ЮРІЙ МЕЛЬНИК: «Ми повинні вийти на заплановані результати»

07 July, Розділ Особистість, переглядів 7 287

Міністр аграрної політики України провів для журналістів центральних засобів масової інформації прес-конференцію. «Ринок зерна в 2008-2009 маркетинговому році» - так була визначена тема зустрічі.

Глибоко переконані: речі, про які говорив міністр, важливо знати всім аграріям. Тому надаємо практично повний текст сказаного Юрієм Мельником.

Складові збиральної кампанії

- Безперечно, головна тема сьогоднішнього дня, сьогоднішньої роботи Міністерства аграрної політики – підготовка і проведення збиральної кампанії, створення умов для ефективного проведення збиральних робіт.

Ми повинні вийти на прогнозовані та заплановані результати з одного боку. З іншого – достатнє насичення ринку зерна з точки зору внутрішніх потреб і відновлення наших позицій як світового експортера зерна. Це головне завдання, для вирішння якого зроблено в цьому році дуже багато всіми, хто безпосередньо працює в сільськогосподарському виробництві.

Обсяг робіт, який ми планували для себе, повністю виконаний. Близько 27 млн. га оброблено й засіяно, посіви доглядаються, і в ряді регіонів уже розпочинаються збиральні роботи. Стосовно зернових культур: їх посіяно 15,6 млн. га, з них 8 млн. – озимі та приблизно 7,6 млн. га – ярі культури.

Фактори, які стимулювали посівну кампанію і формували структуру посівних площ, абсолютно ринкові: зміна кон’юнктури світового ринку, виклики або шанси, які нам продемонстрував світовий ринок сільгосппродукції, в тому числі ринок зерна.

Чому збільшуються посіви соняшнику? Давайте згадаємо минулий рік. Ми мали небувалу посуху, яка, як на мене, була мужньо витримана сільгоспвиробниками. І хоч вони не отримали врожай, на який розраховували, завдяки державній підтримці в кінці 2007 року вони все ж сформували ресурс під посівну кампанію, спланували таку структуру посівних площ, щоб за один рік в найкоротші терміни подолати наслідки минулорічної посухи в частині виплати зарплати, розрахунків за майнові та земельні паї... Все це треба було зробити за рахунок врожаю 2008 року. Державна підтримка в кінці минулого року склала 120 млн. грн., було надано ряд преференцій по кредитах. Все це і підтримка у 2008 році стали запорукою формування нинішнього врожаю.

На додаток до цих макрофакторів, не дивлячись на низку проблем, які у нас були на ринку (обмеження експорту, фінансові й товарні інтервенції, які відбувалися на продовольчому ринку з певними проблемами, а ми не встигали за ними), ми своєчасно сформували бюджетну підтримку галузі, своєчасно були затверджені порядки використання коштів держбюджету і сформований відповідний графік фінансування.

Сьогодні я можу твердо сказати: всі програми, які ми передбачали профінансувати в І-му півріччі, профінансовані згідно з графіком. Міністерство отримало майже 3,6 млрд. грн., з яких більше 1 млрд. 700 млн. грн. - під програми підтримки виробництва продукції. Ці кошти в повному обсязі профінансовані. Міністерство виконує функцію головного розпорядника, спрямовуючи їх в регіони.

Які ж основні статті використання цих коштів. Більше 720 млн. використано на підтримку виробництва продукції тваринництва. Більше 600 млн. спрямовано в регіони на підтримку виробництва продукції рослинництва. Більше 150 млн. надано на компенсацію відсотків по кредитах. 26 млн. спрямовано на 30% компенсацію техніки. Отже, зроблено все, щоб підвищити ефективність бюджетної підтримки в цей складний рік.

Сьогодні ми розраховуємо, що ті обсяги робіт, які були виконані в цьому і минулому роках, дозволять нам зібрати врожай, передбачений в державних планах: 40 млн. тонн зерна. Це нам дозволить сформувати внутрішні, державні та регіональні ресурси, забезпечити всіх споживачів зерна на внутрішньому ринку, сформувати ресурси насіння і вийти з солідним обсягом зерна на світовий ринок, відновлюючи імідж України як експортера зерна по цілому ряду культур – пшениця, ячмінь, кукурудза, ріпак.

Особливості поточного року й рішення Уряду

- Перш за все, оскільки посіяна більша кількість площ, то більша кількість площ і підлягатиме збиранню. Поки що немає втрат, хоча погода і створює нам проблеми у вигляді градобою, буревіїв, злив. Водночас дощі сприяли посівам, ми маємо набагато більшу вегетативну масу рослин. Тож можуть бути невисокими, порівняно з попередніми роками, темпи жнив, оскільки збільшується навантаження на комбайн і збільшується обсяг робіт. Адже очікуємо більшу кількість зерна, більшу кількість перевезень, більшу кількість робіт по заготовлі соломи.

