Аграрний тиждень. Україна
» » Можлива загроза сходам озимих
» » Можлива загроза сходам озимих

    Можлива загроза сходам озимих


    Початок теми читайте в №33 нашої газети.

     

    На посівах ріпаку відбувається розвиток пероноспорозу, фомозу, альтернаріозу, білої плямистості. Найбільше хвороби поширюються на Поліссі та в Лісостепу.     

    Для стримування поширення хвороб восени проводять профілактичні хімічні заходи: у фазу 2-4 справжніх листків проти несправжньої борошнистої роси за ураження понад 5% рослин в умовах високої вологості повітря (90-100%) і середньодобової температури +8-12°С; проти альтернаріозу, фомозу - за умов тривалої теплої осені, вологості повітря 80% і вище, інтенсивності ураження рослин до 2% та розповсюдження хвороби понад 10%; проти циліндроспоріозу - за ураження рослин до 10% в умовах високої вологості, частих дрібних дощів із вітром. У фазу 4-6 розеткових листків обприскують проти бактеріозу коріння, альтернаріозу, фомозу, циліндроспоріозу, сірої та білої гнилей; проти переростання рослин перед входженням їх у зиму, призупинення росту вегетативної маси та підвищення їх зимостійкості - фунгіцидами, які мають регулюючі властивості: Колосаль ПРО, Фолікур (0,5 л/га); Карамба, в.г. (0,75-1,25 л/га), Сетар 375SC, к.с. (3-0,5 л/га), Тілмор 240 ЕС, к.е. (0,9-1,0л/га).    

    Небезпеку сходам озимого ріпаку повсюдно створюють: хрестоцвіті блішки, підгризаючі та листогризучі совки, білянки, попелиці, ріпаковий пильщик та листоїд, хрестоцвітий та капустяний галовий прихованохоботники, ґрунтові шкідники, мишоподібні гризуни.

    Хрестоцвіті блішки поширені в усіх зонах ріпакосіяння. Ними заселено до 5% рослин на 4-25% площ за чисельності 0,1-2 екз./м2 (ЕПШ 3-5 екз./м2). Для захисту від них проводять обприскування крайових смуг шириною 20-50 м чи всього поля.

    Сприятливі умови склалися й для розвитку ріпакового пильщика, він поширений в Україні повсюдно, та більше шкодить у зволожених західних районах Полісся і Лісостепу. Шкідник зселив до 8% рослин на 25-100% площ, за чисельності 1-3 личинки/м2 (ЕПШ в період «2-4 листки - утворення розетки» - 2-3 екз./м2).

    Масово шкідник з’являється із настанням прохолодної погоди, особливо за високої вологості. Пошкодження личинками рослин може призвести до повної загибелі посівів. Для зниження чисельності шкідників на посівах і навколо них знищують капустяні бур’яни, за чисельності личинок 1 екз./рослину сходи обробляють інсектицидами Децис Профі 25WG, в.г. (0,07 л/га), Суперкіл 440, к.е. (0,6 л/га), Штефмитоат, к.е. (1,2л/га).

    Відчутної шкоди ріпаку можуть завдавати імаго і личинки хрестоцвітого, або чорного стеблового капустяного прихованохоботника. 

    Шкідник відкладає яйця в пазухах листків з вересня. Восени шкодить імаго, а за умов довготривалої теплої осені відроджуються і шкодять і личинки. Типовим пошкодженням посівів є руйнування головного стебла, вилягання рослин на рівні поверхні ґрунту. Внаслідок пошкодження рослин цим шкідником восени верхівка пагона відмирає, рослина вимерзає.

    Проводити обробки проти личинок навесні неефективно, бо вони знаходяться в середині стебла і захищені від дії інсектициду. Тому, за умов теплої тривалої осені, обробки проводять у період масового заселення площ жуками шкідника до початку відкладання яєць: вересень – середина жовтня (ЕПШ 10 жуків/жовту чашку, впродовж 3-х днів).

    Ріпаковий та капустяний білани поширені в усіх зонах ріпакосіяння, проте найбільше вони шкодять у лісостеповій та степовій зонах. Поріг економічної шкідливості біланів в період «2-4 листки - утворення розетки» - 2 екз/м2.

    Серед багатоїних шкідників ріпаку шкодять: ковалики - смугастий і темний, найбільше шкодять личинки у зоні Лісостепу та Полісся, особливо на площах, де попередником були багаторічні трави, кукурудза; пластинчатовусі - личинки травневого, червневого, хлібних жуків, які живляться підземними частинами рослин, найбільше шкодять у зоні Полісся і Лісостепу.

    В усіх зонах, де висівають ріпак, поширена озима совка. На площах під урожай 2013 року личинки озимої совки виявлені на 60-100% площ, за чисельності 1 екз./м2 вони пошкодили до 2% рослин. Подекуди на площах ріпаку продовжують шкодити гусениці лучного метелика за незначної чисельності.

    Проти ґрунтових шкідників насіння обробляють інсектицидами з фумігаційними властивостями, зі здатністю формувати навколо насіння або проростка летальної для комах концентрації. Крім того, вони мають контактну і системну токсичну дію за наявності у їх складі прилипача, а також не реагують негативно на вологість ґрунту (не проявляють фітотоксичність).

    Бурякова нематода поширена в усіх зонах бурякосіяння, проте найбільш шкідлива в західному Лісостепу. Для контролювання чисельності шкідника застосовують протинематодні сівозміни, які включають пшеницю, ячмінь, жито, кукурудзу, конюшину, вику мохнату, що кореневими виділеннями провокують вихід личинок із цист, проте блокують їх здатність до живлення. Завдяки цьому відбувається очищення ґрунту від шкідника. Із сівозмін виключають цукрові буряки, гірчицю, які є кормовими рослинами для нематоди.

    Мишоподібні гризуни шкодять найбільше у західних областях. Під урожай 2013 року шкідники заселили від 5 до 26% площ ріпаку, за середньої чисельності 1 кол./га.

    В подальшому чисельність та поширення гризунів значною мірою визначатимуться погодними умовами. За помірних температур та вологи кількість жилих колоній зростатиме, затяжна осінь може призвести до значної шкідливості мишоподібних. За перевищення чисельності – 3-5 колоній на гектар, розкладають отруєні зернові принади: Бактороденцид, Роденфос, Бродисан А по 3 грами в нору, шторм, 0,005%, воскові брикети - 0,7-1,5 кг/га, Ратрон, гранульована принада, 3 г в нору тощо.

     

    Олександр ІВАЩЕНКО,

    академік-секретар Відділення рослинництва НААН;

    Олександр БОРЗИХ, Сергій РЕТЬМАН, Тетяна НЕВЕРОВСЬКА,

    Інститут захисту рослин НААН

     

    У статті використані матеріали співробітників Інституту ЗР, наукових установ НААН, Головної Державної інспекції захисту рослин.

     

     

     

     





    Схожі новини
  • Можлива загроза сходам озимих
  • Хімічний контроль збудників хвороб та чисельності шкідників у посівах зерно ...
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.