експозиції „АМАКО" на плазмовому екрані переливалися одна в одну відеопрограми "Сільського часу". Титри на екрані знайомили з переважно кремезними чоловіками, які тут же, поряд спілкувалися між собою або ж давали інтерв'ю журналістам. Це - "Найкращий продавець імпортної техніки року", "Компанія року - „АМАКО" увінчувала спільний із "Сільським часом" проект і віншувала господарів, які всупереч об'єктивним обставинам досягли великих успіхів у своїй галузі. Першим запросили одержати відзнаку Василя Олександровича Присяжнюка - саме його визнали найкращим серед 17 господарів , що їх протягом 2008 року представили на всеукраїнські оглядини журналісти "Сільського часу". Традиційний іграшковий зразок потужного комбайну і солідний диплом Віталій Скоцик - генеральний директор фірми "АМАКО" - вручав кожному переможцю. А от приз, приготований для пана Присяжнюка, заінтригував ще і завдяки жарту: бо й справді, що може знадобитися в полі агроному, якщо він не хоче замастити взуття, вийшовши з автомобіля? Невже гумові чоботи упакували в кофр, подібний до того, в якому возять найдорожчі відеокамери професіонали-телевізійники? Аж ні. - Справді космічного рівня техніка, - пояснив Віталій Скоцик, - дозволяє визначити за вмістом хлорофілу, яких саме поживних речовин і в якій кількості потребує на даному етапі рослина, щоб розвиватися якнайкраще і дати найбільш оптимальний врожай. Тобто портативна лабораторія, про яку не мріяли не те що наші пращури-гречкосії, а й сучасні практики-агрономи, уже потрапила в надійні добрі руки, щоб допомагати в щоденній праці на справді рідній для всіх нас землі. Не битвою за врожай, а сумлінним творчим буднем може бути господарювання там, де не локшинками з бахромою пирію уздовж межі нарізано землі. Якщо поля вимірюються тисячами гектарів, без сучасної техніки вже не обійтись. alt

А невдовзі Руслан Голуб із Тетіїва на Київщині, Сергій Омельяненко з Кіровоградщині, Олег Іванчина зі Львівщини, Олег Васецький та Анатолій Фісун з Черкащини, полтавчанин Іван Балюк і Олександр Гаврилюк з Харківщини, Іван Іваній з Чернігівщини, Степан Галущак із Львівської області й Гачай Шафієв з Вінничини, Федір Гончарук і Юрій Карасик із Київщини, Володимир Яровий з Херсонщини, Володимир Плютинській з Рівненщини, Іван Мельник і Микола Стукало із Донецького краю приїхали на агровиставку і одержали тут свої почесні відзнаки від „АМАКО". Адже одним із критеріїв конкурсу (він триватиме і в нинішньому році, щоб охопити всі області України) був початковий, нульовий старт або збереження колись потужних господарств. Нинішні переможці підняли розгарбані, знищені господарства. Починали з 50 га, а тепер мають по 3 тисячі гектарів, відновлюють тваринницькі потужності і беруть на себе функції держави, утримуюючи, активізуючи соціальну сферу на селі. Бо звідки ж візьмуться нині великі кошти у селищних рад?.. ...Я спостерігала, як звичайний український богатир із профілем римського імператора легко піднявся в кабіну "Massey Ferquson" із цифрою 8690 на лискучому боці і сів за кермо. - Що це значить? - спитав він Віталія Скоцика, відчуваючи, як тихо провалюється в м'якому сидінні. - Це він прилаштовується до ваги твого тіла, - відповів керівник „АМАКО". Ось так стало ясно: патріотизм і спроба віднаходити велосипед на початку третього тисячоліття просто несумісні. Без зайвих амбіцій треба використовувати найкращі надбання конструкторів і технологів на благо свого народу. Тому я спитала у Віталія Скоцика: - Що спонукає вас продовжувати меценатські традиції, закладені ще нашими благородними предками у 19 столітті? - Немає ніякого бізнес-інтересу, абсолютно. Спонукає прагнення нормальної людини, повноцінного члена суспільства: якщо ти можеш щось корисне робити, то ти повинен це робити. alt

А загалом хочемо привернути увагу до позитивних прикладів. Якесь бізнес-видання пише, що, мовляв, через 20 років Україна стане тільки аграрною державою. Це страхають так. Треба думати, що писати. Нема нічого страшного в тому - бути аграрною державою, якщо ви можете заро***ти кошти, приносити користь державі, робити все, щоб люди в ній багато і ситно жили. Ми говоримо, що різним країнам у світі дано різні ресурси. Росії - газ, нафту, наприклад. А нам - 27,7% світових чорноземів. Це наша конкурентна перевага. І всі повинні розуміти, що цю галузь треба рухати вперед. І от такими діями ми звертаємо увагу суспільства, законодавчої, виконавчої влади: ось вони - ці люди, які можуть без якоїсь великої підтримки робити великі речі. І ро***ть. Тому Василь Олександрович Присяжнюк, який виграв номінацію, він якраз є така людина - абсолютно справжня. Тобто не створений герой, як колись в радянські часи, коли на одне господарство працювала вся область... Ось вони, відзначені нами переможці, - дійсно ро***ть великі речі... Хлопці, які поряд стоять, вони так само починали. І що у них сьогодні є - ніхто їм дарма не дав, не прийшов і не поклав у кишеню гроші. Вони організували людей і все заробили своєю розумною чесною працею. - Вас не тягне в політику? - Ні, не тягне. Бо те, що я хочу робити, я роблю з великим задоволенням у тих умовах, які є. А якщо вбачати політику в тому, щоб кожен день казати „ось я буду за народ!"- це трохи інше. Те, що ми робимо, - це теж політика. Але правдива. - Щоб давати - треба мати, що дати. Ваш бізнес успішний? - Як ви бачите по виставці, ми найбільша і найкраща компанія в Україні з продажу імпортної техніки. І, відповідно, маємо можливість заро***ти на цьому кошти. І заро***ємо не на тому, щоб здерти з когось, а даємо можливість іншим заробити, а разом з ними заробити самим.

Ганна КОЗАЧЕНКО