Київські пшениці на полях України
На полях України найбільші площі займають пшениці озимі академіка В.В. Моргуна. Це майже 26% усіх посівних площ під цією культурою. На щедрій українській ниві висівається понад 40 сортів селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. На 2013-й до держреєстру внесено 55 сортів, створених в ІФРГ НАНУ, що складає майже четверту частину всіх сортів, внесених до реєстру. На Вінниччині 43% всіх площ під цією культурою засіяно київськими пшеницями. Саме ця область днями стала місцем проведення науково-практичної конференції, присвяченої основним засадам стабільного виробництва продукції...
ДокладнішеПеревозка зерна водным транспортом в 10 раз эффективнее, чем автомобильным — эксперт
Внутренний водный транспорт обеспечивает низкую себестоимость грузовых перевозок в пересчете на 1 условную тонну груза, не имея при этом никакого влияния на экологическое состояние окружающей среды. Такое мнение высказал заместитель генерального директора компании «Нибулон» по правовым и экономическим вопросам Андрей Васильев. По его словам, показатель энергоэффективности внутреннего водного транспорта в 10 раз превышает автомобильные перевозки и в 5 раз — железнодорожные. По расчетам Европейской Комиссии, на 5 литрах условного топлива тонну груза возможно перевезти: речным транспортом на 500 км,...
ДокладнішеЖнивуючи, дбаємо про осінній посів
День поля на Носівській селекційно-дослідній станції Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН України в цьому році ознаменувався початком жнив на Чернігівщині. Такий збіг можна вважати скоріше символічним, аніж випадковим. Адже, жнивуючи, хліборобам доводиться одночасно дбати про підготовку площ під врожай наступного року і закупівлю якісного насіння для посіву озимини. День поля науковці організували спільно з Департаментом агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації, керівники якого скористалися нагодою поговорити з виробниками про...
ДокладнішеСтимулювати інвесторів і поліпшити купівельну спроможність сільгосптоваровиробників
Українська асоціація аграрних інженерів не вперше висловлює свою занепокоєність нинішнім станом інженерно-технічного забезпечення села. Бо для цього є об’єктивні підстави, вважають в асоціації. - Якщо звернутись до недалекої історії, то основою інтенсифікації сільгоспвиробництва, яке бере свій початок з 60-70 років минулого століття, було широке впровадження комплексної механізації та передових індустріальних технологій в сільському господарстві, розробка і впровадження прогресивних технологічних процесів і відповідної Системи машин під ці технології, - каже генеральний виконавчий директор...
ДокладнішеТехнологія No-till: теорія і практика
19-21 червня в модельному агрокультурному підприємстві «Агро-Союз» відбувся Міжнародний практичний форум з самовідновлювального ефективного землеробства на основі системного підходу No-till. У заході взяло участь понад 100 аграріїв з України, Росії та Молдови, які цікавляться сучасними агротехнологіями. Цього року формат звичної конференції з No-till був змінений. Причини пояснив співвласник холдингу «Агро-Союз» Володимир Хорішко. Конференція - це формат навчальний, який надає знання. Форум - відвертий і часом гострий діалог, живе спілкування, визнання існуючих проблем і спільний пошук їх...
ДокладнішеЗавдання - реконструювати та модернізувати
Ще торік Прем'єр-міністр України Микола Азаров доручив Мінагрополітики розробити ряд невідкладних заходів з відновлення системи зрошуваного землеробства. Що це за заходи?Чи розроблені вони? На що спрямовані? Про це ми спробували розпитати директора Департаменту землеробства Мінагрополітики Олександра Демидова. - Сьогодні в Україні загальна площа зрошуваних земель становить 2,2 млн. га, хоча з них не використовується 1,4 млн. гектарів, - розпочав розмову з нами Олександр Анатолійович. - За даними останньої інвентаризації (проведена у 2011 р.), зрошуване землеробство ще можна відновити на...
ДокладнішеЕфективне зрушення у зрошуванні
За експериментальними даними Інституту зрошуваного землеробства НААН України (IЗПР НААНУ ) , приріст у рожаю за рахунок зрошення становить: пшениці озимої – 3,0 т/га; кукурудзи – 6,4, сої – 2,6, томатів – 56,0 та кормових культур - 60-70 т/га. Г оспода рства не лише Херсонщини одержують 40-50% коштів від реалізації рослинницької продукції саме зі зрошуваних земель. Інвентаризація таких земель степової зони країни свідчить: з 1953 тис. га, що функціонували в регіоні, поливатись може без додаткових капітальних вкладень 1043 тис. га, а фактично у 2004-2013 рр. площа поливних земель досягла лише 564...
ДокладнішеЯблука достигнуть, яблука червоні...
Абсолютно непогано, що на наших прилавках вдосталь, на всі смаки, заморських фруктів. Та все ж, поряд із ківі, бананами, ананасами і тому подібним, все частіше ми вишукуємо свої (звичайні, «справжні» за якістю та доступні за ціною) яблука. Колись їх було - возами, а що ж тепер? А тепер, як у четвер: на такі натрапиш не всюди, бо нині, як те знаємо, більшість торгових закладів продають польські яблука. Ціна плодів, що завозяться з Польщі, «кусається»: від 10 і вище гривень, а про їхню якість ходять усілякі небилиці. Тож хочеш – дивися, хочеш – бери. Втім, українські яблука, про смак яких ми стали...
ДокладнішеНадлишок пропозицій, конкуренція і епоха низьких цін
Експерти зазначають, що український ринок дуже привабливий для виробників мінеральних добрив і хімії, адже зростання попиту на цю продукцію зумовлене збільшенням в Україні посівних площ та розширенням земельних банків агрохолдингів. В середньому, за різними підрахунками, цьогоріч обсяг міндобрив в грошовому вимірі сягнув 7 млрд. гривень. І це при тому, що сільгоспвиробники не в достатньому обсязі вносять добрив у ґрунти, наприклад, азотних споживається приблизно 50-55% від загальної потреби ґрунтів. Головним фактором розвитку світового ринку добрив, за словами аналітика компанії Integer Research...
ДокладнішеПід особливим контролем
Афоризм древніх – «Ми є те, що ми їмо» - нині став аксіомою. Хіба не так? Адже кожен із нас все частіше замислюється: чи здоровими були ті тварини, що дають нам найулюбленіші продукти – молочні і м’ясні, чи безпечними є ковбаси і кури, йогурти і сири, м’ясні напівфабрикати, якими буквально завалені прилавки наших магазинів? Та які би ми не знаходили відповіді на ці та інші питання власного харчування, шукати їх потрібно, перш за все, у спеціалістів. Зокрема у тих, хто фахово навчений годувати тварин і птицю, яких утримують тисячним і мільйонним поголів’ям у сільгосппідприємствах України. А щоб...
Докладніше
