Діти, що підростають у фермерських сім’ях, є, без сумніву, не тільки надією своїх батьків, а й майбутнім аграрного сектору Сумщини. В ідеалі майбутні аграрії повинні змалечку не просто долучатися до праці у своїх родинних господарствах, а й вивчати нові технології та сучасні підходи в АПК, щоби потім запроваджувати їх у власних господарствах. 

За кордоном давно створені й успішно діють клуби, які об’єднують сільську молодь з фермерських родин. Це Молодіжна організація «4-Н» (США), Спілка молодих фермерів Австрії - Bauernbund Jugend, об’єднання молодих фермерів Баварії - Bayerische Jungbauernschaft тощо. Вони є неполітичними, нерелігійними та відкритими для всіх, незалежно від етнічного походження, релігії чи професії. Їхніми членами можуть бути громадяни від 7 років і старше, більшість із них - молоді фермери та представники сільської молоді.

Осередком аграрної науки в нашому регіоні по праву вважається Сумський національний аграрний університет. І цілком логічно, що саме в СНАУ й виникла ідея: створити клуб і об’єднати дітей з фермерських родин усієї області.

Вирішили – і зробили. Вже наприкінці лютого клуб «Юні фермери Сумщини» обрав колегіальні органи, було схвалено Положення. Головою ради ЮФС обраний Володимир Ільченко, співголовою – Андрій Моргун (Сумський район), секретарем стала Каріна Авдєєва з Білопільського району. Обрані голови Північного, Південного, Західного та Східного відділів ради ЮФС.

Mehr als zwei Jahrhunderte, prominente Figuren der deutschen Agrar-Wissenschaft, um das Potenzial der ukrainischen Landwirtschaft kennen. Und ihren Beitrag für unsere Entwicklung ist von unschätzbarem Wert. Eine Wissenschaft und Bildung sind von entscheidender Bedeutung für die nachhaltige Entwicklung der ukrainischen Gesellschaft. Schließlich kann die wissenschaftliche Komponente eure Wirtschaft zu Konkurrenz auf dem Weltmarkt zu bringen…

Понад два століття видатні німецькі вчені пізнають потенціал українського сільського господарства. І їхній внесок важко переоцінити. А наука й навчання мають непересічне значення для сталого розвитку українського суспільства. Бо саме наукова складова може вивести вашу економіку на світовий конкурентний рівень…

Шкода, що ці слова шановного Надзвичайного й Повноважного Посла Німеччини в Україні не почули українські парламентарі. Та й в мудрості доктора Гаймзьота не віяло політикою, і говорив він не на ток-шоу, до яких «дожилися» наші телеканали. Він сказав це в Державній науковій сільськогосподарській бібліотеці Національної академії аграрних наук України (ДНСГБ НААН). До речі, за два місяці в нас знову буде нагода вести репортаж зі столичної вулиці Героїв оборони, 10, бо буде велике свято: нашому храму аграрної науки виповниться 90 років.

Сьогодні ж є нагода розповісти про унікальне видання, яке днями побачило світ завдяки зусиллями працівників ДНСГБ НААН у тісній співпраці й за підтримки німецьких колег. Отже, вперше у новітній історії України з’явилося «наукове дитя» на ім’я: «Бібліографічний покажчик «Німецькі сільськогосподарські видання у фондах Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН та науково-дослідних установ і вищих навчальних закладах аграрного профілю (1822-2010 рр.)». Тож недарма Надзвичайний і Повноважний Посол ФРН в Україні взяв участь у цій знаковій презентації, адже новітній покажчик і його «дитина» видані завдяки знайденим амбасадою Німеччини коштам. Віктор Вергунов, директор ДНСГБ НААН, вітаючи вітчизняних і зарубіжних гостей, одразу помітив, що бракує місць у просторій залі ННЦ «Інститут аграрної економіки» (де саме й відбувалася подія). Отож доводилося зносити вільні стільці з усього корпусу.

