- Післяукісні та післяжнивні посіви сої
- Сортові ресурси сої для Степу
- Сортові ресурси сої
- Стан та перспективи виробництва сої в Україні
- Резерви виробництва сої на зрошуваних землях півдня України
Два врожаї на одному полі
Соя може забезпечити другий урожай у післяжнивних посівах після збирання ріпаку озимого, ячменю озимого, пшениці озимої, значно поправити економіку господарств після весняно-літньої засухи. За дотримання технології вирощування вона здатна забезпечити в цьому році другий урожай 18-25 ц/га і більше. Післяжнивні посіви її можуть зайняти 500 тис. гектарів.
Два врожаї за один рік, один із них сої, можна виростити в Лісостепу і Степу України. На великій території пройшли дощі, розпочинається масове збирання урожаю ранніх зернових. Складаються сприятливі умови для післяжнивного посіву сої другою культурою після збирання озимого ріпаку, озимого ячменю, озимої пшениці на зерно та інших. Адже селекціонери країни створили ультраскоростиглі, ранньостиглі й середньостиглі сорти сої (вже занесені до Держреєстру сортів рослин), які надійно дозрівають при посіві її другою культурою.
Після збирання озимих - ріпаку, ячменю, пшениці - після чорного або зайнятого пару безморозний період становить 100-120 днів. Сума ефективних температур вище +10°С за післяжнивний період – 1700-2200°С достатня для вирощування ультраскоростиглих і ранньостиглих сортів сої як на корм, так і на зерно. Та після збирання першого врожаю зернових ресурси тепла залишаються обмеженими, тому всі роботи необхідно проводити якісно і в стислі строки.
Для одержання доброго врожаю сівбу сої другою культурою треба проводити зразу після збирання попередньої культури, запобігаючи розвитку ерозії ґрунту. Після дощів запаси вологи ґрунту можна ефективно використати, одержати сходи сої, висіваючи її стерньовою сівалкою або сівалкою прямої сівби. За даними Інституту кормів і сільського господарства Поділля НААН, в Лісостепу на незрошуваних землях урожайність сої при нульовому обробітку становила 26,2 ц/га. Сходи післяжнивної сої з’являються за 6-8 днів, а при весняних посівах – за 9-12 днів. Для боротьби з бур'янами застосовують ті ж гербіциди, що і за весняного строку сівби. Якщо стоїть суха погода і в ґрунті мало вологи до самої крайньої дати сівби, значить на незрошуваних землях не варто висівати сою другою культурою.
Для післяжнивного посіву використовують сорти, які встигають сформувати насіння, досягають повної стиглості до першого осіннього заморозку. Тому в Лісостепу використовують лише ультраскоростиглі й ранньостиглі сорти, в Степу – ранньостиглі й середньостиглі сорти. Запізнення з сівбою призводить до зниження урожайності ультаскоростиглих і ранньостиглих сортів, а середньостиглі можуть не досягти повної стиглості, тому їх збирають на корм при повному наливанні бобів, але до перших осінніх заморозків.
При післяжнивних посівах за сприятливих умов вологозабезпеченості глибина загортання насіння 3-4 см, а коли верхній посівний шар ґрунту перегрівається до +45-50°С і швидко пересихає, насіння сої загортають на більшу глибину – 4-5 сантиметрів.
У післяжнивних посівах кращий врожай можна одержати при широкорядному і суцільному рядковому способах сівби з урахуванням особливостей сортів. Порівняно з весняним строком сівби приблизно на 10% збільшується норма висіву, бо при сівбі по стерні схожість, як завжди, дещо знижується. Для повторних посівів необхідно використовувати лише першокласне насіння із високою схожістю.
Соя в повторному посіві добре використовує післядію добрив, внесених під попередню культуру. Обов'язково треба застосовувати бактеріальні добрива – Ризоторфін, Ризогумін, Ризоаргін, Ризобовіт та ін. Інокуляція стимулює утворення бульбочок на її коренях і сприяє активізації біологічної фіксації азоту атмосфери, поліпшенню живлення рослин і росту врожаю. Післяжнивні посіви біологічно фіксують 130-140 кг/га азоту. За рахунок біологічної фіксації повторні посіви цієї культури на 60-80% забезпечують потребу в азоті. На чорноземі звичайному азотні мінеральні добрива під повторні посіви не вносять, застосовують лише фосфорні й калійні. Проводять два підживлення посівів у фазі бутонізації і наливання бобів.
Можна післяжнивно вирощувати високі врожаї сої. Так, у Криму врожайність післяжнивної сої становила 26,2 ц/га, в Херсонській області – 24,8, Дніпропетровській – 23,4, Вінницькій – 23,0 ц/га. Вже є господарства на Вінниччині, в яких на незрошуваних землях одержано перший урожай ячменю озимого 64 ц/га, другий урожай сої – 23 ц/га, тобто за два врожаї – 87 ц/га. При зрошенні на півдні урожай пшениці озимої по пару становив 86 ц/га, другий урожай сої – 24 ц/га, за два врожаї – 110 ц/га.
У повторних посівах сої через високу температуру і рівень сонячної інсоляції прискорюється проходження не тільки початкових фаз росту і розвитку, а й цвітіння і формування бобів. Пов’язано це з тим, що у весняних посівах соя росте при тривалості дня 14-15 годин, у сонячних променях переважає довгохвильова радіація, а в повторних посівах вона починає рости при тривалості світлового дня 16 годин і переважно при короткохвильовій радіації.
Вегетаційний період у повторних посівах сої зменшується на 15-20 днів. Прискорення розвитку рослин сої у післяжнивних посівах впливає на формування дещо меншої біомаси і врожаю насіння. Менше на повторний посів реагують скоростиглі й ранньостиглі сорти, більше – середньостиглі.
Великі перспективи вирощування післяжнивних посівів сої на зрошуваних землях Південного Степу. Тут оптимальне вологозабезпечення її досягається проведенням вологозарядкового і вегетаційних поливів. Найкращі результати забезпечують часті поливи малими поливними нормами. За такого режиму зрошення з урахуванням опадів досягається одержання дружних сходів сої, а також застосування гербіцидів для знищення бур’янів, проведення підживлення посівів і забезпечення оптимальних умов вологозабезпечення посівів протягом вегетаційного періоду та формування урожаю 25-30 ц/га.
Важливо сповна використати післяжнивні посіви для одержання другого урожаю сої, яка, до того ж, очищає поля від бур’янів, покращує родючість ґрунту, є одним із кращих попередників для ярих зернових культур.
Анатолій БАБИЧ,
д. с.-г. н., професор, академік НААН України і Россільгоспакадемії, завідувач відділу селекції і технології вирощування сої і зернобобових культур Інституту кормів і сільського господарства Поділля НААН, м. Вінниця
