Початок теми читайте, будь ласка, в №4(089) нашої газети. Буряк на пучкову продукцію висівають під зиму або рано навесні. Норма висіву багатострокового насіння при підзимній сівбі - 16-20, а однострокового - 11 кг/гектар. Глибина загортання 1-2 сантиметри. Збирають буряк з гичкою, коли діаметр коренеплодів досягає 3-3,5 сантиметри. Запізнюватися із збиранням рослин підземних посівів не слід, бо вони швидко стрілкуються і втрачають якість. Після збирання рослини миють, в'яжуть у пучки, затарюють і відправляють на реалізацію....
ДокладнішеСергій та Олена Сороки отримали своїх 50 фермерських гектарів у 1992-му. Вагалися: адже мали міську трикімнатну квартиру і хорошу роботу в Луцьку, що за якихось 15 к м від рідного Острожця. Батько ж Сергія, дізнавшись про те, що можна отримати в користування землю, настійно наполягав: „Бери, сину, адже земля українців споконвіку годувала. А наші млинівські чорноземи - то не бідні поліські суглинки". Врешті зважились. Коли батько йшов реєструвати господарство, запитав щодо назви їх "дітища". "Як Юля скаже, так і назвемо", - хотів, було, віджартуватись Сергій (їхній донечці тоді щойно...
ДокладнішеВ останні роки значно погіршився фітосанітарний стан агроценозів сільськогосподарських культур. Основними причинами цього є несталість посівних площ і порушення технологій вирощування (практично повсюдне недотримання науково-обґрунтованих сівозмін, спрощення системи основного обробітку ґрунту, незбалансоване внесення міндобрив, несвоєчасне застосування засобів захисту)....
ДокладнішеДоктор біологічних наук, завідувач кафедри генетики, селекції рослин та біотехнології Уманського державного аграрного університету Федір Парій прийшов у генетику 1963 року, коли ще наукові обрії були захмарені лисенківщиною, а сумновідомий „сірий кардинал" правив Інститутом генетики АН СРСР. Тоді ще модно було цькувати Вавилова й Мірюту. Та Федір Микитович не побоявся відверто пристати на бік цих видатних фундаторів генетичної школи і вголос заявив, що саме професора Юрія Петровича Мирюту вважає своїм вчителем і натхненником....
ДокладнішеНа базі Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області проведено нараду-семінар, в ході якої підведено підсумки минулорічної роботи установи й обговорено план роботи на 2009 рік. На нараді спеціалісти інспекції обмінялись досвідом з колегами про сучасні методи проведення фітосанітарної експертизи зразків, відібраних об'єктів регулювання імпортного й вітчизняного походження в умовах вступу України до СОТ....
ДокладнішеВже декілька років у нашій країні працюють програми міжнародної технічної допомоги, в тому числі й в АПК. Як вони координуються, залучаються й реалізуються? Про це наша розмова з Мариною Нетесою, заступником директора Департаменту зовнішньо-економічної діяльності Мінагрополітики....
ДокладнішеБуша - це уже на кордоні. За два кілометри, по той бік Дністра, - Молдова. Був кордон і в часи Богдана Хмельницького. Правда, не по Дністру. А по його притоці - Мурафі. Текла Мурафа буквально під стінами оборонного замчиська Буші з хороброю козацькою залогою, і ця обставина муляла очі та душу загребущому ляхові. Він не раз ходив сюди штурмом, але бажаного не досягав....
ДокладнішеПОДІЯ Місце зустрічі ІнтерАГРО 2009 стор. 3 ЕКОНОМІКА Производство. Рынок. Потребитель. стор. 6 СТРАХУВАННЯ Рятівна соломинка для селян стор. 12 Працювати без паніки і подвійних стандартів стор. 45...
ДокладнішеАби гарантовано не втратити на врожаї, експерти радять його страхувати. Світ давно визнав, що страхування сільськогосподарських ризиків - ефективний інструмент управління ними, оскільки це дозволяє захистити себе від непередбачуваних втрат і вийти зі скрутної ситуації з мінімальними втратами. Проте уніфікованої системи агрострахування не існує - всі країни прагнуть, спираючись на накопичений іншими досвід у цій галузі, створити власну, яка б дозволила повною мірою реалізувати всі переваги агрострахування. Не виняток і Україна, де останнім часом зацікавлення селян можливостями цього виду...
ДокладнішеГалузі кролівництва і хутрового звірівництва завжди були допоміжними в тваринництві, але при цьому їх внесок у вирішення м'ясної та хутрової проблем важко переоцінити. Про сьогодення і перспективи розвитку цього сектору тваринництва ми попросили розповісти доктора сільськогосподарських наук, завідувача лабораторією хутрового звірівництва і кролівництва Інституту тваринництва УААН (м. Харків) Івана Семеновича Вакуленка. ...
Докладніше