Київські пшениці на полях України
На полях України найбільші площі займають пшениці озимі академіка В.В. Моргуна. Це майже 26% усіх посівних площ під цією культурою. На щедрій українській ниві висівається понад 40 сортів селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. На 2013-й до держреєстру внесено 55 сортів, створених в ІФРГ НАНУ, що складає майже четверту частину всіх сортів, внесених до реєстру. На Вінниччині 43% всіх площ під цією культурою засіяно київськими пшеницями. Саме ця область днями стала місцем проведення науково-практичної конференції, присвяченої основним засадам стабільного виробництва...
ДокладнішеПеревозка зерна водным транспортом в 10 раз эффективнее, чем автомобильным — эксперт
Внутренний водный транспорт обеспечивает низкую себестоимость грузовых перевозок в пересчете на 1 условную тонну груза, не имея при этом никакого влияния на экологическое состояние окружающей среды. Такое мнение высказал заместитель генерального директора компании «Нибулон» по правовым и экономическим вопросам Андрей Васильев. По его словам, показатель энергоэффективности внутреннего водного транспорта в 10 раз превышает автомобильные перевозки и в 5 раз — железнодорожные. По расчетам Европейской Комиссии, на 5 литрах условного топлива тонну груза возможно перевезти: речным транспортом на 500 км,...
ДокладнішеЖнивуючи, дбаємо про осінній посів
День поля на Носівській селекційно-дослідній станції Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН України в цьому році ознаменувався початком жнив на Чернігівщині. Такий збіг можна вважати скоріше символічним, аніж випадковим. Адже, жнивуючи, хліборобам доводиться одночасно дбати про підготовку площ під врожай наступного року і закупівлю якісного насіння для посіву озимини. День поля науковці організували спільно з Департаментом агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації, керівники якого...
ДокладнішеСтимулювати інвесторів і поліпшити купівельну спроможність сільгосптоваровиробників
Українська асоціація аграрних інженерів не вперше висловлює свою занепокоєність нинішнім станом інженерно-технічного забезпечення села. Бо для цього є об’єктивні підстави, вважають в асоціації. - Якщо звернутись до недалекої історії, то основою інтенсифікації сільгоспвиробництва, яке бере свій початок з 60-70 років минулого століття, було широке впровадження комплексної механізації та передових індустріальних технологій в сільському господарстві, розробка і впровадження прогресивних технологічних процесів і відповідної Системи машин під ці технології, - каже генеральний виконавчий...
ДокладнішеТехнологія No-till: теорія і практика
19-21 червня в модельному агрокультурному підприємстві «Агро-Союз» відбувся Міжнародний практичний форум з самовідновлювального ефективного землеробства на основі системного підходу No-till. У заході взяло участь понад 100 аграріїв з України, Росії та Молдови, які цікавляться сучасними агротехнологіями. Цього року формат звичної конференції з No-till був змінений. Причини пояснив співвласник холдингу «Агро-Союз» Володимир Хорішко. Конференція - це формат навчальний, який надає знання. Форум - відвертий і часом гострий діалог, живе спілкування, визнання існуючих проблем і...
ДокладнішеЗавдання - реконструювати та модернізувати
Ще торік Прем'єр-міністр України Микола Азаров доручив Мінагрополітики розробити ряд невідкладних заходів з відновлення системи зрошуваного землеробства. Що це за заходи?Чи розроблені вони? На що спрямовані? Про це ми спробували розпитати директора Департаменту землеробства Мінагрополітики Олександра Демидова. - Сьогодні в Україні загальна площа зрошуваних земель становить 2,2 млн. га, хоча з них не використовується 1,4 млн. гектарів, - розпочав розмову з нами Олександр Анатолійович. - За даними останньої інвентаризації (проведена у 2011 р.), зрошуване землеробство ще можна відновити...
ДокладнішеЕфективне зрушення у зрошуванні
За експериментальними даними Інституту зрошуваного землеробства НААН України (IЗПР НААНУ ) , приріст у рожаю за рахунок зрошення становить: пшениці озимої – 3,0 т/га; кукурудзи – 6,4, сої – 2,6, томатів – 56,0 та кормових культур - 60-70 т/га. Г оспода рства не лише Херсонщини одержують 40-50% коштів від реалізації рослинницької продукції саме зі зрошуваних земель. Інвентаризація таких земель степової зони країни свідчить: з 1953 тис. га, що функціонували в регіоні, поливатись може без додаткових капітальних...
ДокладнішеЯблука достигнуть, яблука червоні...
Абсолютно непогано, що на наших прилавках вдосталь, на всі смаки, заморських фруктів. Та все ж, поряд із ківі, бананами, ананасами і тому подібним, все частіше ми вишукуємо свої (звичайні, «справжні» за якістю та доступні за ціною) яблука. Колись їх було - возами, а що ж тепер? А тепер, як у четвер: на такі натрапиш не всюди, бо нині, як те знаємо, більшість торгових закладів продають польські яблука. Ціна плодів, що завозяться з Польщі, «кусається»: від 10 і вище гривень, а про їхню якість ходять усілякі небилиці. Тож хочеш – дивися, хочеш – бери. Втім,...
ДокладнішеНадлишок пропозицій, конкуренція і епоха низьких цін
Експерти зазначають, що український ринок дуже привабливий для виробників мінеральних добрив і хімії, адже зростання попиту на цю продукцію зумовлене збільшенням в Україні посівних площ та розширенням земельних банків агрохолдингів. В середньому, за різними підрахунками, цьогоріч обсяг міндобрив в грошовому вимірі сягнув 7 млрд. гривень. І це при тому, що сільгоспвиробники не в достатньому обсязі вносять добрив у ґрунти, наприклад, азотних споживається приблизно 50-55% від загальної потреби ґрунтів. Головним фактором розвитку світового ринку добрив, за словами...
ДокладнішеПід особливим контролем
Афоризм древніх – «Ми є те, що ми їмо» - нині став аксіомою. Хіба не так? Адже кожен із нас все частіше замислюється: чи здоровими були ті тварини, що дають нам найулюбленіші продукти – молочні і м’ясні, чи безпечними є ковбаси і кури, йогурти і сири, м’ясні напівфабрикати, якими буквально завалені прилавки наших магазинів? Та які би ми не знаходили відповіді на ці та інші питання власного харчування, шукати їх потрібно, перш за все, у спеціалістів. Зокрема у тих, хто фахово навчений годувати тварин і птицю, яких утримують тисячним і мільйонним...
Докладніше
