Він словом і ділом прославив нашу країну

18 November, Розділ Новини, переглядів 2 381

Цього року згідно з постановою Верховної Ради України на державному рівні відмічається 150-річчя від дня народження видатного вченого-агробіолога, одного із організаторів сільськогосподарської справи і академічної аграрної науки в Україні Соломона Львовича Франкфурта (1866–1954). Наукова спадщина вченого по праву належить не тільки Україні, де вчений пропрацював багато років, а й Литовській Республіці, у столиці якої він народився, та Державі Ізраїль (науковець – єврей за національністю).

Випускник Цюріхського університету (Швейцарія), визнаний авторитет у своїй галузі, С. Франкфурт захистив дві дисертації – доктора наук у «alma mater» та магістра сільського господарства під науковим керівництвом професора К.А. Тимірязєва, володів щонайменше п'ятьма мовами і підтримував творчі зв'язки з провідними науково-освітніми центрами світу. Розроблену ним програму спеціальної мережі географічних дослідів з удобренням С. Франкфурт реалізував на українських землях, зокрема в Миронівці, будучі організатором і беззмінним керівником Мережі дослідних полів Всеросійського товариства цукрозаводчиків упродовж 1901–1917 рр.
Дуже тісним і безпосереднім є зв’язок величної постаті вченого, громадського і державного діяча Соломона Франкфурта з Центральною (Миронівською) дослідною станцією, наріжний камінь якої був закладений ним 105 років тому. На теренах станції «виріс» всесвітньо відомий Миронівський інститут пшениці.

З нагоди цієї поважної дати 17 листопада в Миронівському інституті відбулася урочиста подія – відкриття меморіального каменю для увічнення пам’яті про Соломона Львовича Франкфурта – фундатора Центральної дослідної станції, від заснування якої веде свою історію інститут. Символічно, що пам’ятний камінь встановлений біля корпусу інституту, в якому свого часу працював Василь Миколайович Ремесло.
Пам’ятник повернений у бік старої території села з будівлями 1912–1920 років, зведення яких контролював колись Соломон Львович. А в хімічній лабораторії (1914 р.) під його керівництвом було покладено початок фундаментальним дослідженням і багатьом розробкам в царині агрохімії. В полі поблизу в рік заснування станції саме за розробленою С. Франкфуртом програмою польових досліджень був закладений довготривалий стаціонарний агротехнічний дослід. Такі багаторічні дослідження, подібні миронівському стаціонару, який пізніше назвали «Старе дослідне поле 1912 р.», проводяться лише в Англії, Німеччині та Франції. Саме тут розпочала роботу Центральна дослідна станція – славне дітище Соломона Франкфурта, яким він опікувався з 1911 по 1920 роки.

На великому чорному гранітному камені – надписи українською, литовською та єврейською мовами: «Видатному вченому-агробіологу, основоположнику Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН професору Франкфурту Соломону Львовичу (1866–1954)».
На урочисту подію зібрались миронівські науковці, жителі сіл Центральненської сільської ради, з’їхались поважні гості. Біля меморіального каменю були встановлені державний прапор України та прапор Миронівського інституту пшениці.
Урочистий мітинг відкрив директор Миронівського інституту пшениці Олександр Демидов. З вітальним словом до присутніх звернулись президент НААН Ярослав Гадзало та ректор Білоцерківського НАУ, депутат Київської обласної ради Анатолій Даниленко. Аташе з питань культури посольства Литовської Республіки в Україні Юргіс Гієдріс завершив свою коротку промову словами: «Литва та Україна пов’язані багатовіковою історією, і особистість Соломона Франкфурта є ще одним підтвердженням тісного, перевіреного часом співробітництва та підтримки, особливо у цей складний для України час».

Далі за всіма традиціями відбулась церемонія відкриття меморіального каменю: стрічку перерізали директор Миронівського інституту пшениці Олександр Демидов, президент НААН Ярослав Гадзало та народний депутат України Микола Кучер. Народний хоровий колектив «Золота нива» заспівав пісню «Мій інститут» на слова місцевого жителя, працівника станції, а потім інституту - Василя Проценка.
В урочистій події також взяли участь заступник директора Департаменту землеробства Мінагрополітики Леонід Сухомлин, радник голови Київської облдержадміністрації Олександр Шевченко, академік-секретар Відділення наукового забезпечення і інформації розвитку НААН Віктор Вергунов, голова Миронівської районної ради Валентина Усик, генеральний директор ДУ «Держгрунтохорона» Ігор Яцук, директор ТОВ «Україно-венгерська насіннєва компанія» Петро Ляшок, директор ТОВ «Агрофірма «Колос» Леонід Центило.

Квіти до пам’ятника академіку В.М. Ремеслу поклали ветеран інституту Василь Колючий на завідувач лабораторії якості зерна Ірина Правдзіва.

Після загального фото гостей біля новоствореного меморіалу урочистості продовжились в актовій залі МІП. Президент НААН Ярослав Гадзало ще раз наголосив: «Якщо Соломон Франкфурт свого часу заснував Центральну станцію, а академік Ремесло втілив її в науково-дослідний інститут, то тепер черга продовжувати славні традиції - за нинішнім колективом Миронівського інституту!».

Оплесками зустріли присутні на святі академіка НААН Віктора Вергунова. Саме він був ініціатором привернення уваги до постаті Франкфурта на державному рівні, адже протягом майже 15 років збирав по крупинках дані, документи, праці видатного науковця. А до урочистостей встиг опублікувати книгу про засновника Миронівської школи селекціонерів і презентувати її працівникам інституту. В такій благодатній аудиторії Віктор Вергунов також зробив цікаву і змістовну історичну доповідь «Професор Шлім Франкфурт та його «Храм Соломона» – Миронівська сільськогосподарська дослідна станція з культури і селекції цукрових буряків (до 150-річчя від дня народження С.Л. Франкфурта)».

На знак вдячності директор МІП Олександр Демидов нагородив грамотами інституту Віктора Вергунова (за цикл історичних досліджень діяльності С. Франкфурта) та директора ДУ «Інститут охорони грунтів» Ігоря Яцука (за втілення проекту меморіального каменю).
Як відомо, справу, розпочату фундатором Центральної дослідної станції Соломоном Франкфуртом, сьогодні успішно продовжує колектив Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла, примножуючи наукові досягнення та практичні здобутки і відроджуючи славу всесвітньо відомої установи.