Аграрний тиждень. Україна
» » НОВЕ НАРОДЖЕННЯ ОСТРОЗЬКОЇ БІБЛІЇ
» » НОВЕ НАРОДЖЕННЯ ОСТРОЗЬКОЇ БІБЛІЇ

    НОВЕ НАРОДЖЕННЯ ОСТРОЗЬКОЇ БІБЛІЇ


    Реліквія. Рівно 425 літ чекало це унікальне видання на небайдужого фахівця, який здійснив свій життєвий подвиг, переклавши і видавши книгу сучасною українською літературною мовою.

    Чи не найголовніше місце в історії духовних надбань світової цивілізації посідає Біблія. Книгою книг заслужено називають цей твір в усьому світі. Адже в перекладі з грецької «бібліо» означає «книга». Відомо, що повний переклад Біблії здійснено більш ніж 250-ма мовами світу, окремі книги Святого Письма перекладалися ще й 750-ма мовами та діалектами, що в цілому становить близько 1000 перекладів.
    Кожен народ, який завдяки своїм кращим освітнім силам рано чи пізно брався за переклади і множення цих книг, засвідчував тим самим власну духовну зрілість і право посідати гідне місце серед цивілізованих народів.
    Волею історії сталося так, що німці першими в світі видрукували Біблію мовою свого народу, а українці першими в світі видрукували її для всіх слов'янських народів мовою церковнослов'янською. Сталося це 425 років тому в місті Острозі, що славилося далеко поза українськими теренами своєю академією та друкарнею.
    До 1581 року в усьому слов'янському світі повної друкованої Біблії в одній книзі не існувало. Священики і вчені на українських землях користувалися перекладами окремих її частин. До того ж, переклади ці нерідко рясніли неточностями, помилками і при кожному переписуванні дедалі більше віддалялися від оригіналу.
    Йшлося, отже, про перший, авторитетний, надзвичайно точний переклад Святого Письма. Ініціатор такого видання – великий український патріот і меценат князь Костянтин Острозький – був добре обізнаний з українськомовним рукописним перекладом Пересопницького Євангелія 1561 року, яке опісля активно переписувалося й поширювалося на українських землях. Тому князь захотів створити й видати в своїй новій друкарні найголовнішу книгу все ж церковнослов'янською мовою, якою могли б користуватися не лише українці, а й сусідні слов'янські народи.
    Аби реалізувати такий амбітний проект, наявних у Острозі, Києві та Москві текстів виявилося недостатньо. Костянтин Острозький відрядив своїх послів у далекі світи з вказівкою привезти до Острога викладені різними мовами тексти Святого Письма та запросити до академії найкращих знавців різних мов. Над остаточною редакцією перекладу з грецької та староєврейської мов працювало 72 перекладачі – професори Острозької академії та кращі знавці мов, запрошені з усього світу. Загальний обсяг надрукованого в Острозі тексту сягнув 1250 сторінок.
    Є в передмові до цієї книги, написаної її невтомним редактором, першим ректором Острозької академії Герасимом Смотрицьким такі слова: «Прийміте цю Біблію всіх слов'ян не яко річ земну, але як дар небесний».
    Не помилилися творці, називаючи даром небесним дивовижну книгу. Адже слава про неї швидко поширилася далеко за межі України. На сотні літ вона стала основою для перекладу національними мовами всіх книг Святого Письма.
    Українцям тривалий час не таланило з перекладом Острозької Біблії своєю сучасною літературною мовою, хоча спроби такі робилися неодноразово. Найближче до реалізації давнього задуму стояв визначний церковний і культурний діяч ХVІІ століття, засновник Києво-Могилянської академії Петро Могила. Саме він ініціював проект видання книги тогочасною українською мовою в той час, коли Києво-Печерська друкарня ще не зазнавала утисків з Москви за друкування книг, «не согласных с московскими печатьми», тобто, тогочасною українською мовою. Вже й ілюстрації були підготовлені спеціально для такого видання, однак смерть просвітителя стала на заваді реалізації цього величного задуму.
    НОВЕ НАРОДЖЕННЯ ОСТРОЗЬКОЇ БІБЛІЇ
    В умовах дії жорстких цензурних указів і циркулярів російського уряду щодо заборони друкувати й поширювати книги українською мовою, які почастішали після викриття Кирило-Мефодіївського братства, спроби Пилипа Морачевського, Володимира Александрова дати можливість українському народові звертатися до Бога українською мовою не увінчалися успіхом. Пізніші переклади книг Святого Письма, здійснені в різний час Пантелеймоном Кулішем, Іваном Огієнком та Іваном Хоменком, також з політичних причин не могли бути надруковані на території Російської імперії – переклади ці побачили світ лише на початку ХХ ст. у Відні, Римі, Лондоні, а згодом і на американському континенті. Відтак канадські українці напередодні тисячолітнього ювілею хрещення України-Руси виступили з ініціативою перевидання Острозької Біблії, що й було здійснено за чималі кошти діаспори 1983 року. Широко презентуючи світовій спільноті фототипне перевидання Острозької Біблії, представники української діаспори повсюдно наголошували, що настала пора, нарешті, здійснити її переклад мовою українською.