Нагадаю про заходи Уряду по підтримці тих, хто збирає хліб і формує зерновий фонд нашої держави. Перший важливий фактор: Мінагрополітики зверталося до Уряду, до Міністерства фінансів і здобуло підтримку за найважливішими програмами: кошти ІV-го кварталу перекинуто на ІІ-ий. Це програми технічного переоснащення, підтримки фермерських господарств, селекції в рослинництві та тваринництві.

Другий важливий напрямок – оперативне управління коштами. Ми вже бачимо, що кошти, які не будуть освоєні по деяким програмам, нам потрібно буде перенаправити на інші програми. Таке рішення Уряду також є. Всі залишки невикористаних на сьогодні коштів за рішенням Бюджетного комітету Верховної Ради та Мінфіну закумульовані на програму формування Аграрним фондом державного продрезерву. Це близько 150 млн. гривень.

Було внесено зміни до тих постанов, які є надзвичайно резонансними з точки зору державної підтримки. Хоча це не постанови, які регулюють ринок продукції рослинництва, та вони дуже чутливі. Зокрема, спрощено порядок доступу до кредитних ресурсів комерційних банків (є відповідне рішення Уряду). Уряд пішов, з моєї точки зору, на безпрецедентне рішення, знявши обмеження по визнанню кредитів пільговими через встановлення певного розміру відсоткової ставки. Ми від цієї норми відмовилися. Єдиним фактором, який регулюватиме здешевлення кредитів, є розмір облікової ставки. Або вона буде з коефіцієнтом 1,2 або 1,5, залежно від тих пріоритетних завдань, які Уряд вбачає для вирішення в сільському господарстві. Скажімо, для тваринництва Уряд прийняв рішення застосовувати коефіцієнт 1,5 до облікової ставки при здешевленні кредитів. Тобто в тваринництві здешевлення буде на рівні 18%, якщо говорити в абсолютних цифрах.

Розширено коло тих, хто матиме право на залучення кредитів, які потім будуть обслуговуватись як пільгові. Ми додатково включили насіннєві заводи до цього переліку. В ньому були, як ви знаєте, підприємства хлібопекарські й ті, які є споживачами зерна, аби вони могли залучати кредитні ресурси і спрямовувати їх на формування власних ресурсів зерна під свої виробничі програми у 2008 році. Я вважаю, що це дуже серйозне рішення Уряду, яке прийнято на засіданні 18 червня.

Внесено зміни до порядку використання коштів у тваринництві. Все зроблено, щоб кошти перераховувалися не в кінці року, як це було, скажімо, в скотарстві. Уряд прийняв рішення зробити два транші по підтримці скотарства за результатами першого півріччя і за результатами 11-ти місяців. Отже, той, хто сьогодні вклав інвестиції в розвиток галузі молочного або м’ясного скотарства, отримає державну дотацію в липні. А це додатковий ресурс, який врешті-решт працюватиме на тих, хто трудиться і на жнивному полі.

Дуже важливе рішення прийнято по цукровому буряку. Прийнято рішення збільшити дотацію на гектар цукрового буряку (в обсязі всіх посівних площ, а ми посіяли 400 тис. га) з 550 до 750 грн. на гектар.

Дії на ринку зерна

- Найголовніше, на чому я хотів би акцентувати увагу: за перше півріччя повністю сформовано нормативну базу для прогнозованих дій на ринку зерна. Перш за все, ще в лютому були встановлені мінімальні ціни для проведення товарних фінансових інтервенцій Аграрним фондом на 2008-2009 маркетинговий рік. Відповідне рішення Уряду і наказ міністерства видані у лютому поточного року. Ми сформували порядок закупівель зерна до державного продовольчого резерву, порядок проведення фінансових інтервенцій Аграрним фондом на сезон 2008-2009, прийнявши відповідне рішення Уряду. Аграрний фонд працюватиме з 1 липня по цих визначених мінімальних цінах.

Ми вважаємо, що зробили правильні розрахунки мінімальних цін, і це дозволить Уряду, Мінагрополітики, державним і регіональним та комерційним операторам працювати узгоджено на ринку зерна і отримати хороші результати при проведенні закупівель зерна в поточному році з урахуванням інтересів і тих, хто купує, і тих, хто продає.

Цьогоріч ми вперше запровадили форвардні закупівлі зерна до державного продовольчого резерву. Вражаючих результатів поки що немає, але механізм відпрацьовано, запущено. Нині вже визначилися області, які готові працювати і в наступному маркетинговому році по форвардним контрактам при формуванні державного продрезерву. Якщо говорити про результати цієї діяльності, по форварду закуплено більше 60 тис. т зерна і за нього аграріям вже оплачено 38 млн. гривень.

Але в поточному році Аграрний фонд запрацював не тільки як поставщик фінансових ресурсів під формування держпродрезерву і проведення фінансових інтервенцій для селян. Він спрацював і як оператор при проведенні товарних інтервенцій борошном. Ця тенденція започаткована в 2007-2008 роках і показала працездатність схеми фінансових і товарних інтервенцій: коли, маючи ресурс зерна в державному продрезерві, держава може сміливо розраховувати на те, що в період пікових підвищень ціни, зокрема на хліб і хлібобулочні вироби, у неї є надійний оператор – Аграрний фонд. На початок сезону він мав 500 тис. т зерна.

