Зерно належить людині, а солома – ґрунту

21 July, Розділ Техніка, переглядів 8 118

Мільйонам організмів, що живуть в 1 г ґрунту, необхідна їжа. Позбавлення їх джерел харчування означає поступову втрату родючості та продуктивності.

Сільське господарство, яким займається людина, було засноване на поступовому винесенні живильних речовин із ґрунту. Якщо кількість органічної речовини й живильних речовин, що витягаються із ґрунту, не відновлювати, він, зрештою, виснажиться.

Працівники сільського господарства повинні розуміти, що ґрунт – живий організм, а, отже, його потрібно живити. Найбільш природний спосіб підтримки продуктивності ґрунтів – накопичення органічного вуглецю, що міститься в рослинних залишках.

Ґрунт, деградований у результаті ерозії, яку найчастіше провокує втручання людини в природні процеси, може почати відновлення відразу після припинення його обробки при збереженні рослинних залишків. Сільськогосподарські ґрунти здатні підтримувати природний рівень родючості доти, доки людина не почне використовувати плуг або вогонь.

Механічний ґрунтообробіток призводить до швидкої мінералізації органічної речовини, накопиченої в ґрунті, вивільняючи азот для рослин. Протягом кількох років це може сприяти збільшенню врожайності. Але якщо ґрунтообробіток здійснювати в умовах, сприятливих для мінералізації органічної речовини (тепло, вологість, оптимальна аерація), залишаючи ґрунт під паром (непокритим), цінні запаси нітратів гу***ться в процесі вилуження (вимиваються в більш глибокі шари ґрунту), і культури не можуть їх використовувати.

Щоб одержувати більші врожаї, необхідно доповнювати живильні речовини, які виносяться врожаєм.

«Найбільші втрати живильних речовин викликані поганими методами роботи людини, а не культурами, які вона висіває, і не врожаєм, який вона збирає», – зауважує Карлос К. Кроветто у своїй книзі «Взаємозв'язок між No-Tіll, рослинними залишками, харчуванням рослин і ґрунту».

Та прямий посів без збереження рослинних залишків (якщо вони забираються або спалюються) ніколи не призведе до успіху. Не запустяться природні процеси накопичення й відновлення живильних речовин, і врожайність буде перебувати в постійній залежності від хімікатів. Інакше кажучи, відмови від механічного обробітку ґрунту недостатньо для ефективного сільгоспвиробництва. Дуже важливо, щоб ґрунт цілорічно, постійно був покритий рослинними залишками. Вони стануть поліпшувати якість ґрунту рік у рік. От чому не слід очікувати підвищення врожайності в перші роки використання ресурсозберігаючої технології.

Постійного покриття ґрунту можна досягти двома способами – посіяти культуру, зокрема, сидерати, або ж зберегти на поверхні всю нетоварну частину врожаю. У період збиральної кампанії саме й формується шар пожнивних залишків. Для цього необхідно забезпечити збиральну техніку спеціальними подрібнювачами та розкидачами. Краще використовувати для зернового клина очісувальні жниварки – вони більш продуктивні й знижують втрати. Крім того, всі пожнивні залишки зберігаються на полі, не потрібно стежити за їхнім рівномірним розподілом, тепер це вже не має значення. Важливо те, що подібні жниварки вже виро***ються в Україні. На виставці «Агро-2008» таке технічне рішення для формування повноцінного шару пожнивних залишків представила Корпорація «Агро-Союз».

Але повернімося до підживлення ґрунтів. Основна проблема, з якою фермери зіштовхуються на першому етапі впровадження інноваційної технології, – іммобілізація азоту з ґрунту. Щоб запустити природний кругообіг живильних речовин, бактеріям необхідний вільний азот. Вони фактично забирають його в рослин.

Один раз на чотири роки необхідно проводити аналіз ґрунту на наявність макроелементів: азоту, фосфору, калію. Перевірка стосовно нестачі живильних речовин у ґрунті здійснюється шляхом візуального огляду полів. Якщо нижні листи культур пожовкли, виходить, їм не вистачає азоту, а побуріння краю листової пластинки свідчить про фосфорне голодування. При необхідності робиться аналіз рослини в ґрунті на наявність в ній живильних речовин. Чому для аналізу беруть саме рослину? Тому що часто буває, що показник наявності живильних речовин у ґрунті достатній, а рослина виглядає нездоровою. Усе через те, що культура не засвоює добрива.

- Для підвищення ґрунтової родючості на перших етапах ресурсозберігаючої технології найбільш ефективно засвоюється азот-компенсація в рідкій формі, яку вносять після збирання безпосередньо на солому шляхом обприскування, - говорить Михайло Можаренко, технолог Корпорації «Агро-Союз». - Ми рекомендуємо давати азот-компенсацію із розрахунку 10 кг N д.р. (азот у діючій речовині) на 1 т пожнивних залишків. Але максимальну дозу азоту вносять при посіві: чистий азот під горизонт посіву, а стартові азотно-фосфорно-калійні добрива вносять на насіннєве ложе. Навесні при необхідності вносять азотну підгодівлю за допомогою green seeker - системи, що визначає норму внесення азоту в реальному часі.

Взагалі, варіанти норм, джерел, часу і внесення як такого можна комбінувати у велику кількість комплексів. Оптимальний комплекс управління добривами буде залежати від господарства, типу вирощуваних культур, умов навколишнього середовища, а також інших обмежень у рамках системи виробництва.

Однак можна підтримувати високу продуктивність, якщо приділяти більше уваги харчуванню ґрунту, боротьбі з бур'янами та внесенню добрив.

Внесення добрив у насіннєве ложе є популярним методом, оскільки уникає зайвого проходу для здійснення цієї процедури. Посівний комплекс «Horsch - Агро-Союз» вносить добрива стрічковим способом. Завдяки використанню анкерного сошника, добрива вносяться безпосередньо під культурну рослину, а не розсіюються по всьому полю. Таким чином знижується доступ мінеральних речовин до бур'янів і підвищується конкурентоспроможність культурної рослини.

- Ми не жаліємо грошей на мінеральні добрива, вносимо азотно-калійні, карбамід, селітру, - говорить Іван Борсук, СТОВ «Нова» (Чернігівська обл.). - У голландській лабораторії проводили хімічний аналіз наших ґрунтів, і виявилося, що завдяки пожнивним залишкам з кожним роком накопичується азот у ґрунті й менше живильних речовин вимивається. В цілому, щоб захистити ґрунт від водної ерозії і виснаження живильних речовин, ми щороку залишаємо щонайменше 1 тонну соломи на гектар.

Щоб уникнути виснаження запасів органічних речовин у ґрунті, необхідно зменшити обробку ґрунту та використовувати сільськогосподарські системи, засновані на постійному покритті ґрунту, такі як No-Tіll; здійснювати посів сидеральних покровних культур, які повертають обсяг органічних речовин, що поглинаються, і підтримувати покриття ґрунту в той час, коли не вирощуються товарні культури; практикувати сівозміни культур, які включають види, що виро***ють велику кількість органічної речовини, наприклад, кукурудзу; із часом використовувати азотне добриво. Шляхом комбінації або суми даних заходів можна досягти більших можливостей успіху.

Але необхідно пам'ятати, що відновлення виснажених ґрунтів є тривалим процесом, що покаже позитивний результат лише через роки.