    Залишалося лише віднайти особистість, для якої б ця богоугодна справа стала сенсом усього життя. Такою особистістю виявився доктор Рафіїл (Роман) Турконяк. Українець за походженням, який здобув вищу освіту західноєвропейського зразка, знавець багатьох мов із захищеним докторатом богословія, цей молодий ієромонах найбільше був підготовлений для такої відповідальної праці.
    Уже 2003 року у Львові сприянням благодійного фонду «Книга» починають з'являтися у світ окремі випуски зменшеного формату майбутнього фундаментального видання.
    2006 року, рівно через 425 років після його першовидання в Острозі, неповторний варіант Острозької Біблії побачив світ у Львові.
    Складність і унікальність цього видання полягає передусім у тому, що це воістину подвижницька праця перекладача, упорядника, складальника комп'ютерного набору, редактора та коректора. Усі обов'язки представників цих редакторських професій тут виконала одна людина – Рафаїл Турконяк.
    Як відомо, із започаткуванням друкарства і аж до кінця ХVІІ століття складання книжкових текстів здійснювалося суцільними рядками, без пробілів між словами. Такі тексти важко було і читати, і розуміти. У новому виданні Острозької Біблії Рафаїл Турконяк робить текст церковнослов'янської мови доступнішим для пересічного сучасного читача. Для цього він набирає його заново (до речі, буквами, максимально наближеними до оригіналу), але за сучасними правилами – з пробілами між словами і переносами, а відмінності з грецькими оригіналами ретельно позначені відповідними дужками з поясненням. Таку скрупульозну наукову роботу могла здійснити людина, яка досконало володіє не лише мовами, а й різноманітними біблійними текстами. Отож, з точки зору богословської та видавничої ця частина роботи в книзі здійснена бездоганно.
    Та найбільша цінність цього видання – в його українському перекладі. Українськомовний текст подається в книзі посторінково, паралельно з текстом церковнослов'янським, що дає змогу читачеві не лише порівнювати такі тексти, легко орієнтуватися в змісті, а й вивчати окремі незрозумілі слова давньої мови. Головним своїм завданням у цій частині перекладач поставив не літературну чи мовну досконалість тексту, а максимальне наближення його до змісту оригіналу.
    В історії літературних мов світу є чимало прикладів того, коли текст майстерно перекладеної Біблії ставав за взірець подальшого розвитку цієї мови й літератури. Так було, зокрема, з англомовним перекладом, який здійснив близько 1380 років Джон Вінклер. Згодом цілі покоління англійців училися своєї літературної мови за перекладом Біблії Тіндаля. Авторитет живої французької мови примножив своїм перекладом Біблії Жан Кальвін. Нова сторінка в розвитку німецької літературної мови розпочалася з виходом у світ німецькомовного перекладу Святого Письма (1533), здійсненого Мартіном Лютером. Феномен Лютерового перекладу полягав і в тому, що у різних землях Німеччини говорили різними діалектами і що саме національна Біблія лягла в основу формування всенімецької літературної мови.
    Україномовні переклади Біблії, здійснені Пантелеймоном Кулішем, Іваном Огієнком, Іваном Хоменком, патріархом Філаретом довели всьому світові право українців звертатися до Бога в себе вдома і далеко від рідної домівки рідною мовою. Запізнілий україномовний переклад Острозької Біблії, здійснений Рафаїлом Турконяком, гідно доповнює цей перелік, бо сприяє активізації національного й духовного відродження України.

