Лише постійний моніторинг стану земель
сільгосппризначення дозволить виявляти угіддя, що підлягають негайному
залуженню та створенню на їх основі культурних пасовищ.
Дослідження Інституту
землеробства УААН показали, що в Україні близько третини (10 млн. га)
сільськогосподарських угідь за агрохімічними, агрофізичними характеристиками є
непридатними для інтенсивного землеробства. До цих земель слід віднести і
території із значним рівнем забруднення після техногенних катастроф. Цей
потенціал доцільно використати для створення культурних пасовищ і сінокосів, що
дасть змогу частково вирішити питання збереження родючості ґрунтів і зменшити
екологічні проблеми у регіонах
Німецький
вчений Лібіх колись сказав: “Розбазарювання родючості ґрунтів зумовлює загибель
нації, а підтримання цієї родючості — її життя і багатство”. Не менше століття
потрібно, аби земля накопичила всього 1% гумусу — головного чинника родючості.
При цьому лише за 5 років втрати гумусу на чорноземних ґрунтах Чернігівщини
сягають 0,1-0,13 відсотка.
Як запобігти виснаженню та деградації
земель? Як відтворити і поліпшити родючість ґрунтів? Як контролювати їх стан?
Про це і не тільки розповідає директор Чернігівського обласного державного
проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів, кандидат
сільськогосподарських наук, заслужений працівник сільського господарства
України Анатолій Мельник.
У Києві нещодавно відбулася
непересічна подія, в якій взяли активну участь провідні науковці, державні та
громадські діячі аграрної галузі як з України, так і, зокрема, з Німеччини,
Бельгії, Італії, Ірану, Нідерландів, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Польщі,
Словаччини, Чехії, Латвії, Литви, Туреччини, Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії,
Молдови, Росії, Таджикистану.
Міжнародна конференція «Розвиток органічного сектору в Центральній/Східній
Європі та в країнах Середньої Азії» - таку офіційну назву мав цей захід,
організаторами якого стали Федерація органічного руху України, Мінагрополітики
України, Національний аграрний університет, OrganicServicesGmbH (Німеччина).
Значення та актуальність цієї конференції важко переоцінити, особливо за
умов, коли йдеться про здоров’я мільйонів людей, яких інколи намагаються
переконати, що нагодувати всіх можна тільки з використанням всілякої хімії. Та
накопичений у багатьох країнах досвід органічного агровиробництва свідчить:
ефективно господарювати на землі можна й без засобів штучного походження…
Можна чимало говорити про переваги органічного
виробництва у порівнянні з традиційним. Та краще виділити основні переваги для
споживача і навколишнього природного середовища. Тож спробуємо розібратись…
Багато хто купує органічну
їжу тому, що вважає: вона краща на смак, ніж неорганічна. Адже органічні фрукти
й овочі зазвичай ростуть повільніше й містять менше води, що може сприяти
повнішому відчутному смаку. Більшість опитаних стверджують: якість і смак їжі
важливіші за низькі ціни.
Західноукраїнський регіональний центр фермерства і Заліщицька районна сільськогосподарська дорадча служба у Городку цього району провели науково-практичний семінар "Досягнення науки та передового досвіду в галузі овочівництва..." На семінар запросили власників особистих селянських господарств, фермерів та сільських голів тих сіл Наддністрянського краю, де вирощують ці овочі.
Про роль та завдання місцевих рад у підвищенні дохідності селянських господарств вів мову голова Заліщицької райради Володимир Чухрій. Він зазначив, що сьогодні кооператив „Ратай", який очолює Ігор Марусяк - демонстраційне господарство, на базі якого співробітники Західноукраїнського регіонального центру фермерства та сільськогосподарської кооперації відпрацьовують нові моделі кооперативного сервісу. Про розвиток підприємництва на селі, методологію створення сільськогосподарських кооперативів та завдання з відродження кооперативних відносин на селі говорив і керівник Західноукраїнського регіонального центру Йосип Децовський.
Інтеграція. Як відомо, сучасна Україна входить до п'ятірки лідерів з виробництва меду та інших продуктів бджільництва. 500 тисяч пасічників отримують на своїх угіддях до 70 тисяч тонн меду щорічно. Схоже, у пошуках ринків збуту Україна може «підсолодити» життя багатьох держав.
ІСТОРІЯ БДЖІЛЬНИЦТВА. Вона сягає своїм корінням сивої давнини. На території Русі бортництво, а пізніше – бджільництво – як промисел простежується з 10 століття нашої ери. Цьому виду діяльності сприяли й природні кліматичні умови на наших землях, достаток медоносів у лісових масивах, луках і степах, саме тому бджільництвом у цей період займалися майже всі селяни. До появи цукру мед був єдиним солодким продуктом. Віск широко застосовувався в домашньому господарстві для освітлення і здійснення релігійних обрядів. Продукти бортництва, без перебільшення, відігравали величезну роль в розвитку торгівлі Київської Русі з країнами Європи і Грецією.
Небезпека. Недостатність фінансування радіологічних служб створює проблеми для майбутніх поколінь.
28 лютого відбулася нарада-семінар «Підсумки роботи радіологічних служб Мінагрополітики України за 2006 рік. Проблеми і перспективи». Захід проходив з участю представників державних установ, начальних закладів, науково-дослідних інститутів, причетних до розв'язання проблеми забруднення земель після катастрофи на ЧАЕС: Національної комісії з радіаційного захисту населення України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства охорони природного середовища, Міністерства аграрної політики, радіологічних служб областей, Національного аграрного університету, Інституту агроекології та біотехнології УААН тощо.
На варті. Державна служба з карантину рослин пропонує об’єднати зусилля споріднених інспекцій трьох міністерств – аграрної політики, екології та охорони здоров’я для спільних завдань.
Щороку в Україну імпортується значна кількість рослинної продукції, у тому числі посадковий та насіннєвий матеріал, майже із 100 країн світу. Збільшуються обсяги транзитних перевезень. А отже зростає і загроза завезення на територію держави нових видів шкідників, бур'янів та хвороб рослин. На варті рослинних ресурсів стоять працівники фітосанітарної служби України. Яким чином здійснюється ця робота, нашому кореспонденту розповів Микола КостЯк, головний державний інспектор з карантину рослин України.
Лише постійний моніторинг стану земель
сільгосппризначення дозволить виявляти угіддя, що підлягають негайному
залуженню та створенню на їх основі культурних пасовищ.
Німецький
вчений Лібіх колись сказав: “Розбазарювання родючості ґрунтів зумовлює загибель
нації, а підтримання цієї родючості — її життя і багатство”. Не менше століття
потрібно, аби земля накопичила всього 1% гумусу — головного чинника родючості.
При цьому лише за 5 років втрати гумусу на чорноземних ґрунтах Чернігівщини
сягають 0,1-0,13 відсотка.
