- Високоврожайні сорти сої
- Для Полісся і Західного регіону
- Сортові ресурси сої для Степу
- Стан та перспективи виробництва сої в Україні
- Стан та перспективи виробництва сої в Україні
Сортові ресурси сої
Ученими Інституту кормів і сільського господарства Поділля НААН обґрунтовано соєвий пояс, основу якого складає зона Лісостепу. Це, як правило, райони з родючими ґрунтами, достатнім тепловим режимом і вологозабезпеченням, де соя формує високу урожайність і надійно дозріває. Тепер у соєвому поясі розміщено понад 70% всіх посівів сої. Саме тут у перспективі прогнозується нарощування виробництва кукурудзи, пшениці і сої.
В Лісостепу в 2011 р. соя займала 711 тис. га, її урожайність склала 20,2 ц/га (у т.ч. в Полтавській області – 23,7 ц/га, Київській – 23,3, Черкаській – 22,5, Чернівецькій – 21,4). Тут уперше вироблено 1,4 млн. т сої (найбільше на Полтавщині – 332, Київщині – 246 тис. т). Її урожайність в Лісостепу торік зросла на 5,5 ц/га порівняно з 2010 р., незважаючи на найсильнішу літньо-осінню засуху за останні 110 років.
За багаторічними даними стаціонарного досліду Інституту кормів і сільського господарства Поділля, в умовах Лісостепу найефективнішими є короткоротаційні сівозміни «соя - кукурудза», «соя - озима пшениця», «соя – ячмінь». У цій сівозміні на незрошуваних землях регіону врожайність сої – 31-35 ц/га, кукурудзи - 78-100 ц/га і більше. Завдяки високій ефективності її бобово-ризобійної системи, вона є продуцентом найдешевшого рослинного білка. Якщо під озимий ріпак, за рекомендацією німецьких фірм, треба вностити 180 кг/га азоту, то соя сама біологічно фіксує таку його кількість (155-198 кг/га). А після себе залишає значну частину біологічно фіксованого азоту, забезпечуючи підвищення врожайності зернових у сівозміні на 8-11 ц/га, порівняно з посівом після соняшнику.
Завдяки плідній роботі українських селекціонерів для ґрунтово-кліматичної зони Лісостепу створено нове покоління сортів сої. Вони не генетично модифіковані, за урожайністю (33-49 ц/га) і вмістом білка (39-41%) не поступаються іноземним, ліпше адаптовані до місцевих умов і можуть повністю забезпечити потребу внутрішнього ринку.
На 2012 р. для зони Лісостепу до Держреєстру сортів рослин занесені різні за стиглістю сорти сої, придатні для поширення в країні:
- ультраскоростиглі – Аннушка, Анастасія, Валлас, Вільшанка, Ворскла, Єлена, Знахідка, Княжна, Ксеня, Лариса, Легенда, Либідь, Меркур, Танаіс, Терек, Хуторяночка, Фея, Фортуна, Хорол, Чемпіон;
- ранньостиглі – Алмаз, Аметист, Анжеліка, Аполон, Білосніжка, Бояна, Валлас, Говерла, Десна, Діона, Донька, КиВін, Кубань, Лара, Мальвіна, Медея, Марлін, Мрія, Монада, ОАЦ-
Віжіон, Протеїнка, Романтика, Святкова, Седмиця, Смолянка, Спонсор, Срібна рута, Сузір’я, Фаетон, Черемош, Ювілейна, Юг 30;
- середньоранньостиглі – Антарес, Васильківська, Вілана, Версія, Горлиця, Дельта, Даная, Ельдорадо, Ентерпрайс, Золотиста, Іванка, Київська 27, Корсак, Медісон, Моравія, Омега вінницька, Особлива, Подільська 416, Поема, Равніца, Скеля, Смолянка, Сонячна, Спринт, Стратегія, Супра, Таврія, Фарватер, Чернівецька 9, Шарм, Ятрань;
- середньостиглі – Агат, Вінні, Вінничанка, Колбі, КСБ 938, Маша, Мельпомена, Одеська 150А, Подільська 1, Полтава, Срібна, Феміда.
Потенціал урожайності вітчизняних сортів сої високий. За результатами післяреєстраційного вивчення Вінницького обласного центру експертизи сортів рослин, торік урожайність сортів сої селекції Інституту кормів і сільського господарства Поділля становила: Говерла – 33 ц/га, Діона – 34, Анатоліївка – 37, Оксана – 37, Феміда – 37, КиВін – 38, Артеміда – 39, Золотиста – 39, Омега вінницька – 40, Монада – 44, Хуторяночка – 46, Смолянка – 49. Середня урожайність цих сортів склала 39,7 ц/га, що є найкращим показником у Європі. Рекордну урожайність сої в Україні - 70 ц/га без зрошення - одержали в Полтавській області.
У цих же умовах сорти сої іноземної селекції - Либідь, Фортуна і Черемош - забезпечили меншу урожайність на 2-15 ц/га, ніж нові вінницькі сорти. Часто іноземні сорти не дають очікуваних результатів, не встигають дозріти до перших осінніх морозів, уражаються хворобами.
На жаль, біологічний потенціал продуктивності сортів нового покоління реалізується лише на 38-56%, а поставлено завдання – досягти 78-92%. Урожайність сої можна збільшити за рахунок сортозаміни і сортооновлення, освоєння адаптивної сортової технології вирощування, внесення фосфорно-калійних добрив, застосування стимуляторів росту рослин, проведення підживлення посівів, інтегрованої системи захисту. Обробка насіння препаратами бульбочкових бактерій, внесення фосфорно-калійних добрив, застосування стимуляторів росту рослин підвищує урожайність сої на 5-8 ц/га і більше.
Великі перспективи відкриває зрошення, яке в південних областях у звичайні роки збільшує урожайність сої в 1,5-2 рази, посушливі і гостропосушливі – в 3-5 разів. У 2011 р. урожайність сої на зрошуваних землях Криму становила 25,3 ц/га, Херсонській області – 30,8, в кращих господарствах – 48-50 ц/га. Рекорду - 108 ц/га - досягнуто в умовах зрошення в США.
Для одержання високого урожаю в 2012 р. необхідно відвести під сою кращі за родючістю поля і попередники, висівати високопродуктивні сорти, якісне насіння, освоїти адаптивну сортову технологію її вирощування. Сою можна з успіхом використати як кращу страхову культуру для пересіву озимих. У весняних посівах вона забезпечує врожайність 28-35 ц/га і більше, післяукісних – 25-27 ц/га, післяжнивних – 18-23 ц/га.
У перспективі посіви сої, як стратегічної культури для українського землеробства, можна збільшити до 4 млн. га, виробництво – до 10 млн. т й отримання понад 500-640 тис. т біологічного азоту. Це забезпечить надходження в економіку понад 35 млрд. гривень.
Анатолій БАБИЧ,
д. с.-г. н., проф., академік НААН України,
завідувач відділу селекції і насінництва сої і зернобобових культур
Інституту кормів і сільського господарства Поділля НААН,
м. Вінниця