Кожна людина, закінчуючи школу, опиняється перед першим у своєму житті вибором, який коротко можна вмістити у два слова: «що робити?». Тобто, чим займатися у житті, яку обрати професію, як правильно вибрати навчальний заклад для її отримання, адже, без перебільшення, обираєш професію – обираєш долю.

Звісно, кожен хоче отримати якнайкраще: професія повинна приносити не тільки матеріальне забезпечення, а й задоволення від роботи, якою щоденно займаєшся. Тільки тоді людина почуватиметься щасливою, впевненою у собі і має всі шанси досягти певних фахових висот.

Сьогодні наша країна потребує висококваліфікованих інженерів, технологів, техніків, будівельників, представників робітничих професій. Немає професій престижних і непрестижних: престижно все, що дає змогу людині реалізуватися у тій чи іншій сфері та приносить користь країні.

Але не можна відкидати і той факт, що аграрному сектору економіки країни потрібні не тільки технологи, а й менеджери, економісти, юристи – фахівці, без яких робота підприємств та холдингів була би просто неможливою, бо саме вони забезпечують їх безперебійне функціонування у правовому руслі. Всім цим спеціальностям вчать у Сумському національному аграрному університеті.

СНАУ – це вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, який дає освіту за будь-якою з 25 спеціальностей, направлених, у першу чергу, на забезпечення сталого розвитку сільських територій, як то агрономія, садово-паркове господарство, ветмедицина, екологія, технологія продукції тваринництва, енергетика, харчові технології, землевпорядкування та кадастр, механізація та багато інших.

Швидко плине час, ніби вчора в Мелітополі говорили: “До нових зустрічей, «Лідери АПК ХХІ століття!” – і вже нова зустріч. Цього року гостинно відчинив свої двері для учасників ХІІІ Зльоту іменних стипендіатів та відмінників навчання «Лідери АПК ХХІ століття» Білоцерківський національний аграрний університет. 

Сюди злетілись представники вищих навчальних закладів І-ІV р.а. Мінагропроду з усіх куточків України, а всього у форумі взяли участь близько 300 учасників.

Розпочався форум за давньою українською традицією: господарі щиро гостей зустрічали караваєм. Потім студентство працювало у засіданнях восьми круглих столів, під час роботи яких обговорювалися питання перспектив розвитку галузей тваринництва, рослинництва, земельної реформи, проблем впровадження у практику нашої держави загальноєвропейських засад збалансованого природокористування та збереження біоресурсів, сучасного стану та проблем стабільного розвитку АПК, ролі лідера у розвитку сільської місцевості. За результатами роботи круглих столів прийняті резолюції.

     Цікавою і своєрідною була концертна програма зльоту. Молодь побувала на концерті органної музики в міському Будинку органної та камерної музики, а також побачила фінал конкурсу «Кращий студент року - 2011», де перемогу отримала студентка Сумського НАУ Ірина Бояринова.

Різдвяно-новорічні свята традиційно пов'язані з ялинкою, святковими стравами, веселими обрядами, щирими побажаннями, а у студентів - ще й з канікулами.

Уманський, тепер уже національний університет садівництва, має давню історію (йому 166 років) і так само цікаві, з висоти сьогоднішнього дня, романтичні традиції відзначення різних свят і подій. Візьмімо хоча би перший значимий ювілей закладу - 50-річчя з часу заснування.

Урочистості з цієї нагоди були перенесені на кінець грудня. Залу відпочинку прикрашали гірляндами з хвої, зеленими ялинками, оповитими кольоровими стрічками з духмяними яблуками і грушами, загорнутими у фольгу горіхами.

Оскільки випускники училища працювали в різних куточках колишньої Російської імперії, то й приїздили вони тоді з дарунками, вирощеними чи виготовленими у своїх господарствах, - винами з Криму і Середньої Азії, осетрами і фазанами з Кубані, м'ясними копченостями з інших місць... Про це навіть писали тогочасні київські газети!

Після урочистого богослужіння у домовому храмі імені Святої і Рівноапостольної Марії Магдалини (з 1923 року - актова зала університету), гості перемістилися до зали рекреації, де їх очікувала не тільки святкова трапеза, а й улюблені розваги студентів (на той час учнів) всіх поколінь - танці.

