Аграрний тиждень. Україна
» Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
» Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році

    Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році


    Закінчення статі. Початок читайте, будь ласка, в №№8, 9, 13, 14 нашої газети.

     

    Кукурудзу пошкоджували: стебловий (кукурудзяний) метелик, підгризаючі совки, дротяники та несправжні дротяники. А також повсюдно живилися блішки, трипси, цикадки за чисельності, що не перевищувала порогу шкідливості. Відчутно шкодили гусениці бавовникової совки в Степу та подекуди в Лісостепу.

    Нині найбільшу загрозу для посівів кукурудзи становитиме комплекс ґрунтових шкідників, чисельність яких достатньо висока. Небезпечним, особливо в зоні Лісостепу та Степу, залишається стебловий кукурудзяний метелик, листогризучі совки. Тому необхідно дотримуватись системи основного обробітку ґрунту та сівозмін, знищувати бур’яни. Наявний інфекційний запас збудників хвороб достатній для розповсюдження їх у поточному році за помірної температури повітря і короткочасних опадів. Для обмеження розвитку хвороб знищують інфіковані рештки після збирання кукурудзи, проводять інкрустацію насіння з включенням протруйників і мікроелементів.

    На площах соняшнику в Лісостепу та Степу геліхризова попелиця, трипси, цикадки, листогризучі совки заселяли до 30% рослин за низької чисельності, осередки підвищеної чисельності листогризучих совок і польових клопів були відзначені в областях степової зони. Через порушення технологій вирощування соняшнику в Степу зросла чисельність шипоноски (за виключенням осередків, де не виконувались технологічні заходи). Розвиток і поширення білої та сірої гнилі можливі за підвищення вологості повітря понад 60% і температури повітря 20-280С у другій половині вегетації, несправжньої борошнистої роси - у першій половині вегетації соняшнику. Відчутним буде ураження рослин пероноспорозом, фомозом, іржею, гельмінтоспорозом, септоріозом; фомопсисом можливе в місцях достатнього запасу інфекції за частих опадів і температури 20-280С у період бутонізації та цвітіння.

    Рослини озимого та ярого ріпаку заселяли хрестоцвіті блішки, листоїди, квіткоїд, ріпаковий пильщик, капустяна попелиця. Відмічено зростання чисельності стеблового капустяного прихованохоботника та ріпакового насіннєвого прихованохоботника. На півдні відзначали осередки з чисельністю прихованохоботника, квіткоїда, листоїда, що значно перевищувала поріг шкідливості (обумовлено порушенням технології вирощування - порушення сівозмін, несвоєчасні заходи захисту). Для обмеження чисельності шкідників знищують бур’яни до цвітіння, проводять обприскування посівів у фазу 4-6 листків - бутонізація (при температурі повітря понад 120С). Протягом вегетації ріпак уражувався бактеріозом коренів. Поширення хвороби ймовірно за перепадів температури у зимово-весняний період з таненням снігу та утворенням крижаної кірки. Пероноспороз найбільше був поширений у Рапспівнічних областях, хвороба може мати масовий розвиток у разі прохолодної, дощової весни та першої половини літа. Альтернаріоз можливий за підвищеної вологості та помірних температур (не нижче 220С) у забур’янених, загущених посівах.

    Восени площі сходів озимого ріпаку скрізь заселяли хрестоцвіті блішки, капустяна попелиця, прихованохоботик, ріпаковий листоїд, квіткоїди за невисокої чисельності. Навесні за теплої посушливої погоди можливий активний розвиток жуків ріпакового квіткоїда, які здатні значно пошкодити рослини.

    На площах сої повсюдно живилися бульбочкові довгоносики за допорогової чисельності, попелиці, люцернові клопи, трипси, павутинний кліщ слабко заселяли та пошкоджували рослини; чисельність акацієвої вогнівки не перевищувала порогу шкідливості. Кореневими гнилями, борошнистою росою, церкоспорозом було уражено до 15% рослин, пероноспорозом до 22%. Нині на сої розвиток зазначених хвороб і ураження ними рослин слід очікувати у разі тривалих опадів. Розвиток і чисельність фітофагів очікується на рівні минулого року, можливе утворення осередків павутинного кліща та бульбочкових довгоносиків.

     

                  Отже, запас шкідливих організмів без кардинальних захисних заходів у поточному році може призвести до значного недобору врожаю. Тому головним є дотримування технологій вирощування сільгоспкультур, ретельне проведення діагностики фітостану агроценозів, завчасне планування обсягів і асортименту захисних заходів, враховуючи видовий склад шкідливих організмів, визначення строків і економічної доцільності проведення тих чи інших заходів.  

     

     

     

     

     

    М.М. ГАВРИЛЮК,

    академік-секретар Відділення рослинництва НААН України,

    академік НААН;

    В.П. ФЕДОРЕНКО,

    директор Інституту захисту рослин НААН, академік НААН;

    С.В. РЕТЬМАН,

    заступник директора ІЗР НААН, д. с.-г. наук;

    Т.М. НЕВЕРОВСЬКА,

    зав. відділом прогнозу ІЗР НААН

     

    У статті використані матеріали співробітників Інституту захисту рослин, наукових установ НААН, Головної державної інспекції захисту рослин та Державних обласних інспекцій захисту рослин.

     

     

     





    Схожі новини
  • Можлива загроза сходам озимих
  • Захистимо від шкідників і хвороб
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.