Тож Аграрний фонд забезпечив усі заявки областей на борошно продовольчого резерву, і таким чином були проведені інтервенції в обсязі 35 тис. тонн. Це тільки інтервенції Аграрного фонду, адже в режимі товарних інтервенцій працював також і Державний комітет з матеріального резерву.

Ще один дуже важливий фактор, на який ми багато звертаємо уваги – це організаційна робота, проведена Урядом, міністерством для проведення збиральних робіт і цивілізованих дій на ринку зерна всіма операторами. Прем’єр-міністр кілька разів проводила наради в Кабінеті Міністрів. Була проведена також селекторна нарада за участю Юлії Тимошенко. Ми детально з регіонами розглянули ситуацію на ринку зерна, яка складається в поточному році, прогноз її розвитку, відповідні дії, які повинні бути вжиті на рівні Уряду, на рівні регіонів. Ці питання також узгоджено і з комерційними операторами.

Є, звичайно, питання, які нас турбують. На сьогодні в Аграрному фонді з передбачених в державному бюджеті ресурсів в 1 млрд. 623 млн. грн. в наявності є лише 150 млн. Отже, нас турбує питання фінансового забезпечення Аграрного фонду для виконання ним функції по проведенню фінансових інтервенцій і закупівель зерна до Державного продовольчого резерву.

Міністерством внесена, а Урядом підтримана пропозиція щодо збільшення видатків Аграрному фонду за рахунок загального фонду держбюджету в обсязі до 1 млрд. гривень. Таким чином Аграрний фонд під виконання доведеного йому законом завдання буде повністю забезпечений фінансовим ресурсом.

Ресурси для збиральних робіт

- Ще одне питання, яке нас турбує. Це підвищення ціни на ресурси, які використовуються при проведенні збиральних робіт. Ми сьогодні вже думаємо про наступний етап – посівну кампанію. І питання ціни на паливно-мастильні матеріали непокоїть усіх селян.

Зараз відбувається така картина, яку дуже важко пояснити з точки зору здорового глузду: високооктановий бензин коштує дешевше, ніж дизпаливо. Ми питання це поставили перед Урядом, перед профільним Міністерством палива і енергетики. Є повне розуміння. І ми працюємо з Мінпаливенерго над тим, щоб дизельне паливо власного виробництва, яке є в стабілізаційному фонді Мінпаливенерго, спрямувати для забезпечення потреби в регіонах з помісячним графіком, а головне – з прозорими механізмами.

Адже сьогодні є реальна можливість поставити це паливо за ціною дешевшою, ніж є на ринку. Причому, ціна суттєво дешевше. Отже, відпрацьовуємо механізми, які дозволять дизпаливо в обсязі 40-50 тис. тонн щомісячно доставити до тих, хто буде безпосередньо працювати на жнивному полі. Мова не йде про те, що ми повинні забезпечити всіх, ще й з відстрочкою платежу. Стабілізаційний фонд певну кількість палива щомісячно надаватиме для всіх регіонів пропорційно до площ посіву культур, щоб знімати піки в ціні на пальне. Таке рішення повністю сьогодні влаштовує всіх, хто працює на жнивному полі, хто буде збирати врожай і формувати зернові ресурси держави.

Ще одне питання, яке ми озвучили в Уряді, – підвищення ціни на мінеральні добрива. Ми неодноразово піднімали це питання. Та сьогодні констатуємо: хімічні заводи порушують умови підписаного меморандуму. Скажімо, в першому кварталі ми боролися з хімічними заводами за ціну на аміачну селітру, вона вже доходила до ціни 2 тис. 300 грн. - 2 тис. 400 грн. за тонну. Хоча в меморандумі було передбачено не більше 2 тис. за тонну.

Сьогодні ж, коли зменшилося споживання аміачної селітри при виконанні технологічних робіт, ціна зупинилась на позначці 1 тис. 900 грн. -1тис. 950 грн. за тонну. На фосфоровмісні мінеральні добрива ціна зростала в 3 рази, скажімо, з 2 тис. 600 грн. в січні до 7 тис. 400 грн. – в червні. Це нас непокоїть. Ми звернулися з відповідним зверненням до міністра промислової політики, до Уряду з тим, щоб не тільки контролювати формування ціни в ланцюжку «виробник продукції сільськогосподарської», а й проконтролювати формування ціни там, де формується, власне, собівартість виробництва цієї сільгосппродукції. В цьому питанні також маємо повну підтримку Уряду.

До речі, пізніше, вже на іншій нараді міністр аграрної політики підкреслив, що подібна інформація повинна постійно доходити до тих, для кого і заради кого, власне, і працює міністерство. Керівники обласних і районних формувань, як і чиновники, першими повинні бути зацікавлені в наданні потрібної селянам інформації. Отже, про решту актуальних питань, які нещодавно стали предметом розмови вже в Мінагрополітики, ви дізнаєтеся з наступних номерів нашої газети.

Підготовлено прес-службою Мінагрополітики