    Микола ТИМОШИК,
    доктор філологічних наук, професор КНУ ім.Тараса Шевченка





    Схожі новини
  • "Бісквіт-Шоколад" почав маркувати свою продукцію китайською мовою
  • Dr. Hans-Jurgen Heimsoeth: «Irh haben agrarischen Wissenschafsht einen Tempel» Доктор Ханс Юрген Гаймзьот: «Маєте аграрної науки храм»
  • Велике майбутнє маленької Пересопниці
  • 450-річчя „Пересопницького Євангелія”
  • Пригодницька доля однієї козацької пісні

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

НОВЕ НАРОДЖЕННЯ ОСТРОЗЬКОЇ БІБЛІЇ


Реліквія. Рівно 425 літ чекало це унікальне видання на небайдужого фахівця, який здійснив свій життєвий подвиг, переклавши і видавши книгу сучасною українською літературною мовою.

Чи не найголовніше місце в історії духовних надбань світової цивілізації посідає Біблія. Книгою книг заслужено називають цей твір в усьому світі. Адже в перекладі з грецької «бібліо» означає «книга». Відомо, що повний переклад Біблії здійснено більш ніж 250-ма мовами світу, окремі книги Святого Письма перекладалися ще й 750-ма мовами та діалектами, що в цілому становить близько 1000 перекладів.
Кожен народ, який завдяки своїм кращим освітнім силам рано чи пізно брався за переклади і множення цих книг, засвідчував тим самим власну духовну зрілість і право посідати гідне місце серед цивілізованих народів.
Волею історії сталося так, що німці першими в світі видрукували Біблію мовою свого народу, а українці першими в світі видрукували її для всіх слов'янських народів мовою церковнослов'янською. Сталося це 425 років тому в місті Острозі, що славилося далеко поза українськими теренами своєю академією та друкарнею.
До 1581 року в усьому слов'янському світі повної друкованої Біблії в одній книзі не існувало. Священики і вчені на українських землях користувалися перекладами окремих її частин. До того ж, переклади ці нерідко рясніли неточностями, помилками і при кожному переписуванні дедалі більше віддалялися від оригіналу.
Йшлося, отже, про перший, авторитетний, надзвичайно точний переклад Святого Письма. Ініціатор такого видання – великий український патріот і меценат князь Костянтин Острозький – був добре обізнаний з українськомовним рукописним перекладом Пересопницького Євангелія 1561 року, яке опісля активно переписувалося й поширювалося на українських землях. Тому князь захотів створити й видати в своїй новій друкарні найголовнішу книгу все ж церковнослов'янською мовою, якою могли б користуватися не лише українці, а й сусідні слов'янські народи.
Аби реалізувати такий амбітний проект, наявних у Острозі, Києві та Москві текстів виявилося недостатньо. Костянтин Острозький відрядив своїх послів у далекі світи з вказівкою привезти до Острога викладені різними мовами тексти Святого Письма та запросити до академії найкращих знавців різних мов. Над остаточною редакцією перекладу з грецької та староєврейської мов працювало 72 перекладачі – професори Острозької академії та кращі знавці мов, запрошені з усього світу. Загальний обсяг надрукованого в Острозі тексту сягнув 1250 сторінок.
Є в передмові до цієї книги, написаної її невтомним редактором, першим ректором Острозької академії Герасимом Смотрицьким такі слова: «Прийміте цю Біблію всіх слов'ян не яко річ земну, але як дар небесний».
Не помилилися творці, називаючи даром небесним дивовижну книгу. Адже слава про неї швидко поширилася далеко за межі України. На сотні літ вона стала основою для перекладу національними мовами всіх книг Святого Письма.
Українцям тривалий час не таланило з перекладом Острозької Біблії своєю сучасною літературною мовою, хоча спроби такі робилися неодноразово. Найближче до реалізації давнього задуму стояв визначний церковний і культурний діяч ХVІІ століття, засновник Києво-Могилянської академії Петро Могила. Саме він ініціював проект видання книги тогочасною українською мовою в той час, коли Києво-Печерська друкарня ще не зазнавала утисків з Москви за друкування книг, «не согласных с московскими печатьми», тобто, тогочасною українською мовою. Вже й ілюстрації були підготовлені спеціально для такого видання, однак смерть просвітителя стала на заваді реалізації цього величного задуму.
НОВЕ НАРОДЖЕННЯ ОСТРОЗЬКОЇ БІБЛІЇ
В умовах дії жорстких цензурних указів і циркулярів російського уряду щодо заборони друкувати й поширювати книги українською мовою, які почастішали після викриття Кирило-Мефодіївського братства, спроби Пилипа Морачевського, Володимира Александрова дати можливість українському народові звертатися до Бога українською мовою не увінчалися успіхом. Пізніші переклади книг Святого Письма, здійснені в різний час Пантелеймоном Кулішем, Іваном Огієнком та Іваном Хоменком, також з політичних причин не могли бути надруковані на території Російської імперії – переклади ці побачили світ лише на початку ХХ ст. у Відні, Римі, Лондоні, а згодом і на американському континенті. Відтак канадські українці напередодні тисячолітнього ювілею хрещення України-Руси виступили з ініціативою перевидання Острозької Біблії, що й було здійснено за чималі кошти діаспори 1983 року. Широко презентуючи світовій спільноті фототипне перевидання Острозької Біблії, представники української діаспори повсюдно наголошували, що настала пора, нарешті, здійснити її переклад мовою українською.