Одним із дієвих методів забезпечення працевлаштування вчорашніх студентів, а сьогодні - випускників навчального закладу, є проведення ярмарків вакансій, під час яких роботодавці та претенденти на вакансію мають унікальну можливість зустрітися віч-на-віч.

У цьому переконує щорічний Ярмарок вакансій з працевлаштування випускників 2011 року, який відбувся на базі Вінницького національного аграрного університету. У заході взяли участь понад 50 підприємств різної форми власності, представники 30 центрів зайнятості, 27 начальників управлінь агропромислового розвитку районних державних адміністрацій і 562 випускників.

Усіх привітав ректор Вінницького НАУ Григорій Калетнік (зараз голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради). Роботодавці заслухали характеристику випускників, дізналися, за якими напрямами підготовки і спеціальностями вони навчалися. Модератором ярмарку був перший проректор Олександр Яремчук.

Надзвичайно конструктивним виявився діалог підприємців, освітян і науковців під час проведення круглого столу з керівниками провідних агропідприємств Вінниччини. Ходом круглого столу керував проректор з науково-педагогічної роботи, інноваційного розвитку та міжнародної діяльності Григорій Заболотний.

Діяльність Міністерства аграрної політики наразі зосереджена на реалізації програми реформ аграрної галузі. Серед одних із найпріорітетніших напрямів - реформування аграрної освіти і науки. Минулого тижня фахівці представили відповідну концепцію.

    На струнах літа осінь зупинилась, і вересень прийшов господарем, додавши аромату чорнобривцям, жоржиново усміхнувся і почав забарвлювати листя у колір сонця... 

   Нещодавно відбулася Рада директорів Виробничо-наукової системи «Свердловський» ім. Г. Грачової» спільно з українськими підприємствами «ВО ТЕХНА» та «Ovostar Union». Темою обговорення та дискусій стало питання розвитку яєчного птахівництва України і Росії. На зібранні побували представники понад 70 компаній з семи країн.

   За інформацією Державного комітету статистики, виробництво яєць в Україні за сiм мiсяцiв поточного року збiльшилося на 6% – до 10,08 млрд. штук. Показники минулого року теж свідчать про ріст виробництва цього продукту: у 2009 роцi порівняно з 2008-м яєць вироблено теж на 6% більше (15,8 млрд. шт.). Тож можна стверджувати: наше яєчне птахівництво невпинно розвивається.

   Пригадайте, як була поставлена система практичного навчання студентів за радянських часів. Так, майбутні молоді спеціалісти проходили обов’язкову виробничу практику. «Прохолоджуватись» у них часу не було: за кожним чи за групою практикантів закріплювали наставника. А у хорошого майстра не побайдикуєш.

   Якось непомітно ми втратили саме цей дорогоцінний досвід навчання молоді. Державні підприємства, особливо агросектора, пішли в небуття. А сучасні аграрні підприємці не поспішали дбати про кваліфіковані кадри: їх на ринку вистачало. Та виявилось, що новітні технології невблаганні, вони не терплять посередніх фахівців, а вимагають таких, які полюбляють навчатися, цікавляться майбутньою професією, проявляють кмітливість, обізнаність, далекоглядність, ініціативу.  

    Крім того, що Білоцерківський національний аграрний університет – потужна науково-освітня установа, це ще й постійний епіцентр і, одночасно, свідок розгортання найцікавіших і наймасштабніших подій в агропромисловому комлексі України.

     Невипадково саме у цих стінах нещодавно відбулося засідання круглого столу з керівниками вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації Мінагрополітики України, яке провів профільний міністр Микола Присяжнюк. У заході також взяли участь відповідальні працівники Верховної Ради України, аграрного міністерства, Науково-методичного центру аграрної освіти, представники місцевої влади.

Нинішній рік для Уманського державного аграрного університету – одного з найстаріших аграрних навчальних закладів України – особливо хвилюючий. Адже вузу виповнилось 165 років від часу його заснування в м. Одеса (1844 р.) і 150 років відтоді, як університет працює у м. Умань (1859 р.).