Пеніцилін, як один із перших антибактеріальних засобів, почали запроваджувати в широку медичну практику 1943 року. І одразу ж цей препарат набув слави переможця над багатьма інфекційними хворобами. Винахід пеніциліну назвали революцією в медицині.

Дивіться самі: вересень – Чехія, жовтень – Вірменія, листопад – Бразилія, Угорщина. І це далеко не повний перелік заходів на найближчі три місяці. Подібні заходи покликані, насамперед, сприяти розвитку органічного виробництва через обмін досвідом, налагодження партнерських зв’язків тощо.

В останні роки ми розпещені плодовоовочевим розмаїттям українських ринків. І більшість господинь знають, що чимала частина цих еталонних помідорів і огірків, слив і персиків, та, що говорити, звичайної моркви, - привезені до нас з турецьких берегів.

Причому, нашим сусідам по Чорному морю вдається забезпечити вітамінною продукцією не лише нас. Дари тамтешніх садів і городів урізноманітнюють стіл, мабуть, всіх жителів колишнього Союзу, а віднедавна активно затребувалися й перебірливою Європою.

Візитна картка Даламана – пам'ятник апельсину. Незвичний символ, якщо врахувати, що місто і всі його гористі околиці густо укриті реліктовими соснами.

Та раптом обабіч дороги ми побачили цитрусові плантації апельсин, мандаринів, лимонів, грейпфрутів. Всі ці “райські” сади – рукотворного походження і належать державному агропідприємству “Тігем”. До речі, 80% земельних угідь в Туреччині обро***ють приватники. І в суспільстві не вщухає дискусія щодо необхідності подальшого розподілу наділів у приватні володіння. Втім, противники цієї ідеї висувають опонентам нищівні, як ми переконалися, аргументи на свою користь.

Не виникає сумніву, що пріоритетом для України було, є і в майбутньому залишається зернове господарство. Не випадково проблема виробництва зерна стала державною політикою і першочерговою програмою Уряду по її реалізації.

Валовий збір зерна міг бути значно більшим

Як відомо, у збільшенні виробництва зерна в Україні важлива роль належить озимим культурам, зокрема пшениці, питома вага якої в структурі зернової групи сягала майже 50%, а середньорічне виробництво її зерна становило більше половини валового збору зерна країни.

Із прадавніх часів пшениця стала символом українського способу життя. Спокон віків ця продовольча культура була могутнім джерелом прибутків, пробивала шлях на світовий ринок, підтримувала конкурентоспроможність сільського господарства.

Щорічно Бородянською держсортодослідною станцією проводиться 2,5-3,0 тис. умовних сортодослідів. Це надає змогу формувати надійні сортові ресурси, добирати сорти з високим генетичним потенціалом, добрими адаптивними властивостями та іншими господарсько-цінними ознаками, які здатні формувати високу урожайність, забезпечувати населення продовольчою продукцією, тваринництво – кормами, переробну промисловість – сировиною.

Фахівці станції проводять велику кількість сортодослідів для формування національних сортових ресурсів України. Так, протягом 2007-2008 років випробувано 137 сортів озимої пшениці, 170 – кукурудзи, 36 – озимого жита, 40 – озимого тритікале, 23 – ярої пшениці, 115 – картоплі. За підсумками господарсько-фінансової та науково-дослідної діяльності Бородянська держсортодослідна станція визначалась однією з провідних у системі Державної служби з охорони прав на сорти рослин.

Говорити про хороші вина та секрети цього вишуканого напою модно у будь-якому товаристві. Та мало хто замислюється, яким чином у нинішніх складних економічних умовах виживає саме вітчизняна виноробна промисловість.

Зовні все виглядає досить безхмарно: з року в рік, за оцінками експертів, ринок вина збільшується приблизно на 15%; зі вступом у ВТО передбачається його суттєве розширення; напій, що займає у нашій країні третє місце за популярністю, присутній на кожному святковому столі, і попит на нього з кожним роком зростає. Здавалося б, присутні усі показники процвітання. Та винороби нині вкрай стурбовані ситуацією на ринку вина.

Я би весь час про нього мову вів.

Краса борів, шелест діброви

І соловейка ніжний спів.

І повторяв би раз за разом,

Що ліс нам треба берегти.

Для цього об'єднатися всім разом,

Щоб разом всім у ногу йти.

Серед європейських країн наша держава посідає восьме місце за площею та запасами лісу (не враховуючи Росію). Тож для України ліси – одне з найцінніших багатств. І враховуючи міжнародну практику, сьогодні суспільство розглядає рівноцінними екологічні, соціальні та економічні функції лісів, без надання переваги будь-якій з них.

