БРАТИ-АГРОНОМИ
Родинна справа. Розпочиналося все, як у казці. Жили-були у батька три сини. І всі троє обрали батькову життєву стежину – стали агрономами. І батьків заповіт виконали – об'єдналися втрьох, щоб господарювати на землі. У 1999 році брати Гордієнки – Олександр, Валерій та Віталій – створили приватне підприємство «Паларіс». Узяли в оренду 75 гектарів землі в Бориспільському районі Київщини і почали вирощувати овочі. Нині вже господарюють на 165 гектарах. Для овочівництва – це чимала площа....
ДокладнішеFATA MORGANA УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА
Земля. Не хотілося би, щоб для українського селянина і в ХХІ столітті земля стала ніби та Fata morgana – як марево поманила і як марево зникла. А саме до цього можуть призвести процеси, що відбуваються на ринку землі. Тема землі зараз особливо актуальна: її обговорюють селяни, фермери та законотворці. Байдужих до неї немає....
ДокладнішеЧИ ПОТРІБНА НАМ КОРОВА...
Математика. На середньостатистичну українську корову від держави припадає дотації в кілька десятків разів менше, ніж на корову європейську. Запитання: у скільки разів менше сиру їсть українець порівняно з європейцем? Без молока та молочних продуктів не обходиться жодна сім'я. Для малят та більшості пенсіонерів вони складають основу щоденного харчування. Тому є надія, що в діях уряду для молочної галузі знайдеться належне місце, яке вона посідає в усіх розвинутих державах....
ДокладнішеПРАЦЮВАТИ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ – ТАК! ЖИТИ В СЕЛІ – НІ!
Настрої. Українська аграрна конфедерація провела опит студентів і випускників аграрних ВНЗ аби визначити мотивацію під час вступу до аграрного ВНЗ та потенційну зайнятість в сільському господарстві після закінчення навчання. Тема реформи системи освіти загалом і аграрної освіти зокрема є актуальною вже впродовж 15 років. За цей час було зроблено дуже багато позитивного. Проте західні, та й українські, експерти постійно наголошують на не надто високому рівні освіти в аграрному секторі України, а також небажанні студентів аграрних ВНЗ працювати в сільському господарстві після закінчення університету....
ДокладнішеПОТРЕБА І НАЯВНІСТЬ ЗЗР. ЧАС ІЩЕ Є. А ГРОШІ?
Діалог. Уперше за останні 3-4 роки ці питання з'ясовувалися 2 лютого в МінАП на зустрічі між фахівцями міністерства і представниками бізнесу. Робочу зустріч з керівниками і фахівцями 22 провідних компаній-виробників і постачальників засобів захисту рослин провів директор Департаменту ринків рослинництва, садівництва, виноградарства та виноробства Олександр Демидов....
Докладніше«НАШЕ РЕМЕСЛО – ХЛІБ»
Пам'ять. Всі пам'ятають диктаторів, великих вождів або революціонерів. А чи пам'ятаємо ми людей, які вирощували хліб? І не тільки для свого покоління, а й для нащадків. Миронівський інститут пшениці ім.В.М.Ремесла відомий у всьому світі. За багаторічну історію його існування тут створено і передано на державне сортовипробування 191 сорт 18 сільськогосподарських культур, серед яких шедеври світової селекції – сорти озимої пшениці Українка та Миронівська-808. І якщо виведена 1924 р. Українка довгий час була світовим еталоном якості хліба, а середня її урожайність у нашій країні становила 12 ц/га, то...
ДокладнішеКОМЕНТАР Володимир СЛАБОВСЬКИЙ, президент Всеукраїнської асоціації пекарів.
Запровадження квотування експорту зерна з України було цілком доцільним і виправданим кроком. Сама ситуація в зерновій галузі продиктувала таке рішення. Але судіть самі: хлібороби ще навіть не встигли зібрати увесь урожай ранніх зернових, а ми вже стали свідками агресивної політики експортерів. І їхню ділову активність легко пояснити. Річ у тім, що торік сумарний світовий урожай пшениці становив 585 млн.т, що на 33 млн. т менше, ніж у 2005 році....
ДокладнішеКОМЕНТАР Сергій НАЛИВКА, директор консалтингової агенції ААА
Консалтингова агенція ААА погоджується з тим, що все зерно з припортових складів і елеваторів необхідно вивезти. Справа лише у фізичному стані цього зерна. Інша річ, кому дістануться додаткові квоті. Швидше за все, вони відійдуть переважно транснаціональним компаніям. Загалом же, введення квотування експорту продовольчої пшениці цілком виправдане – Україна в кращі роки збирає її лише трохи більше мінімальних внутрішніх потреб. Як результат, хлібокомбінати і виробники якісних макаронних виробів імпортують якісну пшеницю 1 і 2 класів....
ДокладнішеКОМЕНТАР Володимир КЛИМЕНКО, президент Української Зернової Асоціації.
Сьогодні діалог зернового бізнесу з представниками державної влади продовжується. Стратегія регулювання ринку зерна в Україні потребує коригування, адже технологія реалізації квотування експорту зерна з України призвела до багатьох негативних наслідків. Передовсім, до істотного скорочення доходів вітчизняних сільгоспвиробників. Експортна складова є необхідною умовою розвитку ринкових відносин....
ДокладнішеКОМЕНТАР Олексій ВАДАТУРСЬКИЙ, генеральний директор ТОВ СП «НІБУЛОН»
Основні помилки, які призвели до сучасного, м'яко кажучи, непорозуміння на зерновому ринку України, на мій погляд, такі. Перша. Проголошена на початку 2006 року цифра очікуваного валового урожаю зерна у 42 млн. т. У неї ніхто не вірив, але від початку саме вона збила ціну на внутрішньому ринку. Друга. Коли стало зрозуміло, що цифра суттєво завищена, державні компанії, які покликані це робити, не проводили ні під час збирання врожаю, ні пізніше закупівлі зерна у сільгоспвиробників за ринковими цінами. Третя. Після проголошення урядом ліцензування і квотування зерна робота з видачі ліцензій і квот є...
Докладніше