Залишалося лише віднайти особистість, для якої б ця богоугодна справа стала сенсом усього життя. Такою особистістю виявився доктор Рафіїл (Роман) Турконяк. Українець за походженням, який здобув вищу освіту західноєвропейського зразка, знавець багатьох мов із захищеним докторатом богословія, цей молодий ієромонах найбільше був підготовлений для такої відповідальної праці.
Уже 2003 року у Львові сприянням благодійного фонду «Книга» починають з'являтися у світ окремі випуски зменшеного формату майбутнього фундаментального видання.
2006 року, рівно через 425 років після його першовидання в Острозі, неповторний варіант Острозької Біблії побачив світ у Львові.
Складність і унікальність цього видання полягає передусім у тому, що це воістину подвижницька праця перекладача, упорядника, складальника комп'ютерного набору, редактора та коректора. Усі обов'язки представників цих редакторських професій тут виконала одна людина – Рафаїл Турконяк.
Як відомо, із започаткуванням друкарства і аж до кінця ХVІІ століття складання книжкових текстів здійснювалося суцільними рядками, без пробілів між словами. Такі тексти важко було і читати, і розуміти. У новому виданні Острозької Біблії Рафаїл Турконяк робить текст церковнослов'янської мови доступнішим для пересічного сучасного читача. Для цього він набирає його заново (до речі, буквами, максимально наближеними до оригіналу), але за сучасними правилами – з пробілами між словами і переносами, а відмінності з грецькими оригіналами ретельно позначені відповідними дужками з поясненням. Таку скрупульозну наукову роботу могла здійснити людина, яка досконало володіє не лише мовами, а й різноманітними біблійними текстами. Отож, з точки зору богословської та видавничої ця частина роботи в книзі здійснена бездоганно.
Та найбільша цінність цього видання – в його українському перекладі. Українськомовний текст подається в книзі посторінково, паралельно з текстом церковнослов'янським, що дає змогу читачеві не лише порівнювати такі тексти, легко орієнтуватися в змісті, а й вивчати окремі незрозумілі слова давньої мови. Головним своїм завданням у цій частині перекладач поставив не літературну чи мовну досконалість тексту, а максимальне наближення його до змісту оригіналу.
В історії літературних мов світу є чимало прикладів того, коли текст майстерно перекладеної Біблії ставав за взірець подальшого розвитку цієї мови й літератури. Так було, зокрема, з англомовним перекладом, який здійснив близько 1380 років Джон Вінклер. Згодом цілі покоління англійців училися своєї літературної мови за перекладом Біблії Тіндаля. Авторитет живої французької мови примножив своїм перекладом Біблії Жан Кальвін. Нова сторінка в розвитку німецької літературної мови розпочалася з виходом у світ німецькомовного перекладу Святого Письма (1533), здійсненого Мартіном Лютером. Феномен Лютерового перекладу полягав і в тому, що у різних землях Німеччини говорили різними діалектами і що саме національна Біблія лягла в основу формування всенімецької літературної мови.
Україномовні переклади Біблії, здійснені Пантелеймоном Кулішем, Іваном Огієнком, Іваном Хоменком, патріархом Філаретом довели всьому світові право українців звертатися до Бога в себе вдома і далеко від рідної домівки рідною мовою. Запізнілий україномовний переклад Острозької Біблії, здійснений Рафаїлом Турконяком, гідно доповнює цей перелік, бо сприяє активізації національного й духовного відродження України.

Микола ТИМОШИК,
доктор філологічних наук, професор КНУ ім.Тараса Шевченка





Схожі новини
  • "Бісквіт-Шоколад" почав маркувати свою продукцію китайською мовою
  • Dr. Hans-Jurgen Heimsoeth: «Irh haben agrarischen Wissenschafsht einen Tempel» Доктор Ханс Юрген Гаймзьот: «Маєте аграрної науки храм»
  • Велике майбутнє маленької Пересопниці
  • 450-річчя „Пересопницького Євангелія”
  • Пригодницька доля однієї козацької пісні

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.