Проблема не в землі, а в підході до неї

Зниження прибутковості землеробства і потреба у захисті ґрунту вимагають перегляду традиційних методів управління. Враховуючи екологічні та економічні аспекти, обговорення ролі традиційних, зберігаючих і безплугових методів стає актуальним.

Віра Найдьонова: "Призначення людини – творити Добро"

Заслужений працівник сільського господарства України, кавалер орденів княгині Ольги двох ступенів, ордена Святої Варвари Великомучениці та багатьох-багатьох інших високих урядових нагород і відзнак... Талановитий керівник, вдумливий організатор багатогалузевого сільськогосподарського виробництва, яскрава особистість... Це Віра Опанасівна Найдьонова. Людина, яка практично все своє свідоме життя без останку присвятила служінню рідному народові, рідній землі.

На початку серпня в «Асканійському» побувало чимало люду. Бо хліборобська княгиня, як поважно та ніжно іменують Віру Опанасівну херсонці, святкувала свій ювілей. Скористались нагодою і ми, журналісти, розпитавши відомого керівника про буденні аграрні проблеми.

   Півмільйона гривень чистого прибутку можна отримати зі ста гектарів цукробурякового лану. А ще додатково до 400 тонн білого цукру виготовити в розрахунку на зазначену площу. Замість звичайних 13-14% цукристості можна досягти 17%. І це все при урожайності понад 500 центнерів з гектара. І не де-небудь, а саме в Україні.

  Справа без другорядних «дрібниць»

Учасники Конгресу поставили за мету проаналізувати стан виноградарсько-виноробної галузі в світі, а також розробити стратегію її розвитку в сучасних політико-економічних умовах. Розробки базувалися на провідних наукових дослідженнях.

Селекціонери Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва УААН створили ряд безерукових і низькоглюкозинолатних сортів озимого ріпаку. Серед них: Тисменицький, Свєта, Дангал, Дембо, Черемош, Дема, які за оптимальних умов вирощування формують біологічний урожай у межах 60-100 ц/га, містять у насінні 44-48% олії, рослини витримують морози до -25-30°С, а при сніговому покриву – навіть до -35-40°С.

Щороку інститут реалізує товаровиробникам України насіння еліти і першої репродукції в обсягах, які забезпечують істотне розширення посівних площ ріпаку. Саме завдяки плідній праці селекціонерів і насінників Івано-Франківського інституту АПВ, Україна за посівами цієї культури вийшла в лідери серед виробників Європи. Щоправда, український ріпак програє за продуктивністю. Чому? Це запитання ми адресували директору інституту, кандидату сільськогосподарських наук Михайлові Абрамику.

Початок статті читайте у попередньому номері газети.

Не меншої шкоди при беззмінних посівах чи значній насиченості згадуваними культурами сівозмін завдають хвороби: цукровому буряку – кореневі гнилі, борошниста роса, церкоспороз; ріпаку – некроз кореневої шийки, біла і сіра гниль, пероноспороз; соняшнику – склеротинія, сіра гниль, альтернаріоз, фомопсис. Втрати врожайності в середньому становлять 20-40 відсотків.

Збільшення в структурі посівних площ цукрового буряку і соняшнику призводить до підвищення засміченості посівів. Використання озимого і ярого ріпаку знижує забур’яненість наступних культур на 40-50%. На посівах соняшнику розвивається рослина-паразит – вовчок.

   Наприкінці минулого - початку нинішнього сторіччя дерево горіха грецького вважалося цінним здобутком, адже воно спроможне нагодувати цілу сім’ю. І не тільки...

Відомо, що Україна має сприятливі природні умови для вирощування цих горіхів. За показниками виробництва (в середньому 66 тис. т щороку) вона посідає перше місце в Європі та п’яте – серед усіх країн світу. Обсяги валових зборів з 1951 по 2004 р. зросли в 11 разів і досягли 91 тис. тонн.

Особливим динамізмом відзначається розвиток експорту. За останніх 9 років він збільшилися у 28 разів – до 27 тис. т плодів, а виручка – у 42 рази і склала 26,4 млн. дол. США. Реалізація горіхів на зовнішніх ринках забезпечує Україні 80,5% грошових надходжень від експорту плодів, ягід і винограду.

Однак, сучасний рівень виробництва все ще недостатній. У 1999-2004 рр. в Україні споживали горіхів 21-44 тис. т або 0,4- 0,9 кг плодів на особу в рік. Утім, це лише 12-25% внутрішніх потреб країни у свіжих горіхах. І оскільки малорозвиненими залишаються напрями промислової переробки горіхів, значно стримується розвиток експорту.